Рішення

від 30.09.2021 по справі 907/208/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/208/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні дану справу

за позовом департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Готель Олімп , м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 568593,39 грн.,

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача у зв`язку з невиконанням останнім договірних зобов`язань по сплаті орендних платежів за користування землею.

Відповідач відзиву на позов не надав, не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді. Надіслані відповідачу ухвали суду у справі від 05.04.21, 20.05.21, 05.07.21, на адресу, що вказана в позовній заяві - вул. Гленца, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 та яка зазначена офіційним місцезнаходженнням відповідача за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) повернуті до суду без вручення адресату). У зв`язку з наведеним згідно ухвал суду від 20.05.21, 05.07.21р., 02.09.21р. повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

За наведених обставин справи вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду пояснення власної позиції по суті спору.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ст.ст. 165, 178 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, установив наступне.

23.01.06 між ТОВ "Самшит" та управлінням майнової політики Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міського господарства, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір) площею 4696 кв.м розташованій у м. Ужгороді по вул. Гленца, 4 (кадастровий номер 2110100000:26:002:0002) для обслуговування готелю "Спартак".

Даний договір укладений на підставі відповідних рішень Ужгородської міської ради строком на три роки, дію його було продовжено додатковими угодами до 11.07.16.

Після закінчення зазначеного строку рішенням Ужгородської міської ради міської ради від 29.11.16 № 481 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" ТОВ "Самшит" поновлено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 4696 кв.м. під готелем та для його обслуговування по вул. Гленца, 4 строком на 5 років до 29.11.21, сторонами була підписана Додаткова угода до договору оренди землі від 23.01.06 шляхом викладення договору оренди землі в новій редакції. 27.12.16 право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 18394285.

За умовами договору у новій редакції (п. 40) сторони дійшли згоди, що його дія розповсюджується на період від 12.07.16 до завершення строку його дії.

У подальшому, наявне на даній земельній ділянці нерухоме майно перейшло у

власність ТОВ Готелю Олімп - відповідача у даній справі - та 09.01.2018 зареєстроване право власності останнього в Державному реєстрі речових прав (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39280672).

Відповідно до положень статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об' єкти, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 27.02.2019 у справі №913/661/17.

Оскільки будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві приватної форми власності ТОВ "Готель "Олімпу" про що 09.01.18 внесено відомості до Державного реєстру речових прав, відтак ТОВ "Готель "Олімп" автоматично набуло право користування земельною ділянкою площею 4696 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:26:002:0002).

Системний аналіз вищенаведених обставин дає змогу прийти до висновку, що до нових власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , автоматично перейшло право користування земельною ділянкою, а факт не оформлення ними такого права належним чином не може бути підставою для уникнення/звільнення від плати за користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 40 договору, на підставі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік позивачем нараховано орендну плату за використання орендованої за договором земельної ділянки по АДРЕСА_1 у період з червня 2019 по жовтень 2020 з розрахунку 33446,67 грн. за місяць.

Зобов`язання щодо сплати орендної плати відповідачем не були виконані належним чином, тому за період з червня 2019 по жовтень 2020 (спірний період) у відповідача виникла заборгованість по орендній платі на суму 568593,39 грн., стягнення якої є предметом даного спору.

Наведене підтверджено матеріалами справи, не спростовано відповідачем у ході судового розгляду.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Суб`єкти господарювання, якими є сторони у даній справі, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України).

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" (Закон), відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗК України).

Відповідно до статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України): доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких фактичних обставин справи та на підставі наведених приписів чинного законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спірний період на суму 568593,39 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову у сумі 8528, 91 грн. належить відшкодувати за рахунок відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Готель" Олімп" (вул. Гленца, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 41721779) на користь департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, З, код ЄДРПОУ 36541721) заборгованість по орендній платі на суму 568593,39 грн. (п`ятсот шістдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто три грн. 39 коп.) та у відшкодування сплаченого судового збору суму 8528,91 грн. (вісім тисяч п`ятсот двадцять вісім грн. 91 коп).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 06.10.21р.

Суддя Ушак І.Г.