ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 645/5332/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1671/21 Доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2021 року, якою частково задовлено клопотання заступника начальника СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021222020000114 від 27.07.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
11.08.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Вказував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. З урахуванням викладеного, слідчий вважав, що інші більш м`які запобіжні заходи не пов`язані з триманням ОСОБА_8 під вартою не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районногосуду м.Харковавід 11серпня 2021року частково задоволено клопотання слідчого.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», на строк до 06 жовтня 2021 року включно.
Визначено суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 190 320,00 грн., які необхідно внести на рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
В апеляційнійскарзі прокурор проситьухвалу слідчогосудді скасуватита постановитинову,якою застосуватистосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний західу виглядітримання підвартою,визначивши сумузастави урозмірі 228 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 517 560 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що стороною обвинувачення доведено слідчому судді встановленими ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Тобто, зазначеною ухвалою встановлено можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проте судом не прийнято до уваги майновий стан підозрюваного ОСОБА_8 та розмір отриманої неправомірної вигоди, тяжкість кримінального правопорушення, вагомість існуючих ризиків та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі лише 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка, на думку прокурора, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, а також підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, у СВ №2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №42021222020000114 від 27.07.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
11.08.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 слідчий суддя зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та зібрані під час досудового розслідування докази, надані до суду вказують на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вплинути на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, в тому числі на тих, що не допитані в ході досудового розслідування; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Разом з цим, слідчий суддя визначив підозрюваному ОСОБА_8 заставув розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка з урахуванням майнового стану підозрюваного та його родини та яка, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України - обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому дій, передбачених ч.3 ст.368 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: протоколі допиту свідків, підозрюваної ОСОБА_11 ; протоколах обшуку; протоколі затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України; протоколах про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-відеоконтроль особи стосовно підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_11 від 10.08.2021, з додатками у вигляді відеозаписів проведення даних слідчих дій; протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих (імітаційних) засобів у вигляді несправжніх грошових коштів; протоколах огляду речей, що були вилучені під час проведення обшуків (а.с.5-102).
Враховуючи обсяг відомостей судового провадження, колегія суддів вбачає, що вони об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, а також наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8 до вчинення певних дій, згідно підозри.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховані передбачені ст.ст. 178, 183КПКУкраїни обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, а також дотримані вимоги ст. 194 КПК України, в тому числі й щодо встановлення доведеності прокурором обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України,та недостатністьзастосування більшм`якихзапобіжних заходівдля запобіганняризикам.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України
Таке судоверішення несуперечить вимогамст.5Конвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод,оскільки упровадженні існуютьреальні ознакисправжнього суспільногоінтересу,який,незважаючи напрезумпцію невинуватості,переважає принципповаги доособистої свободи,а такожцілком відповідаютьусталеній практиціЄвропейського Судуз правлюдини,яка свідчитьпро те,що рішеннясуду повиннозабезпечити нетільки правапідозрюваного,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,що вимагаєвід судубільшої суворостів оцінціпорушень цінностейсуспільства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_8 іншого, більш м`якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з цим, колегія суддів не в повній мірі погоджується з визначеним слідчим суддею суду першої інстанції розміром застави виходячи з наступного.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя визначив розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 190 320грн.
Виходячи з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з цим, ч. 5ст. 182 КПК Українинадає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.
Згідно з приписами п. 11 ч. 1ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
При розгляді питання щодо визначення розміру застави у цьому судовому провадженні, у відповідності дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
В апеляційній скарзі прокурор просить постановити ухвалу про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 з визначенням застави у розмірі228 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 517 560 грн, оскільки, на його думку, лише такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.
Враховуючи, що дії ОСОБА_8 , за вчинення яких йому повідомлено підозру, класифікуються як тяжкий злочин та з урахуванням вимог ст. 45 КК України,є корупційнимзлочином, внаслідок чого колегія суддів вбачає, що існує суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Так, відповідно до абзацу 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.
Корупція спотворює моральний стан будь-якого суспільства; порушує соціально-економічні права бідних та незахищених прошарків суспільства; підриває демократію; руйнує верховенство права, яке є основою кожного цивілізованого суспільства; затримує розвиток; та позбавляє суспільство, і зокрема, бідних, переваг вільного та відкритого змагання ( Лімська декларація від 11.09.1997, прийнята на VIII Міжнародній конференції по боротьбі з корупцією, Ліма, Перу, 7-11 вересня 1997 року).
Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абз.5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006, що набрала чинності 01.03.2010).
Абзацом 2, 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України № 251-V від 18.10.2006, що набрала чинності 01.03.2010 встановлено, що корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.
З наданих суду апеляційної інстанції відомостей щодо майнового стану ОСОБА_8 вбачається, що за 2020 рік загальна сума отриманих ним доходів складає 389 726 грн., у ОСОБА_8 у власності перебуває автомобіль «SsangYong Kyron M230» 2011 року випуску, яким безпосередньо користується ОСОБА_8 , середня ринкова вартість цього автомобіля станом на 11.08.2021 року становить 243 030,94 грн. Також у власності ОСОБА_8 перебуває водний засіб 1988 року випуску, вартістю близько 54 000 грн., та самохідне шасі Т-16 1994 року випуску, вартістю близько 60 000 грн., причеп легковий марки ПВА-1 2012 року випуску, вартістю близько 20 000 грн., земельна ділянка загальною площею 929 м.кв. в м. Куп`янськ, Харківської області, вартість якої складає близько 50 000 грн. (а.с. 91-97).
Тобто, враховуючи наявність у володінні та розпорядженні підозрюваного ОСОБА_8 значної кількості майна, грошових коштів та інших активів, рухомого та нерухомого майна, колегія суддів вважає, що в цьому кримінальному провадженні слід збільшити розмір застави, що буде обґрунтовано та виправдано з урахуванням наявних ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
За викладенихобставин усукупності,колегія суддівдійшла висновку,що зурахуванням наявностіобґрунтованої підозри,тяжкості злочину,а такожз урахуванняммайнового тасімейного станупідозрюваного ОСОБА_8 ,та наявностівищевказаних ризиків-застава урозмірі 140розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить317 800 грн.,на цьомуетапі досудовогорозслідування,буде достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюваним,покладених нанього обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави та в цій частині постановити нову, якою розмір застави збільшити, виходячи з положень ч.5 ст.182 КПК України. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.2, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2021 року в частині визначення розміру застави скасувати та в цій частині постановити нову, якою збільшити розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначивши заставу у розмірі 140 (сто сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 317 800 (триста сімнадцять тисяч вісімсот) гривень, яка підлягає сплаті протягом 5 днів до 5 жовтня 2021 року.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені пунктами 1,3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленої періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи;
- утримуватись від спілкування з підозрюваною та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В решті ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2021 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 100170265 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Шабельніков С. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні