Постанова

від 22.09.2021 по справі 495/3418/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7032/21

Номер справи місцевого суду: 495/3418/20

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Воронової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2020 року, постановленого під головуванням судді Боярського О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору міськрайонне управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на земельну частку (пай) , -

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міськрайонне управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обґрунтування позову зазначила, що Рішенням правління колективного сільськогосподарського підприємства Маразліївське від 01 квітня 1994 року позивач була прийнята в члени КСП. На підставі рішення №1 від 07 лютого 1997 року позивач вибула із членів КСП.

В 1996 році КСП Маразліївське одержало Державний акт на право колективної власності на землю.

Рішенням Білгород-Дністровської районної адміністрації №88/97 від 25 лютого 1997 року членам КСП Маразліївське було видано сертифікати на право на земельну частку (пай). Після звернення до відповідача 13 травня 2020 року, позивачу стало відомо, що її не було включено до списку громадян членів КСП Маразліївське , який додається до Державного акту на право колективної власності на землю.

Позивач вважає, що як член колективного сільськогосподарського підприємства вона мала право на земельну частку (пай) і повинна була бути включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що відповідає вимогам ст.ст. 22, 23 ЗК України.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Визнано за ОСОБА_1 , як за колишнім членом КСП Маразліївське право на земельну частку (пай), в розмірі 5,5 умовних кадастрових гектарів із земель резерву або запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Не погодившись з рішенням суду, Маразліївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині визнання за позивачем як за колишнім членом КСП Маразліївське право на земельну частку (пай) у розмірі 5,5 умовних кадастрових гектарів із земель резерву комунальної власності Маразліївської сільської ради.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги зазначила, що позивач не надала достовірних даних щодо реального моменту, з якого вона дізналася про порушене право на отримання земельної частки (паю). А отже вважати початком позовної давності травень 2020 року не є коректним.

Крім того у лютому 2021 року відповідачеві стало відомо що на момент розпаювання КСП Маразліївське позивач не була громадянкою України, а отже не було підстав включати її до списків осіб на розпаювання.

Відзиву на адресу апеляційного суду не надходило.

В судове засідання, призначене на 22 вересня 2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, про слухання справи була сповіщена належним чином (а.с. 136, 141-142).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та від яких не надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Маразліївської сільської ради - адвоката Бережну Т.Г., представника головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Назарко А.А., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню, за таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

У відповідності до вимог частини 2 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 на момент розпаювання землі була членом КСП Маразліївське , однак не включена до списку громадян - членів КСП, що додавався до цього державного акта на право колективної власності на землю, отже, позивач набула право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Враховуючи зазначене, районний суд дійшов висновку, що позивач не пропустила строк позовної давності та за позивачем слід визнати право на земельну частку (пай) колишнього КСП Маразліївське .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 рішенням правління колективного сільськогосподарського підприємства Маразліївське від 01.04.1994 року була прийнята в члени КСП, що підтверджується записом №1 від 01.04.1994 року в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 7).

На підставі рішення №1 від 07.02.1997 року позивач вибула із членів КСП.

За інформацією Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та місті Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області згідно наявних в міськрайонному управлінні Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою станом на 01.01.2013 на підставі рішення Маразліївської сільської ради народних депутатів №47 від 17.06.1995 за КСП Маразліївське зареєстровано державний акт на право колективної власності серії ОД-05-16 від 14.12.1995 року (а.с. 81-87).

Розпорядженням Білгород-Дністровської райдержадміністрації №88/97 від 25.02.1997 року членам КСП Маразліївське видано сертифікати на право на земельну частку (пай) (а.с. 44-68).

Позивач ОСОБА_1 не була включена до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП Маразліївське , який додається до Державного акту на право колективної власності на землю, що підтверджується копією списка, що позбавило її права отримати у власність земельну частку (пай) (а.с. 49-68).

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Основного Закону України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV (далі Закон № 899-IV) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до абзацу третього пункту 1, абзацу першого пункту 2, пункту 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення позивач до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акту на право колективної власності, не була включена.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 20 травня 2019 року, справа 140/1113/17-ц, зверненню до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) має передувати вирішення питання про не включення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (у редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Вказана правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20 березня 2019 року, справа № 610/2071/17, від 15 травня 2019 року, справа № 629/996/17 та від 22 травня 2019 року, справа № 607/13295/16.

Отже, правові підстави для визнання за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) відсутні, оскільки позивачку не було включено до списку осіб - членів КСП Маразліївське , що долучався до державного акту на право колективної власності на землю, який був виданий14 грудня 1995 року, і позивачка не отримувала сертифікат про право на земельну частку (пай) (а.с. 81-87).

Відповідно до частини першої, другої статті 13 Закону №899-IV нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

При цьому, відповідно до частини четвертої, п`ятої вказаної статті, у разі якщо до 01.01.2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Вказаною нормою чітко визначено, що земельні ділянки указаної категорії можуть передаватись за рішенням суду у комунальну власність лише після 01.01.2025 року.

Отже, у даному випадку обраний позивачем спосіб захисту права в частині визнання права на земельний пай за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) є неприйнятним та таким, що порушує норми матеріального права.

Виходячи з викладеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) із земель резерву або запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , на момент видачі державного акту не була громадянкою України, а також про застосування строків позовної давності, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому що позивачем обрано не той спосіб захисту.

Зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про не включення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай). Таких вимог позивачка у своєму позові не заявляла. За таких обставин підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай), немає.

Суд першої інстанції при розгляді цієї справи вищевикладеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області - задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2020 року - скасувати.

Прийняти постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору міськрайонне управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на земельну частку (пай) - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 04 жовтня 2021 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.А. Гірняк

---

Т.В. Цюра