Рішення

від 20.09.2021 по справі 120/3872/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

20 вересня 2021 р. Справа № 120/3872/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачі) до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області за №106 від 01.03.2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею по 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Ольгопільську сільську раду Гайсинського району Вінницької області надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.02.2021 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які знаходиться за межами населеного пункту с. Демівка Чечельницького району Вінницької області, надавши усі передбачені законодавством документи.

Однак, рішенням 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області №106 від 01.03.2021 року, в частині надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, відмовлено. Відмова мотивована тим, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка, розміщена на пасовищі, код класифікації виду цільового призначення землі 01.08 - для сінокосіння і випасання худоби.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду. Мотивуючи його протиправність, зазначив, що відповідачем порушено ст.118 Земельного кодексу України якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, та не повідомив суд про причини його неподання. Процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч.6 ст.162 КАС України.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в своїй сукупності, суд встановив наступне.

Позивач 01.02.2021 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Демівка Чечельницького району Вінницької області, надавши усі передбачені законодавством документи.

Однак, рішенням 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області №106 від 01.03.2021 року, в частині надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відмовлено. Відмова мотивована тим, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка, розміщена на пасовищі, код класифікації виду цільового призначення землі 01.08 - для сінокосіння і випасання худоби.

На переконання позивача, відповідач протиправно відмовив йому у задоволенні клопотання, що і стало підставою для звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.18 ЗК України від 25.10.2001 року за №2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України від 25.10.2001 №2768-III, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч.1 ст.22 ЗК України від 25.10.2001 №2768-III землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У силу положень п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України від 25.10.2001 року №2768-III землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 року за №2768-III.

Так, згідно із ст.116 ЗК України від 25.10.2001 року за №2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 року за №2768-III.

Зокрема, ч.6 ст.118 ЗК України від 25.10.2001 року за №2768-III визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України від 25.10.2001 року за №2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом рішенням 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області №106 від 01.03.2021 року, в частині надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відмовлено з підстав, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка, розміщена на пасовищі, код класифікації виду цільового призначення землі 01.08 - для сінокосіння і випасання худоби.

Так, відповідно до частин 1 і 2 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково - дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, цільове призначення даної земельної ділянки відповідають тому виду використання (ведення особистого селянського господарства), для якого позивач просить надати йому у власність.

Той факт, що бажана земельна ділянка за своїми природними особливостями і призначенням має використовуватись для сінокосіння та випасання худоби, не є підставою для відмови у наданні дозволуна розроблення проекту землеустрою, оскільки бажані земельні ділянки відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11 грудня 2019 року у справі №805/181/17-а, від 29 січня 2019 року у справі №824/332/17, від 11 серпня 2020 року у справі №803/1626/17-а, від 15 вересня 2020 року у справі №805/4560/17-а, від 25 січня 2021 року у справі №812/1449 /17-а, від 20 грудня 2019 року у справі №805/177/17-а, від 21 листопада у справі №812/1268/17, від 24 квітня 2019 року у справі №802/1000/15-а, від 06 серпня 2019 року у справі №140/1992/18 .

Також, частинами 1 і 3 статті 37 Закону України "Про охорону земель" вказано, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Із поданих матеріалів видно, що Позивач звернувся до відповідача з відповідними документами, за наслідками чого було та винесено спірне рішення №106 від 01.03.2021 року в частині відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки їм у власність .

Отже, рішення 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області №106 від 01.03.2021 року не містить законодавчо визначених підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині вимог слід задовольнити.

Щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту), суд зазначає наступне.

Наслідком скасування судом у цій справі рішення 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області №106 від 01.03.2021 року є те, що клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою залишається нерозглянутим.

Згідно ч.3-4 ст.245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи обставини цієї справи суд встановив, що оскаржене рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх передбачених нормами ст.118 ЗК України умов для прийняття рішення про надання дозволу.

Відтак, суд бачить підстави для часткового задоволення похідної позовної вимоги у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання від 01.02.2021 року про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га кожному із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які знаходиться за межами населеного пункту с. Демівка Чечельницького району Вінницької області, надавши усі передбачені законодавством документи.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені у розмірі 908,00 грн, підлягають відшкодуванню в сумі 454,00 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницькій області за №106 від 01.03.2021 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею по 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства

Зобов`язати Ольгопільську сільську раду Гайсинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 картка платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач - Ольгопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області (24830, м. Вінницька обл., Гайсинський район, с. Ольгопіль, вул. Центральна, буд. 131, код за ЄДРПОУ-04331931).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар