Ухвала

від 01.10.2021 по справі 203/2940/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1514/21 Справа № 203/2940/21 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурор ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №420200042630000051 стосовно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2021 року клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30 жовтня 2021 року з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до клопотання, зібраними під час досудового розслідування процесуальними документами у їх сукупності.

Також, на думку слідчого судді, доведеними є зазначені у клопотанні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважав доведеним наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

В той же час, слідчий суддя зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, бере участь у вихованні дітей дружини, у зв`язку з чим дійшов до висновку, що запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час буде цілком достатньо для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор зазначає про те, що слідчий суддя не надав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Крім того, прокурор також посилався й на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, які на даний час об`єктивно існують та запобігти яким можливо виключно застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також зазначає, що оскільки незаконними діями ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_9 був позбавлений єдиного житла, чим спричинив йому майно шкоду у розмірі 386 733 гривень, підозрюваному ОСОБА_6 має бути визначений розмір застави, що перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому вважав, що застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів буде достатньо для забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і з підстав, зазначених в скарзі, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не можуть бути підставою для її скасування.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, апеляційний суд зважає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).

Висновки слідчого судді, що існують достатньо відомостей та обставин, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, тому такі висновки слідчого судді є обґрунтованими та не оскаржуються в апеляційній скарзі, як прокурором, так і з цих підстав не подавала скаргу сторона захисту.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора стосовно доведеності ризиків та неможливості їх запобігання, шляхом застосування менш тяжких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131, ст. 132 КПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи висновки слідчого судді на предмет обґрунтованості ризиків, заявлених слідчим в клопотанні, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя належним чином врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винуватим та дані про його особу, який до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, бере участь у виховання дітей дружини, що вказує на міцність його соціальних зв`язків, його роль у вчиненні інкримінованого злочину та дійшов правильного висновку, що запобігти вказаним ризикам можливо без утримання підозрюваного під вартою.

Вищезазначені обставини дають підстави для висновку, що для забезпечення його належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання вищенаведеним ризикам, буде достатньо застосування стосовно ОСОБА_6 домашнього арешту і з таким рішенням слідчого судді погоджується суд апеляційної інстанції і вважає його законним та обґрунтованим.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходить з ролі підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину, а також, що тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, не може бути єдиною підставою для застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки метою запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, яку можна забезпечити, шляхом застосування менш суворих, проте не менш ефективних запобіжних заходів.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанціях не доведено обставини, передбачені ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року п. 80 рішення, неодноразово наголошував, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що для запобігання ризикам та для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків буде достатнім запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім того, в суді апеляційної інстанції встановлено, що ризик ухилення ОСОБА_6 від суду є не високим, оскільки останній з`явився в судове засідання по розгляду апеляційної скарги прокурора в якій останній порушував питання про застосування стосовно нього тримання під вартою.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують вищевикладених мотивів слідчого судді та апеляційного суду.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3