Рішення

від 05.10.2021 по справі 923/1188/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1188/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом Херсонського міського центру зайнятості

до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

про стягнення 54718,40 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

01.09.2021Херсонський міський центр зайнятості звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення 54718,40 грн допомоги по безробіттю. Поряд з цим, Позивач заявив вимоги про компенсацію за рахунок Відповідача витрат на сплату судового збору у сумі 2270 грн.

У якості обґрунтування власної позиції послався на приписи статей 34, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та невиконання Відповідачем обов`язку відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 , як безробітному, у зв`язку з поновленням останнього за рішенням суду на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ другого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Херсонській області, Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі з 19.06.2019.

Позивач зазначив, що за час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в розмірі 54718,40 грн за період з 19.07.2019 по 26.02.2020, проте на час звернення до суду Відповідач зазначені кошти не відшкодував.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 03.09.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою суд установив Відповідачу строки для подачі процесуальних заяв. Проте, Відповідач відзив на позов не надав.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що Позивач дотримав вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторони не заявили будь-які процесуальні клопотання .

Установлені судом обставини

18.06.2019 наказом Державної фіскальної служби України № 1054-о ОСОБА_1 звільнено з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ другого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Херсонській області, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

01.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (а.с. 11).

На підставі наказу від 11.07.2019 №НТ190711 ОСОБА_1 отримав статус безробітного з 05.07.2019 та на підставі наказу від 13.11.2019 йому призначено допомогу по безробіттю з 12.07.2019, виплата якої розпочата з 19.07.2019 (а.с. 12-13).

Наказом Державної фіскальної служби України № 163-о від 27.02.2020 на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 540/1483/19 скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 № 1054-о та ОСОБА_1 поновлено на посаді з 19.06.2019 (а.с. 14).

Наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 12-о від 03.03.2020 оголошено наказ ДФС України від 27.02.2020 № 163-о (а.с. 15).

Відповідно до наказу Міського центру зайнятості від 04.03.2020 № НТ200304 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 27.02.2020 у зв`язку з його поновленням на роботі за рішенням суду (а.с. 12-13).

У період перебування на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості, а саме з 19.07.2019 по 26.02.2020 відповідно до Відомості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 отримав 54718,40 грн допомоги по безробіттю (а.с. 16).

Як слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі перебуває в стані припинення.

25.03.2020 за вих. № 2120/06/1052/20 Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Голови ліквідаційної комісії Відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог.

27.04.2020 за вих. № 561/9121-22-05-01-30 та 11.06.2020 за вих. № 782/9/21-22-08-04-07 Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі повідомило, що кредиторські вимоги Херсонського міського центру зайнятості є такими, що підлягають задоволенню, проте зазначило, що кошторисом на 2020 рік не передбачено витрати на такі напрямки, а тому сплатити кошти немає можливості.

За обліковим даними Позивача станом на день звернення до суду сума виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг 54718,40 грн не повернута.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Закон) Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, відповідно до статей 34, 35 Закону Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а роботодавець - зобов`язаний відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 902/291/17Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що положеннями статей 34, 35 передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 № 945 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин та звернення із позовом), завдання з реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття покладено на Державну службу зайнятості (далі - Служба).

За змістом пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Положення Державний центр зайнятості, який є головною державною установою у централізованій системі державних установ Служби, виконує повноваження безпосередньо та через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості, забезпечуючи, зокрема, надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та Про зайнятість населення , а також стягнення відповідно до закону коштів Фонду, виплачених особам, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачених на надання соціальних послуг безробітним.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності роботодавець - це юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (частина перша статті 4 Закону).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 927/171/17Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ключовою ознакою роботодавця в правовідносинах, що виникають у зв`язку із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, в тому числі на випадок безробіття, є самостійне ведення таким суб`єктом розрахунків із застрахованими особами та виплата ним грошового забезпечення.

Наказом ДФС України № 163-о від 27.02.2020 на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 540/1483/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ другого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Херсонській області, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 19.06.2019.

На час розгляду даної справи Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі перебуває в стані припинення, як юридична особа не припинене, хоча і перебуває у стані припинення, про що 02.08.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відтак, виходячи з положень статей 91, 92, 96 та 104 ЦК України юридична особа, що реорганізується через приєднання, відповідає за своїми майновими зобов`язаннями самостійно до моменту припинення і переходу майна, прав і обов`язків до правонаступників в результаті реорганізації шляхом приєднання.

Отже, зазначеним підтверджується, що саме Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі є роботодавцем стосовно ОСОБА_1 для цілей частини четвертої статті 35 Закону та належним відповідачем за заявленими позивачем вимогами, позаяк ОСОБА_1 призначався, звільнявся та поновлювався на посаді, яка перебувала у складі Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, а тому саме на цей орган покладено обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у зв`язку з поновленням останнього на роботі за рішенням суду.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства - з рішення суду та/або безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Приписами статті 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалося раніше, в силу приписів статей 34, 35 Закону на Відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі покладено обов`язок відшкодувати Херсонському міському центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 , як безробітному, у зв`язку з поновленням останнього на посаді.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, передбачено, що підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного у зв`язку з поновленням на його роботі за рішенням суду є фактичне виконання цього рішення, а саме наказ роботодавця про поновлення на роботі, з яким обов`язково ознайомлюється особа, яку поновлюють.

У пункті 77 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021у справі № 917/462/20 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що набуття Фондом права стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів і вартість наданих безробітному соціальних послуг та покладення на роботодавця обов`язку відшкодувати зазначені витрати Фонду Закон пов`язує з поновленням такої особи на роботі за рішенням суду, отже моментом виникнення цих права/обов`язку сторін спірних правовідносин є набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а розмір витрат, що належить відшкодувати роботодавцю, визначається з урахуванням обставин виконання рішення про поновлення на роботі та дати припинення реєстрації, як безробітної, поновленої на роботі особи.

Таким чином, право Позивача стягнути з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному ОСОБА_1 у період перебування на обліку з 19.07.2019 по 26.02.2020, та обов`язок Відповідача відшкодувати відповідну суму у зв`язку поновленням ОСОБА_1 на посаді виникли з 10.12.2019 - дати набрання законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 540/1483/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 за результатами його апеляційного перегляду.

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , на час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи перебуває на стадії реорганізації шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Згідно з пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються.

На час розгляду даної справи запис про припинення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, отже Відповідач є правоздатною і дієздатною юридичною особою, зобов`язання якої не припинилися та не перейшли до правонаступника внаслідок прийняття рішення про її реорганізацію, позаяк перебування юридичної особи у стані припинення з урахуванням приписів статей 509-601, 604-609 ЦК України не є підставою для припинення зобов`язання.

З огляду на викладене суд висновує, що Херсонський міський центр зайнятості може вимагати виконання Відповідачем зобов`язання з відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 , як безробітному в розмірі 54718,40 грн.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням обов`язку Відповідача відшкодувати Позивачу суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, доведеністю Позивачем власних вимог, неспростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 959 від 25.08.2021 сумі 2270 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, проспект Ушакова, 75; ідентифікаційний код 39394259) на користь Херсонського міського центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7-а; ідентифікаційний код 35219574) - 54718,40 грн виплаченого матеріального забезпечення - допомоги по безробіттю та вартості соціальних послуг та 2270 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін