Рішення

від 29.09.2021 по справі 908/1796/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/112/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2021 Справа № 908/1796/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Шолохової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабсервіс 2019» (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 25, оф. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 42761313)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача : Погосян С.Г., довіреність 32809 від 02.09.2019;

від відповідача : не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабсервіс 2019» , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 235 777,70 грн та штраф у сумі 99 424,33 грн, а також зобов`язати відповідача здійснити поставку товару на загальну суму 1 420 347,60 грн.

18.06.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1796/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1796/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.07.2021.

Ухвалою суду від 20.07.2021 підготовче засідання відкладено на 11.08.2021.

Ухвалою суду від 11.08.2021 відкладено підготовче засідання на 14.09.2021.

Ухвалою суду від 14.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2021.

В судому засіданні 29.09.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу «Акорд» .

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов договору №111(2)20УК/53-121-01-20-09249 від 13.04.2020 відповідачем не поставлено в обумовлений строк товар на загальну суму 1 420 347,60 грн, у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача поставити обумовлений товар, а також стягнути з відповідача 235 777,70 грн пені та 99 424,33 грн штрафу.

В судовому засіданні 29.09.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 23.06.2021 відповідачеві запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання та про закритті підготовчого провадження направлені на адресу відповідача, проте повернулися до суду з відміткою підприємства поштового зв`язку За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою за закінченням терміну зберігання є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1796/21.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, суд

УСТАНОВИВ:

27.03.2020 між ТОВ Снабсервіс 2019 - постачальник та ВП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС - покупець укладено договір поставки товару №111(2)20УК (/53-121-01-20-09249 від 13.04.2020) (далі за текстом - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 1 420 347,60 грн з ПДВ (перелік товару, що поставляється, викладено в п. 1.1. договору).

Строк поставки товару - квітень-грудень 2020 року з правом дострокової поставки (п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №2 від 09.10.2020).

Пунктом 3.2. договору сторони обумовили, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) установлених ПК України випадках та порядку.

У п. п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що поставка відбувається на умовах DDP (м.Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажоодержувач - ЗВ ВП ЗАЕС Складське господарство . Поставка відбувається у строк згідно з п. 1.2.

Відповідно до п. 12.1 договору договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання.

У зв`язку з тим, що в обумовлений у договорі строк відповідач не поставив товар позивачу, позивач звернувся до відповідача з претензіями вих. №28-22/769 від 14.01.2021 та вих. №28-22/3114 від 09.02.2021 про здійснення поставки товару відповідно до умов договору та сплату пені за прострочення поставки. Претензії направлено відповідачу 14.01.2021 та 09.02.2021 на адресу, зазначену відповідачем у договорі та на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується описами вкладення від 14.01.2021 та 09.02.20021. Претензії повернулися позивачу без вручення з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час виконання зобов`язання.

Згідно з п. 7.3 договору сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині поставки товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій та зобов`язання поставити товарв примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов`язання в натурі, не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 266 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 09.10.2020 строк поставки товару: квітень - грудень 2020 року з правом дострокової поставки.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів поставки товару на суму 1 420347,60 грн у встановлений договором строк та на час подання позову. Обґрунтованих заперечень проти позову відповідач також не надав.

Згідно зі ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про зобов`язання відповідача поставити товар на загальну суму 1 420 347,60 грн, перелік якого визначено п. 1.1. договору №111(2)20УК/53-121-01-20-09249 від 27.03.2020 (13.04.2020).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 235 777,70 грн пені за період з 01.01.2020 по 15.06.2021 та 99 424,33 грн штрафу за прострочення поставки товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час виконання зобов`язання.

Судом здійснено перевірку розрахунків пені і штрафу та встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 235 777,70 грн пені за період з 01.01.2020 по 15.06.2021 та 99 424,33 грн штрафу задовольняється в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та досліджені судом, а також встановлені судом обставини справи свідчать про безпідставність заперечень відповідача та спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Позивачем надано необхідні докази, які підтверджують обставини на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач доказів поставки обумовленого договором товару суду не надав. Правом надати відзив на позов, а також правом участі в судовому засіданні не скористався.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Снабсервіс 2019 (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 25, оф. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 42761313) здійснити на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964) поставку в повному обсязі товару, визначеного п. 1.1. договору №111(2)20УК/53-121-01-20-09249 від 27.03.2020 (13.04.2020) на загальну суму 1 420 347,60 грн (один мільйон чотириста двадцять тисяч триста сорок сім гривень 60 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Снабсервіс 2019 (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 25, оф. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 42761313) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964) пеню у розмірі 235 777,70 грн (двісті тридцять п`ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 70 коп.), штраф у розмірі 99 424,33 грн (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 33 коп.), судовий збір у розмірі 26 333,24 грн (двадцять шість тисяч триста тридцять три гривні 24 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2021 року.

Суддя О.А. Топчій