Рішення

від 28.09.2021 по справі 359/856/21

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. Справа №359/856/21

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Тандира О.В.,

із секретарем судового засідання Прокопчук О.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Попова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ХОЛДИНГ МС про стягнення заборгованості за договором оренди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , (далі - позивач) звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ХОЛДИНГ МС (далі - відповідач, ТОВ АГРО-ХОЛДИНГ МС ), в якому вказала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.02.2020 року № 1-188 (спадкова справа № 174/2019) вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , до складу якої увійшла земельна ділянка площею 4,8400 га, кадастровий номер: 3222784800:00:017:0011.

Вказана земельна ділянка знаходилася у користуванні ТОВ АГРО-ХОЛДИНГ МС на підставі договору оренди землі від 01.01.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 , та відповідачем (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 8 Договору оренди договір оренди зберігає свою чинність для нового власника у випадку відчуження об`єкту оренди орендодавцем.

Позивач неодноразово зверталася раніше до відповідача з приводу виконання останнім зобов`язань за Договором оренди, в тому числі щодо виплати орендної плати, однак, отримала відповідь, що виплата орендної плати та обговорення всіх інших питань можливе лише при досягненні домовленості щодо укладення Договору оренди на новий строк та умовах визначених відповідачем.

Позивач вказує, що згідно п. 38 Договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного Договору він автоматично поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до отриманих відповідей на адвокатський запит від 26.03.2020 року позивачу стало відомо, що відповідач надалі використовує земельну ділянку позивача, але не виплачує орендну плату після поновлення строку дії Договору.

Так, за умовами п. 9 Договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 25500 грн., за перших два роки оренди (2016-2017 р.р.), і у розмірі 18635,00 грн., за 2018 рік. Згідно п. 11 Договору оренди орендна плата вноситься до 30.12.2017 року за весь період дії даного Договору. При продовженні договору після закінчення строку - до 30 грудня кожного поточного року.

Таким чином, вже після поновлення строку дії Договору оренди, відповідач зобов`язаний був 50000 грн., за 2019-2020 роки, проте орендну плату не сплатив.

Враховуючи викладене, позивач, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 612 ЦК України, ст. 13 Закону України Про оренду землі просила суд стягнути з відповідача на її користь 51000,00 грн., заборгованості за орендною платою за Договором оренди землі від 01.01.2016 року, 1034,23 грн., інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання та 785,93 грн., три проценти річних.

Відповідач, подавши у встановленому порядку та у встановлені судом строки подав відзив на позову, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, не заперечуючи наявності підписаного 01.01.2016 року Договору оренди землі, за яким батько позивача як орендодавець передав відповідачу як орендарю у користування земельну ділянку, розташовану на території Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222784800:00:017:0011, площею 4,84 га, відповідач вказує, що відомості про реєстрацію права оренди за вказаним Договором оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Додаткова угода між відповідачем та позивачем як орендодавцем з приводу поновлення/подовження Договору оренди укладена не була, факт використання позивачем земельної ділянки відповідачем належними доказами не підтверджено.

Відповідач вказує, що позивач у позовній заяві надає некоректний опис змісту листування між ними до пред`явлення позову. Так, наявна переписка між позивачем та відповідачем спростовує доводи позовної заяви стосовно того, що відповідач обіцяв виплатити орендну плату при досягненні домовленості щодо укладення Договору на новий строк та на умовах визначених відповідачем, крім того, у відповідь на претензію позивача відповідачем було зазначено про відсутність підстав для виплати орендної плати.

Окрім того, відповідач вказує, що Договір оренди містить не типові вимоги у порівнянні із аналогічними договорами оренди землі по Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, зокрема, строк договору становить 3 роки, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 19 Закону Про оренду землі ; передача земельної ділянки мала бути здійснена у наступний день після підписання Договору за актом приймання-передачі, що суперечить ст. 17 вказаного Закону; Договір від 01.01.2016 року було підписано позивачем на підставі доручення №349 від 29.05.2017 р., яке видано через 1 рік і майже 5 місяців після дати укладення Договору.

Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на використання відповідачем земельної ділянки є безпідставними.

Також відповідач вказує, що Договір не поновлювався на новий строк. Відповідно до п. 38 Договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного Договору, він автоматично поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Законом України Про оренду землі , в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (від 01.01.2019 р.), було передбачено два випадки пролонгації договору оренди землі: відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону; відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону.

Посилаючись на постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 року у справі 272/444/18, від 28.01.2021 року у справі № 515/1371/17, від 23.01.2019 у справі № 312/265/17 року, вказує, що ані волевиявлення відповідача, ані волевиявлення позивача як орендодавця на пролонгацію договору оренди не було.

Відповідач одразу після збору врожаю 2018 року перестав використовувати земельну ділянку позивача, що підтверджується довідкою Мотижинської сільської Макарівського району Київської області від 24.09.2020 року. Відповідач не вчиняв жодної із процедур: не повідомляв орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися перажним правом укладення договору на новий строк; - не надсилав лист-повідомлення з проектом додаткової угоди; - не підписував жодної додаткової угоди на поновлення Договору.

Враховуючи це, відповідач стверджує, що Договір оренди не міг автоматично поновитися на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно також вказав на безпідставне стягнення з нього інфляційних витрат та 3% річних.

Позивач, заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, вказав, що відповідач фактично визнав та підтвердив, що Договір оренди, укладений у 2016 році, виконувався відповідачем протягом всього його строку дії, а лише після закінчення строку його дії відповідач прийняв рішення не продовжувати використання земельної ділянки.

По-друге, позивач вказав, що відповідно до ч. 4 Перехідних положень Закону Про оренду землі поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Відповідно до п. 38 Договору оренди, у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного Договору він автоматично поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Позивач не висловлював заперечень щодо поновлення Договору на новий строк. Крім цього, Договір містить ряд інших умов, які повинен був виконати відповідач, якщо він не мав наміру у майбутньому використовувати земельну ділянку. Зокрема, після закінченням дії договору оренди, саме відповідач повинен був встановити межові знаки за власний рахунок (п. 34 Договору); передача і повернення земельної ділянки повинно відбуватися за актом приймання-передачі, а у випадку погіршення стану земельної ділянки (яку Позивач має можливість виявити під час повернення йому Земельної ділянки) орендодавець має право на відшкодування збитків (п. 21-22 Договору); відповідач зобов`язаний не просто перестати використовувати земельну ділянку, а повернути її орендодавцю (п. 29 Договору). Таким чином, відповідач виконуючи вимоги чинного законодавства та умови Договору оренди не міг просто перестати використовувати земельну ділянку (покинувши її), а зобов`язаний був належним чином передати її позивачу та вчинити інші дії вказані в Договорі.

Відповідач доводи позивача у відповіді на відзив спростував та вказав, що вони є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2021 року позов ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.04.2021 року. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Підготовче засідання судом неодноразово відкладалося.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2021 року дану справу передано за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 02.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03.09.2021 року, яке судом було відкладене на 28.09.2021 року.

Заява позивача про збільшення позовних вимог, що надійшла до суду 03.09.2021 року (а.с. 141), судом не приймається до уваги з огляду на п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, оскільки надійшла після закінчення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

У судовому засіданні 28.09.2021 року позивач та її представник вимоги за позовом підтримали та просили його задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши її матеріали, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.02.2020 року № 1-188 позивач успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,8400 га, кадастровий номер: 3222784800:00:017:0011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області (а.с. 7).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за позивачем 11.02.2020 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8).

При цьому, 01.01.2016 року між ТОВ АГРО-ХОЛДИНГ МС як орендарем та ОСОБА_3 , як орендодавцем був укладений договір оренди землі (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8400 га, кадастровий номер: 3222784800:00:017:0011, у межах Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області (а.с. 9-11).

Згідно п. 8 Договору оренди договір набирає чинності з моменту підписання строком на 3 роки до 31.12.2018 року. Договір оренди зберігає свою чинність для нового власника у випадку відчуження об`єкту оренди орендодавцем.

Як передбачено п. 9 Договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 25500 грн., за перших два роки оренди (2016-2017 р.р.), і у розмірі 18635,00 грн., за 2018 рік. Згідно п. 11 Договору оренди орендна плата вноситься до 30.12.2017 року за весь період дії даного Договору. При продовженні договору після закінчення строку - до 30 грудня кожного поточного року.

Згідно п. 38 Договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного Договору він автоматично поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Позивач зверталася до відповідача з приводу виконання останнім зобов`язань за Договором оренди, в тому числі щодо виплати орендної плати, однак, відповідач надавав відповіді про відсутність підстав для виплати орендної плати (а.с. 12-19).

Право оренди за вказаним вище Договором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачем не зареєстровано, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Як вбачається з довідки Мотижинської сільської Макарівського району Київської області від 24.09.2020 року, з 01.01.2019 року земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8400 га, кадастровий номер: 3222784800:00:017:0011, у межах Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області у користуванні відповідача не перебувала (а.с. 83 зворот).

Вирішуючи вимоги за позовом суд керується наступним.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою реалізується через право оренди.

Частина перша ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . (ст.ст. 125, 126 ЗК України).

Як встановлено судом у засіданні, державна реєстрація права оренди не здійснювалася, а відтак право оренди у відповідача на земельну ділянку позивача не виникло.

Відтак посилання позивача на обов`язок відповідача сплачувати орендну плату за вказаним договором оренди, як і посилання на продовження строку дії договору оренди є необґрунтованими та юридично неспроможними, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю. Решта доводів позивача та відповідача судом не оцінювалися, оскільки не мають правового значення в цьому випадку.

Разом з тим, слід зазначити, що до моменту оформлення права оренди відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Однак підставою даного позову не було стягнення з відповідача доходів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, тому суд не встановлює та не оцінює факт користування відповідачем вказаної земельної ділянки без зареєстрованого права оренди.

Судові витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 141, 247, 259, 263, 264-265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2021 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ХОЛДИНГ МС - код ЄДРПОУ 34575937, адреса: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільського району Київської області, 08321.

Суддя О.В. Тандир