Ухвала
від 05.10.2021 по справі 420/18355/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18355/21

УХВАЛА

05 жовтня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши матеріали заяви виробничо-комерційного підприємства ТАУРУС товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2021 року надійшла позовна заява виробничо-комерційного підприємства ТАУРУС товариства з обмеженою відповідальністю до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №11-Л від 28.02.2019 року в частині анулювання ліцензії №2013047332 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, видану виробничо-комерційному підприємству ТАУРУС товариству з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 13926294) згідно наказу №5-Л від 31.01.2018 року;

2. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання ліцензії №2013047332 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, видану виробничо-комерційному підприємству ТАУРУС товариству з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 13926294) згідно наказу №5-Л від 31.01.2018 року.

Ухвалою від 05 жовтня 2021 року позов виробничо-комерційного підприємства ТАУРУС товариства з обмеженою відповідальністю залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

04 жовтня 2021 до суду від представника позивача за вх. №54169/21 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №11-Л від 28.02.2019 року в частині анулювання ліцензії №2013047332 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, видану виробничо-комерційному підприємству ТАУРУС товариству з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 13926294) згідно наказу №5-Л від 31.01.2018 року.

Вказана заява обґрунтована тим, що анулювання Державною архітектурно-будівельною інспекцією наказом №11-Л від 28.02.2019 року ліцензії позивачу створило перешкоди не тільки у здійсненні позивачем своєї господарської діяльності, а й, зокрема, до неможливості виконання ним своїх зобов`язань за поточними будівельними та підрядними договорами, що завдає величезних збитків як позивачу, так і третім особам, з якими укладені зазначені договори, які внаслідок порушення строків проведення будівельних та ремонтних робіт будуть позбавлені можливості користуватися побудованими або відремонтованими об`єктами. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі та завдасть очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, що зумовлюй необхідність зупинення дії оскаржуваного наказу до ухвалення рішення у даній справі.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд клопотань про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

Так, предметом судового розгляду у даній справі є акт індивідуальної дії - наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №11-Л від 28.02.2019 року в частині анулювання ліцензії №2013047332 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, видану виробничо-комерційному підприємству ТАУРУС товариству з обмеженою відповідальністю.

Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Позивачем не зазначено, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, не мотивовано наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, у разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Суд зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Вказані висновки узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 3810/11600/20.

При цьому, з доданого до заяви договору підряду №2009 від 20.09.2021 вбачається, що у позивача є можливість залучити до його виконання субпідрядників.

Таким чином, враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 154, 169, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви виробничо-комерційного підприємства ТАУРУС товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Вовченко

Дата ухвалення рішення05.10.2021
Оприлюднено08.10.2021

Судовий реєстр по справі —420/18355/21

Постанова від 25.01.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 10.01.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 19.12.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 09.12.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Рішення від 14.11.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

Ухвала від 08.11.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

Ухвала від 13.10.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

Ухвала від 26.07.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

Ухвала від 08.06.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

Ухвала від 06.06.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні