Рішення

від 27.09.2021 по справі 380/4668/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4668/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Рака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення

в с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позицій учасників справи

1. До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» код ЄДРПОУ 34928161, місцезнаходження: 80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с.Старий Яричів, вул.Заводська, 1 (далі - позивач) до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та нечинним рішення Старояричівської сільської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Старий Яричів Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області» від 19.06.2020 №7 (далі - оскаржуване або спірне рішення).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимоги частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2939-VI), якою передбачено обов`язок розпорядника інформації оприлюднювати проекти розроблених нормативно-правових актів не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Також зазначає, що відповідач всупереч приписам частини 2 статті 15 Закону України №2939-VI не опублікував спірне рішення у встановленому порядку. Стверджує, що, зважаючи на порушення відповідачем процедури прийняття регуляторного акта, спірне рішення є протиправним.

3. 23.04.2021 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації. Зазначає, що у зв`язку з карантинними обмеженнями, які зумовлені поширенням коронавірусної інфекції, опублікування оспорюваного рішення у місцевих засобах масової інформації було неможливим. Водночас зазначає, що оприлюднення спірного рішення здійснено на інформаційному стенді відповідача.

4. 02.06.2021 до суду надійшли пояснення від представника відповідача, у яких останній зазначає, що спірне рішення не може вважатися регуляторним актом. Відтак до спірних правовідносин не застосовуються вимоги щодо необхідності дотримання порядку оприлюднення спірного рішення.

5. 14.07.2021 до суду надійшли пояснення представника позивача, у яких останній позовні вимоги підтримав, вважає доводи відповідача про те, що спірне рішення не є регуляторним актом, помилковими.

6. 30.07.2021 від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти пояснень позивача від 14.07.2021. Представник відповідача вважає, що аргументи представника позивача є безпідставними та не ґрунтуються на законі.

7. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

8. Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення. Клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

II. Рух справи

1. Ухвалою від 31.03.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

2. Ухвалою від 28.05.2021 суд витребував додаткові докази.

3. Ухвалою від 04.08.2021 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті.

III. Фактичні обставини справи

1. Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

2. Позивач є власником земельної ділянки, кадастровий №4622186200:01:007:0031, яка знаходиться за адресою Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, с.Старий Яричів, вул.Заводська,1 та є платником податку на нерухоме майно.

3. 19.06.2020 відповідач прийняв рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Старий Яричів Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області» . Оновлена нормативна грошова оцінка земель у відповідності до вказаного рішення введена з 01.01.2021.

4. Листом від 12.01.2021 відділ у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомлено про зміну нормативної грошової оцінки земель села Старий Яричів з огляду на прийняття відповідачем спірного рішення.

5. 02.03.2021 представник позивача звернувся до відповідача із запитом про отримання публічної інформації, у тому числі щодо факту здійснення відповідачем опублікування спірного рішення.

6. Виконавчий комітет Новояричівської селищної ради листом №273 від 03.03.2021 повідомив позивача про те, що оскаржуване рішення офіційно оприлюднене у відповідності до вимог чинного законодавства.

7. Вважаючи рішення відповідача про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. Позиція суду

1. При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

2. Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

3. «На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

4. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

5. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

6. Предметом оскарження у даній справі є рішення Старояричівської сільсько ради, яким затверджено нормативну грошову оцінку земельних ділянок у населеному пункті.

7. Правові засади проведення оцінки земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV).

8. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

9. Відповідно до статті 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

10. Згідно з частинами 1 та 2 статті 15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

11. Відповідно до статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

12. Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

13. Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV (далі - Закон №858-IV) замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

14. Розробниками документації із землеустрою є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

15. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

16. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

17. Статтею 28 Закону №858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право, зокрема, авторства на створену ними документацію із землеустрою; здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

18. Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а)дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.

19. Як визначено частиною 1 статті 23 Закону №858-IV технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

20. Суд зазначає, що процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

21. Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

22. Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України Про місцеве самоврядування в України від 21.05.1997 №280/97-ВР, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

23. Статтею 26 Закону № 280/97-ВР визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення згідно із законом питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

24. Відповідно до частин 1 і 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

25. З аналізу вказаних вище норм законодавства можна дійти висновку, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

26. Відповідно до частини 12 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

27. Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №1160-IV) регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

28. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

29. Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

30. Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

31. Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

32. Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15.

33. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про Укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

34. Суд додатково наголошує, що оскаржуване рішення стосується грошової оцінки нерухомого майна та лише опосередковано визначає коло суб`єктів, на яких поширюється його дія, оскільки такі особи є платниками податку земельного податку. Водночас спірне рішення жодним чином не персоніфікує осіб, яких стосується.

35. У вимірі спірних правовідносин суд зазначає, що спірне рішення наділене ознаками регуляторного акту, оскільки таке:

- прийнято суб`єктом, який є регуляторним органом;

- встановлює, змінює та скасовує норми права;

- спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та суб`єктами господарювання;

- підлягає неодноразовому застосуванню;

- підлягає застосуванню щодо невизначеного кола осіб.

36. Відтак суд відхиляє аргументи представника відповідача про те, що спірне рішення не є регуляторним актом як неспроможні і такі, що ґрунтуються на довільному трактуванні правової регламентації спірних правовідносин.

37. Оскільки оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є регуляторним актом, таке повинно прийматися у відповідності до процедури, встановленої нормами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

38. Зокрема, статтями 9, 33, 34 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено порядок, а саме: проведення розробником проекту регуляторного акта аналізу його регуляторного впливу; оприлюднення розробником проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій; розгляд розробником зауважень та пропозицій щодо проекту регуляторного акту, що надійшли під час його оприлюднення протягом визначеного строку; підготовка уповноваженою постійною комісією міської ради експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта; підготовка уповноваженою постійною комісією міської ради висновку про відповідність проекту регуляторного акту вимогам статей 6 та 8 Закону.

39. Відповідно до частини 1 статті 36 зазначеного Закону порушення такого порядку виключає можливість прийняття та схвалення органом місцевого самоврядування проекту регуляторного акта.

40. Крім того, згідно з частиною 5 статті 12 Закону №1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

41. Статтею 8 Закону №1160-IV передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

42. Статтею 9 Закону №1160-IV визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 зазначеного Закону.

43. У випадках, встановлених зазначеним Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

44. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 зазначеного Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

45. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

стислий виклад змісту проекту;

- поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

- інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону);

- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

- інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

46. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

47. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

48. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

49. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

50. Відповідно до частини 2 цієї статті у разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

51. Статтею 13 Закону №1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

52. Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

53. Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

54. При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

55. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

56. Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав доказів оприлюднення проекта регуляторного акта. Невиконання вказаної умови, на переконання суду, в подальшому перешкоджає прийняттю регуляторного акта як такого. Відтак оприлюднення відповідачем спірного рішення на інформаційному стенді само по собі жодним чином не усуває факти попередніх порушень процедури оприлюднення нормативного акта про грошову оцінку земель населеного пункту. Крім цього, суд зазначає, що відповідач не вказав дати розміщення оскарженого рішення на інформаційному стенді, що також свідчить про порушення процедури його оприлюднення, передбаченою статтею 12 Закону №1160-IV.

57. Таким чином, відповідач не оприлюднив проект оскарженого рішення, інформацію про скликання сесії ради, на якому були прийняте оскаржене рішення, а також оскаржене рішення, у визначений законом спосіб, що є порушенням процедури прийняття регуляторного акта.

58. За наведених обставин суд висновує, що дії відповідача не узгоджуються з дослідженими нормативними приписами щодо порядку дій регуляторного органу при прийнятті відповідного рішення.

59. Суд відхиляє аргументи відповідача щодо поширення коронавірусної інфекції та запровадження карантинних обмежень, оскільки такі не є законодавчо обумовленими підставами для звільнення відповідача від обов`язку оприлюднювати регуляторний акт без дотримання релевантних приписів Закону №1160-IV. Більше того, відповідач жодним чином не конкретизував та не довів яким саме чином запровадження карантинних обмежень унеможливило оприлюднення спірного рішення у встановленому порядку.

60. З врахуванням викладеного та положень статті 264 КАС України, суд дішов висновку, що рішення Старояричівської сільської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Старий Яричіву Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області» від 19.06.2020 №7 є протиправним та нечинним повністю.

61. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

62. Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

63. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

64. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

65. Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

66. Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2270 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №1 від 19.03.2021.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245, 264 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним повністю рішення Старояричівської сільської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Старий Яричів Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області» від 19.06.2020 №7.

3. Стягнути з Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04374134, місцезнаходження: 80465, Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, смт.Новий Яричів, пл.Єдності, буд.22 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» код ЄДРПОУ 34928161, місцезнаходження: 80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с.Старий Яричів, вул.Заводська, 1 судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 7 жовтня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик