Ухвала

від 01.12.2020 по справі 757/43945/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43945/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фрі Енерджи», ТОВ «Фрі Енерджі Інвестмент» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019100100007902 від 20.08.2019 року,-

УХВАЛИВ:

До провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фрі Енерджи», ТОВ «Фрі Енерджі Інвестмент» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019100100007902 від 20.08.2019 року, накладеного на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «Фрі Енерджи» (код за ЄДРПОУ 3901249), ТОВ «Фрі Енерджі Інвестмент» (код за ЄДРПОУ 42319632), ТОВ «СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ» (код за ЄДРПОУ 39061041), ТОВ «АЛЬТГІДО» (код за ЄДРПОУ 43169743), ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2019 року № 761/44620/19 у кримінальному провадженні № 12019100100007902 від 20.08.2019.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання особа, яка звернулася із клопотанням не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду подано заяву про розгляд клопотання за відсутності прокурора та долучено письмові заперечення на клопотання.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні ГСУ Національної поліції України знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №761/44620/19-к року за фактом вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 206-2,ч.1 ст.205-1,ч.4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 20.11.2019 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «Фрі Енерджи» (код за ЄДРПОУ 3901249), ТОВ «Фрі Енерджі Інвестмент» (код за ЄДРПОУ 42319632), ТОВ «СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ» (код за ЄДРПОУ 39061041), ТОВ «АЛЬТГІДО» (код за ЄДРПОУ 43169743).

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що об`єкти корпоративного права, які зазначені в клопотанні прокурора підпадають під критерії ст.. 98 та п.1 ч. 1 ст.170 КПК України, а тому на них необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження.

Так, за встановлених обставин вбачається, що слідство у кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії, які спрямовані на повне, всебічне та об`єктивне розслідування.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що зазаначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12019100100007902 від 20.08.2019, а заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересахТОВ «ФріЕнерджи»,ТОВ «ФріЕнерджі Інвестмент»про скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні №12019100100007902від 20.08.2019року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1