Рішення

від 06.10.2021 по справі 910/11230/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2021Справа № 910/11230/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікютас" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" простягнення 193851,40 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікютас" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" 193851,40 грн, з яких 182337,07 грн основного боргу та 11514,33 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору перевезення №44 від 11.12.2020 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 судом відкрито провадження у справі №910/11230/21; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікютас" про забезпечення позову відмовлено.

27.07.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, повідомив суд про повну оплату суми основного боргу у розмірі 182377,07 грн згідно платіжних доручень №20114562 від 19.07.2021 на суму 50000,00 грн та №20114589 від 20.07.2021 на суму 132337,07 грн та навів свій контррозрахунок заявленої до стягнення пені.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікютас" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" (замовник) було укладено договір перевезення №44 (договір), відповідно до умов якого перевізник від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському сполученні. Замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі та забезпечити відпуск та приймання вантажів в обумовлені строки. Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов`язані з перевезенням, визначаються тарифами та відображаються в заявці на перевезення вант автомобільним транспортом або за усною домовленістю (п.п.1.1, 1.2, 1.3).

У п.п.3.1, 3.1.5 договору зазначено, що перевізник зобов`язаний своєчасно доставити ввірений вантаж у пункт призначення у повному обсязі без пошкоджень.

Належні перевізнику суми за транспортні та експедиторські послуги оплачуються замовником на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг), який складається щомісячно за фактично надані в поточному місяці послуги та/або за інший проміжок часу узгоджений сторонами. Розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводиться замовником протягом 14 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) і реєстру розвантажених транспортних засобів, залучених до виконання цього договору. За затримку оплати перевізник вправі нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми (п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами й діє до 31.12.2021.

В рамках зазначеного договору між сторонами були підписані та скріплені печатками акти надання послуг із реєстрами ТНН до них, а саме №503 від 28.12.2020 суму 44226,00 грн, №505 від 30.12.2020 суму 8320,10 грн, №7 від 06.01.2021 суму 17901,02 грн, №8 від 18.01.2021 суму 11201,89 грн, №9 від 18.01.2021 суму 120175,20 грн, №10 від 25.01.2021 суму 22908,60 грн, №19 від 26.01.2021 на суму 60618,60 грн, №23 від 27.01.2021 на суму 10072,50 грн, №25 від 03.02.2021 на суму 17924,71 грн, №24 від 08.02.2021 на суму 8959,86 грн, №48 від 12.02.2021 на суму 27424,56 грн, а всього на загальну суму 349733,04 грн, якими засвідчений факт надання позивачем відповідачу обумовлених договором послуг.

Відповідачем було сплачено за надані позивачем послуги з перевезення частково, на загальну суму 162546,10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №20113008 від 16.01.2021 на суму 35000,00 грн, №20113052 від 20.01.2021 на суму 17546,10 грн, №20113261 від 10.02.2021 на суму 50000,00 грн, №20113432 від 03.03.2021 на суму 30000,00 грн, №20114174 від 26.05.2021 на суму 30000,00 грн.

14.05.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості №14/02-21.

У відповіді на претензію від 27.05.2021 №196 відповідач визнав претензію у повному обсязі.

31.05.2021 між сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4849,87 грн.

11.06.2021 від відповідача на адресу позивача надійшов гарантійний лист №235, в якому замовник гарантував оплату боргу у розмірі 182337,07 грн у термін до 30.06.2021.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем як замовником умов договору перевезення №44 від 11.12.2020 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 182337,07 грн підлягає закриттю на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України).

Стаття 307 Господарського кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата( ч.1 ст.916 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач свій обов`язок щодо надання відповідачу послуг з перевезення вантажу, загальна вартість яких склала 349733,04 грн, виконав належним чином, однак відповідач, всупереч п.5.2 укладеного між контрагентами правочину, за надані позивачем послуги у строки, погоджені між сторонами оплатив частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати товару є таким, що настав.

Як встановлено судом, після звернення позивача з позовом до суду (09.07.2021) відповідачем було сплачено основний борг на суму 182337,07 грн в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача №20114562 від 19.07.2021 на суму 50000,00 грн та №20114589 від 20.07.2021 на суму 132337,07 грн, які наявні в матеріалах справи.

Пунктом 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи оплату відповідачем після звернення позивача до суду з відповідним позовом суми основного боргу у загальному розмірі 182337,07 грн, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі №910/11230/21 в частині зазначених позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11514,33 грн, нараховану за порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань у період з 28.01.2021 по 05.07.2021.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 договору за затримку оплати перевізник вправі нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати за надані позивачем послуги з перевезення належним чином не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що останній містить помилки.

За розрахунком суду, який здійснений з урахуванням умов договору щодо строку оплати за надані послуги, ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України, а також того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, сума належної до сплати пені є більшою ніж заявлена позивачем до стягнення у позовній заяві, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікютас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 11514,33 грн та про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 182337,07 грн на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається на відповідача з урахуванням положень ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" (04205, місто Київ, вул.Маршала Тимошенка, будинок 29-Б, літера А, ідентифікаційний код 39729281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікютас" (55553, Миколаївська обл., Єланецький р-н, село Калинівка(з), пров.Янтарний, будинок 8, ідентифікаційний код 33132979) 11514 (одинадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн 33 коп. пені та 2907 (дві тисячі дев`ятсот сім) грн 77 коп. судового збору.

3. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 182337,07 грн провадження у справі №910/11230/21 закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова