справа № 361/8751/21
провадження № 1-кс/361/1669/21
05.10.2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112130000098 від 10 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна,
в с т а н о в и в:
Прокурор звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотання про арешт майна, направивши його 04 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку, яке надійшло 05 жовтня 2021 року, у якому просить накласти арешт, шляхом позбавлення права ТОВ «Світоч Два» (код ЄДРПОУ: 32932794), на відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження речових доказів на наступне майно:
- комбайн зернозбиральний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 .
Приписами частини 1 статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Приписами частини 2 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів клопотання, зокрема резолютивної частини, вбачається, що прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, оскільки воно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Проте, слідчим суддею за наслідками дослідження матеріалів клопотання, встановлено, що прокурором на підтвердження вказаного вище твердження не було долучено постанови про визнання речовими доказами.
Крім того, слідчий суддя зазначає і про наступне.
Згідно частини 3 статті 22 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Приписами частини 2 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Системне тлумачення положень частини 1, 2 статті 173 КПК України дає підстави слідчому судді вважати, що розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна здійснюється серед іншого за участі іншого власника майна, в свою чергу неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідчому судді для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у строки визначені КПК України необхідно повідомити власника (володільця) тимчасово вилученого майна про проведення судового засідання під час якого буде розглядатися клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до частини 1 статті 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Згідно частини 1 статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
З урахуванням вище наведених слідчим суддею положень КПК України, автору клопотання необхідно надати слідчому судді актуальні відомості про засоби зв`язку із власником (володільцем) тимчасово вилученого майна, для здійснення слідчим суддею повідомлення такої особи про розгляд відповідного клопотання, з метою його розгляду у строки передбачені КПК України.
В свою чергу слідчий суддя констатує, що матеріали клопотання таких відомостей не містять.
Відсутність у клопотанні вказаних відомостей дає підстави слідчому судді вважати, що ініціатор клопотання навмисно намагається унеможливити встановити слідчим суддею у судовому засіданні факти, які підлягають встановленню під час розгляду такого клопотання у судовому засіданні.
Відповідно до положень частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна прокурору на підставі частини 5 статті 171 КПК України для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 64-2, 170, 171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112130000098 від 10 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна, повернути прокурору ОСОБА_2 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2021 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 100167372 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Кратко Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні