Ухвала

від 04.10.2021 по справі 753/508/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/508/19 Головуючий у 1 інстанції: Трусова Т.О.

провадження №22-з/824/913/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,

при секретарі: Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою адвоката Гудзь Олесі Віталіївни - представника ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та на додаткове рішення від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої залиттям квартири, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 92 705 гривень та компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 000 гривень, а всього - 94 705 грн.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 14 698 грн. 89 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року залишено без змін.

09 вересня 2021 року ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 500 грн.

Колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду апеляційної інстанції копію додатку до договору про надання правової допомоги № 30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року, акт прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року, 2 касових чеки від 16.07.2021 року та від 08.09.2021 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 сплатив Адвокатському центру АО 4 500 грн. за договором про правової допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року(т. 2 а.с. 71-74).

Згідно з п.2.1 договору встановлення вартості послуг за даним договором визначається у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.

За п.9 Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 рокунадання додаткових послуг за договором правової допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 рокуне передбачених п.2 даного договору оформлюється наступним додатком, у якому обумовлюється додаткова оплата таких послуг.

Відповідно до п.2 додатку №2 до договору про надання правової допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року, підписаного 07 липня 2021 року, супроводження судової справи у суді апеляційної інстанції складається з (із зазначенням вартості кожної послуги): підготовки заяв по суті справи (відзив на апеляційну скаргу) - 2 500 грн., та участі у одному судовому засіданні апеляційної інстанції - 2 000 грн., а всього - 4 500 грн.

З акту прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року, складеного 08 вересня 2021 року, виконавець АО Адвокатський центр в особі голови Осмоловського Д.Ю. підготовив та направив відзив на апеляційну скаргу та взяв участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 08.09.2021 року о 14 год. 45 хв. за що визначена вартість послуг - 4 500 грн.

Відповідачем не подано будь-яких заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат, колегія суддів враховує наступне.

У п.п.113-117 рішення ЄСПЛ у справі Бєлоусов проти України від 07 листопада 2013 року ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі несплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є фактично понесеними , оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно з договірними зобов`язаннями.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п.5, 7, 8 додатку №2 до договору про надання правової допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року, що є невід 'ємною частиною цього договору, клієнт має право здійснити оплату одразу всіх передбачених послуг згідно п.2 даного додатку - авансовим платежем. Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання договору про надання правової допомоги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі пред`явленого виконавцем відповідного рахунку. Виконання умов надання правової допомоги здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт, який підписується сторонами у 10-денний строк з моменту виконання усіх умов договору.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За вказаних вище обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 4 500 грн., що на думку колегії суддівє обґрунтованим та відповідає принципу розумності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн., оскільки саме ця сума фактично сплачена на підставі договору про надання правової допомоги №30/11-18/ПЄ від 30.11.2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.270, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2021 року.

Головуючий:

Судді: