Рішення
від 04.10.2021 по справі 520/15927/21
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

04.10.2021 р. справа №520/15927/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, запитувач) до Відділу культури, молоді та спорту Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (далі за текстом - владний суб`єкт, розпорядник інформації, Відділ) провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії , -

встановив:

Матеріали позову з недоліками одержані судом 20.08.2021 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 03.09.2021 р. після усунення заявником недоліків позову. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 20.09.2021 р.

Позивач в порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання бездіяльності Відділу культури, молоді та спорту Донецької селищної ради у вигляді ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію протиправною; 2) зобов`язання Відділу культури, молоді та спорту Донецької селищної ради надати ОСОБА_1 наступну публічну інформацію: розрахунок годин відповідно до Тарифікаційного списку на ОСОБА_1 за період з 1 вересня 2015 року по 31 травня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначив, що на поданий ним запит про надання публічної інформації у законодавчо визначені строки не було надано відповідь.

Відповідач правом на формулювання правової позиції у письмову відзиві не скористався, проте 24.09.2021р. судом було отримано листа Відділу, де владний суб`єкт стверджує, що відповідь на запит позивача від 07.07.2021р. була надана листом від 13.07.2021 р., копія якого також надана до суду.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

07.07.2021р. заявником на адресу Відділу було складено запит у порядку Закону "Про доступ до публічної інформації" про надання інформації про розрахунок годин згідно з Типовими навчальними планами початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), затверджених наказом міністерства культури України від 11.08.2015 р. №588, за період з 01.09.2015р. по 31.05.2021р. Згідно відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції Відділу, запит отримано того ж дня, 07.07.2021р.

За твердженням запитувача, станом на 16.08.2021р. відповідь на вказаний запит не надходила.

Як пояснено відповідачем у ході розгляду справи, відповідь на запит була надана 13.07.2021р. шляхом надсилання на адресу запитувача листа з додатками, а саме: витягом з розрахунку середньої ставки викладачів і концертмейстерів на 1 арк. в 1 прим., витягом з тарифікаційного списку педагогічних працівників Донецької дитячої музичної школи станом на 01.01.2021 р. на 1 арк. в 1 прим., витягом з протоколу №1 засідання тарифікаційної комісії Донецької дитячої музичної школи від 04.01.2021 р.

На підтвердження викладених обставин Відділом було надано копію листа за підписом Донецького селищного голови Ізюмського району Харківської області від 13.07.2021р. з вих. №02-27/1305 та копії перелічених додатків.

Заявник, стверджуючи про неотримання відповіді на письмовий запит та про порушення власного права на доступ до публічної інформації, ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відзначає, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України Про доступ до публічної інформації .

Так, відповідно до ч.1 ст.1 вказаного публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про доступ до публічної інформації , метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про доступ до публічної інформації , суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Отже, відповідач у розумінні Закону України Про доступ до публічної інформації є розпорядниками інформації.

При цьому, Відділ як юридична особа публічного права та Донецький селищний голова Ізюмського району Харківської області є окремими, самостійними і незалежними один від одного розпорядниками публічної інформації.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

У силу положень ч. 1 ст. 20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, ч. 1 ст. 22 Закону передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Суд зазначає, що у силу норм Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник публічної інформації не повинен надсилати запитувачу інформації відповідь та документи саме рекомендованою поштовою кореспонденцією.

При цьому, обставини подальшого руху листа-відповіді засобами поштового зв`язку не мають юридичного значення у контексті обставин спору з приводу відмови у доступі до публічної інформації.

Однак, зважаючи на імперативно встановлений обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення без вручення із зазначенням відповідних причин.

Між тим, у даному конкретному випадку будь-яких доказів саме надіслання цього листа (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо) відповідачем до суду не надано, як не надано і доказів внесення листа від 13.07.2021р. до журналу реєстрації вихідної кореспонденції, реєстру на відправку поштової кореспонденції з відміткою відділення поштового зв`язку щодо отримання такої поштової кореспонденції від відправника тощо.

