Постанова

від 05.10.2021 по справі 320/3405/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3405/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Переяславської міської ради Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Переяславської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Переяславської міської ради про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Переяславської міської ради за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Пугачова, буд.2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 13.02.2020 № 34.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою булі встановлені порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Посилаючись на положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ст.70 Кодексу цивільного захисту, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 р. позов задоволено повністю: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Переяславської міської ради за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Пугачова, буд,2, шляхом зобов`язання Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Переяславської міської ради повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 13.02.2020 № 34.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просив скасувати його через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 року апеляційну скаргу Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Переяславської міської ради Київської області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року залишено без змін.

12.02.2021 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 320/3405/20, який був отриманий заявником 25.02.2021.

Після отримання виконавчого листа у справі № 320/3405/20 Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду першої інстанції з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, як такого, що був ним пропущений з поважних причин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року зазначену заяву позивачу було задоволено та поновлено йому строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача щодо поновлення пропущеного ним строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, у своїй апеляційній скарзі відповідач наголошує на відсутності підстав для поновлення позивачу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про задоволення заяви позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задоволено повністю: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Переяславської міської ради за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Пугачова, буд,2, шляхом зобов`язання Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Переяславської міської ради повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 13.02.2020 № 34. Зазначене рішення набрало законної сили.

Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області на адресу Київського окружного адміністративного суду було направлено заяву про видачу виконавчого листа по справі № 320/3405/20.

12.02.2021 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 320/3405/20, в якому встановлено строк пред`явлення його до виконання 06.01.2021

Зазначений виконавчий лист позивачем отримано 25.02.2021.

Позивач, вважаючи, що строк пред`явлення виконавчого листа №320/3405/20 до виконання пропущений ним з поважних причин, звернувся до суду із заявою про його поновлення.

Суд першої інстанції задовольняючи вказану заяву та поновлюючи позивачу строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виходив з того, що такий лист був отриманий позивачем лише 25.02.2021 року, тому не міг бути пред`явлений ним до виконання у встановлений судом строк - до 06.01.2021 року, що вказує на наявність підстав для поновлення позивачу даного строку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, щодо обов`язковості виконання рішень.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1. ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що виконавчий лист № 320/3405/20 був виданий судом лише 12.02.2021 року та отриманий позивачем, який є стягувачем за ним, 25.02.2021 року, а отже, позивач з об`єктивних причин не мав реальної можливості пред`явити такий лист до виконання у зазначений в ньому строк - до 06.01.2021 року.

Зазначені обставини у сукупності з принципом обов`язковості для виконання судового рішення, яке набрало законної сили, переконують колегію суддів у наявності достатніх підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем як стягувачем строку пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання та поновлення йому такого строку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 804/7373/15.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на вищевикладене, та зазначає, що такий строк був поновлений позивачу саме через об`єктивну неможливість пред`явлення до виконання до 06.01.2021 року виконавчого листа, виданого і отриманого стягувачем значно пізніше, а саме - 25.02.2021 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довів.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено необхідні обставини та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у відповідності до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року - без змін.

При цьому, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Переяславської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький