Ухвала

від 07.10.2021 по справі 293/1815/21

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №293/1815/21

Провадження № 2-о/293/40/2021

УХВАЛА

07 жовтня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Збаражського О.М., за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О., перевіривши матеріали за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

У С Т А Н О В И В :

06.09.2021 ОСОБА_1 (далі також заявник) звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявою, в якій просив встановити факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №545129, виданий Черняхівською РДА 29.10.2008 на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_1 .

Подана заява обґрунтовувалась тим, що підставі розпорядження Черняхівської районної державної адміністрації №397 від 14.12.2006 заявникові належить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №545129, який був виданий 29.10.2008 та посвідчує, що він є власником земельної ділянки площею 2,2945 га (кадастровий номер 1825681600:04:000:0020 - площею 2,0386 га та 1825681600:04:000:0298 - площею 0,2559 га) розташованої на території Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в якому його прізвище записано із помилкою ОСОБА_3 . Помилка в написанні прізвища виникла через те, що в 1990 році заявник отримав паспорт громадянина Радянського Союзу, де його прізвище було записано ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 . 24.09.2018 заявник отримав новий паспорт (ID-картку) НОМЕР_1 , в якому його прізвище записано ОСОБА_4 . В липні 2021 року заявник звернувся до відділу Держгеокадастру у Черняхівському районі Житомирської області, щоб виправити помилку в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №545129, однак усно отримав відмову.

Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частина 1 ст. 315 ЦПК України містить перелік фактів, справи про встановлення яких можуть бути розглянуті судом, зокрема це факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно вимог ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В п.3 Постанови Пленуму зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Крім того, в п.12 Постанови Пленуму роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд звертає увагу заявника, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме - належності правовстановлюючих документів особі, розглядаються судом, якщо організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Як убачається з матеріалів заяви, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ №545129 видано Черняхівською райдержадміністрацією.

При цьому, в заяві не викладено обставин неможливості виправлення помилки в державному акті органом, який його видав або іншим уповноваженим органом.

Разом з тим, наявність вмотивованої відмови або неможливості виправити помилку є передумовою звернення до суду за захистом своїх прав із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявником визначено заінтересовану особу - територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради.

Суд роз`яснює, що до заінтересованих осіб віднесено:

1) осіб, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню;

2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту;

Саме ці групи заінтересованих осіб притягуються до участі у справах окремого провадження.

До першої групи заінтересованих осіб належать фізичні та юридичні особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб`єктивних прав у зв`язку із встановлюваним судом фактом.

В зв`язку з чим, визначаючи коло заінтересованих осіб в рамках даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявнику необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків заяви надати в письмовому вигляді заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в ухвалі суду недоліків щодо її змісту, зазначити заінтересовану особу та надати копії заяви з додатками відповідно до кількості учасників.

До виправленої заяви необхідно додати її копію для вручення заінтересованій особі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 175, 187, 293, 315, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху та запропонувати заявнику в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Збаражський