Доказів надання відповіді на запит про доступ до публічної інформації саме Відділом матеріали справи не містять.

До того ж суд зважає, що у письмовому запиті заявник порушив питання про отримання публічної інформації з приводу розрахунку годин за період 01.09.2015р.-31.05.2021р.

У той же час, витяг з протоколу №1 від 04.01.2021р. стосується визначення розмірів тарифних ставок педагогічним працівникам Донецької дитячої музичної шкоди на 2020-2021 навчальний рік.

Витяг із розрахунку середньої ставки викладачів і концертмейстерів та Витяг з тарифікаційного списку станом на 01.01.2021р. також не мають стосунку до порушеного заявником питання.

Оскільки заявником було сформульовано вимогу про надання інформації відносно параметру, котрий використовується для оплати праці найманого працівника за рахунок бюджетних коштів (розрахунок годин за 01.09.2015р.-31.05.2021р.), то така інформація за минулий період часу повинна бути у розпорядженні або Відділу, або органу публічної адміністрації - правопопередника Відділу.

Жодних доказів відсутності у матеріалах справ Відділу цієї інформації та фізичної неможливості її отримання із матеріалів справ правопопередника до суду не подано.

Окрім того, і за поточний період функціонування Відділу (01.01.2021р.-31.05.2021р.) запитуваної заявником публічної інформації не надано.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що за загальним правилом п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України, п.1 ч.2 ст.24, п.2 ч.2 ст.24, ч.3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України рішенням суб`єкта владних повноважень є письмовий акт, дією суб`єкта владних повноважень є вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, а бездіяльністю є ухилення від виконання обов`язку.

Поза межами окреслених випадків відмова як волевиявлення органу публічної адміністрації може втілюватись як у вигляді письмового документу (листа), так і у вигляді фактичної відмови, тобто мати такий прояв реалізації управлінської функції, котрий за змістом, формою, способом реалізації повноваження не є ані рішенням, ані дією (вчинком), але призводить до створення перешкоди у реалізації публічного суб`єктивного права заявника (задоволення публічного інтересу приватної особи).

У спірних правовідносинах владним суб`єктом у процедурі розгляду звернення приватної особи на доступ до публічної інформації вчинено діяння у формі бездіяльності, і за критерієм відповідності закону та об`єктивної неспроможності реалізації владного повноваження вчинена Відділом бездіяльність підлягає кваліфікації у якості протиправної.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із кореспонденції частин 1 і 2 ст.77 КАС України та приписів ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах Відділ як окремий розпорядник публічної інформації в частині використання бюджетних коштів не надав власної та вичерпної відповіді по суті запиту про доступ до публічної інформації, а відтак, не забезпечив виконання управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Тому позов підлягає задоволенню частково, але з обранням судом належного та дієвого способу захисту порушеного суб`єктивного публічного права приватної особи.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Так, заявником при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 17.08.2021 р. Отже, співвідносно до обсягу задоволених вимог, присудженню за рахунок владного суб`єкта підлягає судовий збір у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу культури, молоді та спорту Донецької селищної ради у вигляді ненадання відповіді по суті запиту ОСОБА_1 від 07.07.2021р. із номером реєстрації вхідної кореспонденції - 02-31/509.

Зобов`язати Відділ культури, молоді та спорту Донецької селищної ради надати відповідь по суті запиту ОСОБА_1 від 07.07.2021р. із номером реєстрації вхідної кореспонденції - 02-31/509, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу культури, молоді та спорту Донецької селищної ради (ідентифікаційний код - 44057056; місцезнаходження - 64250, Харківська область, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Сліденко

Дата ухвалення рішення04.10.2021
Оприлюднено06.10.2021

Судовий реєстр по справі —520/15927/21

Рішення від 04.10.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Сліденко А.В.

Ухвала від 03.09.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Сліденко А.В.

Ухвала від 25.08.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Сліденко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні