Ухвала

від 06.10.2021 по справі 462/6073/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6073/19

УХВАЛА

06 жовтня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Іванюк І.Д.

з участю секретаря Колодій У.Б.

представника скаржника - Чорнопискої Н.М.

представника Залізничного ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ - Барилко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Барилко Людмила Володимирівна, ОСОБА_2 на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в:

Скаржник звернувся до суду з скаргою на дії старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) Барилко Л.В., заінтересована особа: ОСОБА_2 , в якій просить винести рішення, яким зняти арешт з зарплатних коштів ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Ощадбанк» , накладений постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львова про арешт коштів боржника від 21.01.2021 року та стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування скарги покликається на те, що на підставі виконавчого листа №462/6073/19 виданого 17.09.2020 року Залізничним районним судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 97353,97 грн. 21.01.2021 року старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львова Барилко Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 , яку скеровано для виконання у АТ «Ощадбанк» . Водночас у ОСОБА_1 в AТ' «Ощадбанк» відкрито рахунок та зарплатну карту, на яку кожного місяця йому зараховують заробітну плату, яка є його єдиним заробітком, джерелом доходу його сім`ї та єдиним засобом забезпечення його життєдіяльності. Тому, вважає вказану постанову про арешт майна боржника від 21.01.2021 року зокрема, арешт карткового зарплатного рахунку в АТ «Ощадбанк» , незаконною. В досудовому порядку він звертався до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо незаконності накладеного арешту на його зарплатний рахунок, на що отримав відповідь, у якій зазначено, що правові підстави для зняття арешту з його зарплатного рахунку в АТ «Ощадбанк» відсутні, а тому він був змушений звернутись до суду з вказаною скаргою.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала та надала пояснення аналогічно викладеним у скарзі. Додатково повідомила, що боржник намагається врегулювати питання виконання рішення суду із стягувачем мирним шляхом, однак на даний час ще домовленості не досягнуто.

Заінтересована особа - старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) Барилко Л.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, ствердила, що її дії є правомірними. Зокрема, арешт накладений відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Ощадбанк , стали його власністю та набули статусу вкладу. Просила відмовити в задоволенні скарги.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 462/6073/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , її дочірня компанія Газ України , публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання , що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат) та набули статус вкладу.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року в справі №756/1927/15-ц, провадження № 61-10611св20, у постанові 24 лютого 2021 року в справі №756/1927/15-ц, провадження № 61-14725св20, 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15.07.2020 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Стягнуто із ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля VolkswagenPassatB6 Variant, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (замінений номерний знак - НОМЕР_5 ) - в розмірі 97353,97 грн. та судовий збір у сумі 973,54 грн. Рішення суду набрало законної сили.

21.01.2021 року старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львова Барилко Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №462/6073/19 виданого 17.09.2020 року Залізничним районним судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 97353,97 грн. та постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та скеровано для виконання у АТ «Ощадбанк» , ПАТ Креді Агріколь банк , АТ КБ Приватбанк та ін. /а.с 3,20/.

Матеріалами справи підтверджується накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 19/.

Разом з тим, АТ Ощадбанк , на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Наявна в матеріалах справи виписка по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період 01.01.2020 року по 29.04.2021 року не свідчить про віднесення зазначеного рахунку до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання /а.с. 4-12/. Також суд враховує, що на даний картковий рахунок, крім заробітної плати, можуть зараховуватись будь-які інші виплати (перекази).

Окрім цього, суд, критично оцінює покликання скаржника на те, що арешт на рахунок НОМЕР_1 порушує його право на отримання заробітної плати, так як за його бажанням, він може отримати заробітну плату готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), що передбачено статтею 24 Закону України Про оплату праці .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 3 лютого 2021 року в справі N 756/1927/16-ц.

Відтак, дії та постанова старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львова Барилко Л.В. про накладення арешту на майно боржника від 21.01.2021 року є законними, а тому суд відмовляє в задоволенні скарги за її безпідставністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 260, 447, 450, 451,453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , статтею 24 Закону України "Про оплату праці", суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) Барилко Людмила Володимирівна, ОСОБА_2 на дії державного виконавця.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України, а саме до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала, набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.10.2021 року.

Суддя: Іванюк І.Д.