Ухвала

від 06.10.2021 по справі 480/5818/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

06 жовтня 2021 року Справа № 480/5818/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми заяву представника позивачів про забезпечення позову в адміністративній справі № 480/5818/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 до Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту", Сумської обласної ради, Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, Міністерства освіти і науки України, третя особа - Громадська організація Сумське міське об`єднання громадян кімнатонаймачів гуртожитку м. Суми" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту", Сумської обласної ради, Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, Міністерства освіти і науки України, третя особа - Громадська організація Сумське міське об`єднання громадян кімнатонаймачів гуртожитку м. Суми", в якій просять визнати бездіяльність Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту , Сумської обласної ради, Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради відносно непередачі з державної власності у власність територіальної громади гуртожитку АДРЕСА_1 з правом приватизації, протиправною, зобов`язавши вищезазначених відповідачів, з урахуванням заходів, передбачених приписами пункту 51 частини 1 статті 26 та п. 32 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", статтями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", п.п. а , п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передати, і, відповідно, прийняти гуртожиток № 1 за адресою: АДРЕСА_2 , з державної власності у власність територіальної громади, як гуртожиток, з правом приватизації.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

05.10.2021 представником позивачів подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить забезпечити позов шляхом заборони Міністерству освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185), Державному навчальному закладу Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту (ЄДРПОУ 02549411), Сумській обласній раді (ЄДРПОУ 23826636,), Сумській міській раді (ЄДРПОУ 23823253), Виконкому Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 04057942) вчиняти будь-які дії щодо передачі з боку Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту та прийняття з боку Сумської обласної ради, Сумської міської ради, Виконкому Сумської міської ради гуртожитку № 1 за адресою: м. Суми, провул. Гетьманський, 12/1 (провул. Гетьманський, 12), інвентарний номер 10300002 у Переліку нерухомого державного майна, що закріплюється на праві оперативного управління за Державним навчальним закладом Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту ), який входить до цілісного майнового комплексу Державного навчального закладу Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області до винесення рішення по суті справи.

Заяву мотивує тим, що невжиття заходів у вигляді заборони відповідачам вчиняти певні дії може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, зруйнувавши ефективний захист щодо поновлення порушеного права позивачів за захистом яких вони звернулися до суду. Так, зазначає, що якщо передача цілісного майнового комплексу ДНЗ Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту до переліку якого включений й спірний гуртожиток № 1 за адресою: АДРЕСА_2 (провул. Гетьманський, 12) відбудеться між відповідачами по справі у спільну власність територіальних громад Сумської області, то такий гуртожиток вже буде мати статус соціального та ніколи не буде підлягати приватизації в порядку ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту , а сама передача такого майна під час знаходження даного позову в суді призведе до того, що позивачі вимушені будуть додатково звертатися до суду про оскарження дій щодо передачі майна.

Згідно із частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. ч. 4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного вбачається, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 826/10936/18.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В свою чергу, заявник повинен довести існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, обґрунтувати складність вчинення цих дій, підтвердити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Як убачається зі змісту заяви, стверджуючи про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача наводить винятково припущення щодо ймовірних подальших негативних наслідків для позивачів. При цьому, жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, заявник суду не надав.

Не зазначив заявник і які саме дії, направлені на відновлення прав, доведеться вживати в разі невжиття заходів забезпечення позову, не обґрунтував складність вчинення цих дій.

Окрім того, суд зазначає, що цілісний майновий комплекс Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1167-р, було визначено передати у спільну власність територіальних громад Сумської області, а рішенням Сумської обласної ради восьмого скликання (третя сесія) від 18.12.2020, вказаний цілісний майновий комплекс було прийнято з державної власності у спільну власність територіальних громад. Зазначені рішення відповідачів були прийняті задового до звернення позивачів до суду у даній справі (дата подачі позову 02.07.2021).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивачів про забезпечення позову в адміністративній справі № 480/5818/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя С.М. Глазько