Рішення

від 22.09.2021 по справі 441/1020/21

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1020/21 2/441/471/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2021 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Українець П.Ф.

за участі секретаря Нагірної М.В.

розглянувши відкрито у залі судового засідання у м. Городок Львівської обл. справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської обл., третя особа - ГУ Держгеокадастру у Львівській обл. про визнання недійсним та скасування розпорядження, державного акта, реєстрації права власності та визнання права на земельну частку (пай), в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 19.05.2021 звернулась з позовом до Городоцької міської ради Львівської обл., просила визнати недійсними: розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002, в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6331 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 013814 від 27.02.2002 виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002 та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 312, скасувавши в поземельній книзі запис про державну реєстрацію права власності земельних ділянок площами 0,2166га (кадастровий номер 4620983300:01:001:0053) та 1,4165 га (кадастровий номер 4620983300:01:000:0052) та визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ,що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,60 ум.кад.га, що на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) ЛВ № 13779 від 29.01.1996, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за № 13779, належало останній, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 - її рідна сестра, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що після її смерті фактично прийняла спадщину, в квітні 2021 року звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця. В інший спосіб, як звернутись з означеним позовом до суду вона оформити спадщину не може, просила позов задовольнити.

В суд ОСОБА_1 не з`явилась, 22.09.2021 подала заяву у якій позов підтримала, просила про розгляд справи за її відсутності.

Представник Городоцької міської ради Львівської обл. в судове засідання не з`явився, 14.07.2021 міський голова подав заяву, у якій позов фактично визнав, просив про розгляд справи за відсутності їх представництва (а.с.32-33).

Представник третьої особи в суд не з`явився.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Оскільки ОСОБА_2 померла до ІНФОРМАЦІЯ_2 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України в ред. 1963 року.

Так, ст. 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 530 ЦК України в ред. 1960 року, при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують в рівних частках брати і сестри померлого, а також дід і баба померлого, як з боку батька так і з боку матері.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За вимогами ст.ст.373 ЦК України, ст. 81 ЗК України право власності (право) на земельну ділянку набувається і здійснюється по закону. Громадяни України набувають права на земельні ділянки на підставі договорів, в т.ч. дарування, прийняття спадщини, тощо.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 р. 720/95 паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно п. 2 вищевказаного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 № 7 передбачає, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року .

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц (провадження № 61-4320св18), у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 179/2279/17 (провадження №61-395св19), у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №551/1075/17 (провадження № 61-15000св19).

Згідно положень ст.236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно положень абзацу першого ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 згаданого Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Таким чином, розпорядження голови Городоцької РДА №87 від 20.02.2002р. ,в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6331 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що видане після її смерті в цій частині слід визнати недійсним.

Оскільки на підставі вищевказаного розпорядження був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, тому такий Державний акт теж слід визнати недійсним та скасувати запис про реєстрацію права власності в поземельній книзі.

Вимоги про скасування розпорядження, державного акту та реєстрації є похідними й залежать від доведеності законності рішення відповідного органу, на підставі якого вони видані.

Як вбачається із Державного акту серії І-ЛВ №013814 на ім`я ОСОБА_2 та виданого на підставі розпорядження голови Городоцької РДА №87 від 20.02.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів відповідно за №312, датою його видачі є 20.02.2002р.

Згідно свідоцтва про смерть убачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Оскільки на час реєстрації та видачі державного акта серії І-ЛВ №013814 на ім`я ОСОБА_2 , остання померла, отже вказане право власності не входить до складу спадщини після її смерті, а державний акт слід визнати недійсними та скасувати реєстрацію права власності в поземельній книзі. Також скасуванню підлягає розпорядження Городоцької РДА №87 від 20.02.2002, в частині передачі ОСОБА_2 у власність вказаної земельної ділянки.

Як убачається із витягу із книги реєстрації сертифікатів від 07.04.2021 (а.с.15), за ОСОБА_2 зареєстрований сертифікат серії ЛВ №009274 від 29.01.1996, за яким їй належало право на земельну частку (пай) площею 1,60 ум.кад.га на території Долинянської сільської ради.

Вказане свідчить, що ОСОБА_2 за життя мала право на земельну частку (пай), а отже видача бланку державного акта після її смерті не може слугувати до звуження прав її спадкоємців та відмовою до визнання за ними права на пай в порядку спадкування.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року .

Таким чином, належне ОСОБА_2 на час смерті право на земельну частку (пай) площею 1,60 ум.кад.га, входить до складу спадщини після її смерті.

Отже, оскільки ОСОБА_2 при житті фактично належало право на земельну частку (пай) згідно вищеозначеного сертифікату, саме це право входить до складу спадщини, після її смерті, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті спадкодавця, спадщину фактично прийняла, інших спадкоємців за законом, чи за заповітом, які б претендували на спадкове майно не встановлено, є підстави до визнання за позивачкою права на земельну частку (пай) порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати недійсними: розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002, в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6331 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 013814 від 27.02.2002 виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002 та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 312, скасувавши в поземельній книзі запис про державну реєстрацію права власності земельних ділянок площами 0,2166га (кадастровий номер 4620983300:01:001:0053) та 1,4165 га (кадастровий номер 4620983300:01:000:0052).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,60 ум.кад.га, що на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) ЛВ № 13779 від 29.01.1996, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за № 13779, належало ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.10.2021

Суддя П.Ф. Українець