Справа №587/2291/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/1086/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2021 року, якою було відмовлено у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 з одночасним обранням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, -
ВСТАНОВИЛА:
У поданій апеляційній скарзі прокурор просив вказану ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2021 року в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 відмовлено.
Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 18 вересня 2021 року.
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки включно по 18 вересня 2021 року:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- цілодобово не відлучатися без дозволу суду з домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженню;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
ОСОБА_7 звільнити з під варти з зали суду.
Своє рішення суддя вмотивувала тим, обвинувачений має постійне місце проживання, те, що він утримується під вартою з 02.09.2020, майже всі свідки допитані судом, однак не допитано потерпілого, а тому, хоч станом на час вирішення клопотання прокурора у даному кримінальному провадженні і продовжують існувати ризики, передбачені ст..177 КПК України, однак вони мінімізовані настільки, що необхідність у продовженні строку дії такого запобіжного заходу як тримання під вартою відсутні.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказував, що прокурором у судовому засіданні в суді першої інстанції було наведено доводи, що свідчать про неможливість запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого. Вважає, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене та покарання, в зв`язку з відсутністю сталого матеріального становища та у зв`язку з браком коштів обвинувачений зможе продовжити свою злочинну діяльність, зможе незаконно впливати на потерпілого, з метою зміни його показів, стосовно причетності обвинуваченого до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Зазначає, що при призначенні виду запобіжного заходу суд не оцінив тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке санкцією ч.1 ст.121 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, репутацію обвинуваченого, який неодноразово потрапляв поле зору правоохоронців, а також те, що обвинувачений продовжив свою злочинну діяльність після відбуття покарання, висновків для себе не зробив.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, захисника та обвинуваченого, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з вимогами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 4 ст. 331 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги прокурора та самої ухвали Сумського районного суду Сумської області від 21.07.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що згідно ч.4 ст. 331 КПК України апеляційному оскарженню не підлягає.
Згідно висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, якщо після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Аналогічний підхід застосований і Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі № 738/1482/16-к).
Колегія суддів, вважає за необхідне закрити апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу судді Сумського районного суду від 21 липня 2021 року, оскільки після відкриття апеляційного провадження було встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не може бути оскаржене.
Рішення про закриття апеляційного провадження за результатами апеляційного розгляду не буде суперечити положенням ст. 407 КПК України.
Керуючись статтями 404,405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2021 року, відносно ОСОБА_7 закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 100122805 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне тяжке тілесне ушкодження |
Кримінальне
Сумський апеляційний суд
Філонова Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні