Рішення

від 27.09.2021 по справі 276/1611/20

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1611/20

Провадження по справі №2/276/594/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив встановити юридичний факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; а також, визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Перемога розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості);

- право власності на земельну ділянку площею 2,4036 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1821183400:04:001:0051, що знаходиться на території Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області;

- право власності на земельну ділянку площею 0,3088 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1821183400:04:002:0213, що знаходиться на території Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його мати - ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Перемога розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею був зареєстрований та постійно проживав батько заявника, її чоловік - ОСОБА_1 . ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померлий був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Позива проживав без реєстрації разом з своїм батьком та доглядав його до смерті.

Батьку позивача належали дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1821183400:04:001:0051 та

1821183400:04:002:0213. Позивач є спадкоємцем на майно ОСОБА_1 за заповітом. На своє звернення до приватного нотаріуса Хорошівського районного нотаріального округу для оформлення права на спадщину, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки він не звернувся до нотаріуса протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця. Вважає, що відсутні правові підстави для звернення до суду щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому, єдиним способом захисту свого права на спадкове майно є звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09 листопад 2020 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.

30.03.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Від Новоборівської селищної ради надійшла заява про проведення судового розгляду за відсутності представника, позовні вимоги визнають.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.05.2005 року, виданим виконкомом Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (а.сп.11).

Згідно копії сертифікату, на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0065241, виданим 03.12.1996 року на підставі розпорядження Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 27.11.1996 року №373 та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №240, ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Перемога , розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.сп.18).

Згідно з довідками, виданими виконавчим комітетом Новоборівської селищної ради № 01/227 та № 01/228 від 03.04.2018 р. на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею був зареєстрований та постійно проживав: чоловік - ОСОБА_1 (а.сп.14).

Таким чином, відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №63996583 від 19.03.2021, в спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (а.сп.54).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29.05.2006 року, виданим виконкомом Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (а.сп.12).

Відповідно до копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №324797 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №323816, ОСОБА_1 належать земельні ділянки для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1821183400:04:001:0051 та

1821183400:04:002:0213 (а.сп.20-21).

Відповідно до копії заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №76, посвідченим секретарем Небізької сільської ради 21.05.2003 року, все своє майно, ОСОБА_1 заповів своєму сину ОСОБА_1 (а.сп.13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 16 вересня 1965 року Небіжською сільською радою Черняхівського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 зазначено: мати - ОСОБА_2 ; батько - ОСОБА_1 (а.сп.9).

ОСОБА_1 , на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане підтверджується довідкою виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Хорошівської сільської ради Житомирської області (а.сп.15).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Хорошівської сільської ради Житомирської області №01/226 від 03.04.2018 року, ОСОБА_1 здійснював догляд за батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав без реєстрації на день смерті та 6 місяців потому в спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.сп.15).

Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/390-а від 13.05.2020 року, попри розбіжності імені по батькові у вищевказаних документах, вони є ідентичними (а.сп.40).

Згідно з листом приватного нотаріуса Хорошівського районного нотаріального округу Толстіхіної Н.Д. від 18.06.2019 року № 511, на усне звернення ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом йому було роз`яснено, що так як ним протягом 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до нотаріальної контори не було подано заяви про прийняття спадщини, тому свідоцтво про право на спадщину не може бути видане. Одночасно нотаріус роз`яснив, що йому потрібно звернутись до суду за встановленням додаткового строку для прийняття спадщини (а.сп.38).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №56556134 від 18.06.2019, в спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_1 (а.сп. 39).

Відповідно до листа Хорошівської державної нотаріальної контори № 607/01-16 від 30.07.2021 року, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_1 , відповідною державною нотаріальною конторою не заводилась.

Вирішуючи питання про встановлення юридичних фактів, що підтверджують родинні відносини позивачів із спадкодавцем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту родинних відносин повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Метою встановлення факту родинних відносин позивачів зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.

З огляду на вищевикладене, враховуючи пояснення позивача, письмові докази на підтвердження обставин батьківства, зокрема висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині встановлення факту батьківства, оскільки в ході судового розгляду доведено факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи те, що встановлення даного факту породжує для заявників юридичні наслідки, від яких залежать їх майнові права на спадщину, іншої можливості встановити цей факт, ніж у судовому порядку, позивач не має, у суду відсутні відомості щодо можливого порушення прав інших осіб, у зв`язку зі встановленням факту родинних відносин, а тому заява в цій частині підлягає до задоволення.

Що стосується визнання за позивачем права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Згідно положень ч.1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини може бути здійснено двома способами: шляхом подачі заяви до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України) та шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Як зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 (шляхом подачі у встановлений законом строк заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини або ж шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини).

До того ж, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику в справах про спадкування", згідно якого, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Статтею 49 Закону України "Про нотаріат" передбачено випадки відмови нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування нерухомого майна, позивач не врахував, що указана функція перебуває в компетенції нотаріальних органів, а суд, в силу своїх повноважень може розглядати такий спір у разі відмови нотаріальних органів щодо видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності на майно в порядку спадкування.

Таким чином, зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про видачу позивачеві нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, чого фактично не відбулося.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Позивачем не надано доказів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Лист приватного нотаріуса Хорошівського районного нотаріального округу Толстіхіної Н.Д. від 18.06.2019 року № 511, на усне звернення позивача щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не є постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказаним листом нотаріус роз`яснив їм необхідність звернення до суду за встановленням додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з цим, позивач не врахував вказані роз`яснення та звернувся до суду одразу за визнанням права власності на спадкове майно, при цьому не вирішивши питання щодо прийняття спадщини.

Аналіз наведених норм права та встановлених при судовому розгляді обставин справи дає можливість зробити висновок про те, що позивач не прийняв спадщину після смерті свого батька, а відтак заявлені позовні вимоги про визнання права власності за позивачем на спадкове майно є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги визнання відповідачем позовних вимог, оскільки у випадку задоволення позову - це суперечитиме вимогам закону.

Відтак, у цій частині позовних вимог слід відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст. 76 - 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : адреса проживання: АДРЕСА_3 ; код РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Новоборівська селищна рада, адреса місцязнаходження: смт. Нова Борова, вул. Незалежності, 9-А, Хорошівський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ: 04344601.

Повний текст рішення складено 04.10.2021 року.

Суддя А.М. Збаражський