Постанова

від 06.10.2021 по справі 640/20137/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20137/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.

за участю секретаря Ковтун К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Палтех" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанов про накладення штрафу та приписів, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Палтех" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнати протиправними та скасувати постанови Відповідача від 06.08.2018 №З-0608/6-10/10-47/0608/06/02 та №З-0608/7-10/10-48/0608/06/02 та приписи від 27.07.2018 №С-2707/8, від 27.07.2018 №С-2707/9.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з 16.07.2018 по 27.07.1018 проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті "Будівництво складських та адміністративних будівель в адміністративних межах Небелицької сільської ради Макарівського району Київської області", замовником якого є ПП "Палтех".

Результати планового заходу оформлені Актом №Т-2707/4, у висновках якого зазначено наступні порушення:

- проектувальником ТОВ "АБК Квадрат" розроблено проектну документацію з порушенням, а саме: відсутні дані інженерних вишукувань - інженерно-геологічні вишукування, топографічна зйомка; відсутнє завдання на проектування; склад проекту стадія П не відповідає додатку Е ДБН А 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", а саме пояснювальна записка не містить вихідних даних (завдання на проектування), даних інженерних вишукувань, розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, відсутня технологічна частина проектної документації;

- частина будівель та споруд об'єкту будівництва запроектована за межами земельної ділянки (свердловина, насосна, протипожежний резервуар);

- не дотримано СЗЗ (санітарно-захисну зону) свердловини (30м), в зоні 30 м запроектовано дорогу з твердим покриттям, а також до СЗЗ потрапляє капітальна будівля ангару на суміжній земельній ділянці;

- згідно розрахунку категорії складності об'єкту в будівлі складу не передбачено працюючих. Генеральним підрядником ТОВ "Досвід 2002" виконані будівельні роботи з відхиленням від проектної документації: в приміщеннях №№ 22, 23, 24 влаштовано лабораторію (згідно записів в загальному журналі робіт від 07.05.2017 та 08.05.2017 виконувались опоряджувані роботи в лабораторії; на мансардному поверсі приміщення №4 та №7 (згідно проектної документації) влаштовано кімнати відпочинку.;

- Генеральним підрядником ведеться виконавча документація з порушенням, а саме: в деяких актах на закриття прихованих робіт відсутні підписи представника проектної організації, відсутній журнал вхідного контролю та журнал авторського нагляду.;

-замовником ПП "Палтех" та генеральним підрядником виконано будівельні роботи з будівництва насосної, артезіанської свердловини та протипожежного резервуару на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт;

- будівлі та споруди адміністративно-складського комплексу під час перевірки, замовником будівництва ПП "Палтех" експлуатуються не прийняті в експлуатацію (в складі зберігаються матеріали, в адміністративних приміщеннях та в будівлі охорони знаходяться працівники).

На підставі висновків Акта №Т-2707/4 перевірки складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/6 та від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/7, якими призначено розгляд справи про правопорушення.

Також, 27.07.2018 відповідачем видано припис від 27.07.2018 №С-2707/9 про зупинення експлуатації об'єкта з 30.08.2018 та припис від 27.07.2018 №С-2707/8 про усунення допущених порушень в термін до 27.09.2018.

В подальшому постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області від 06.08.2018 №З-0608/6-10-47/0608/08/02 ПП "Палтех" визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 681170,00 грн.

Також постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області від 06.08.2018 №З-0608/7-10-48/0608/08/02 ПП "Палтех" визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 681170,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними приписами та постановами позивач подав позов до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинен з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Повноваження Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

У пункті 5 Порядку №553 зазначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

За приписами пункту 8 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).

Права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені пунктах 13, 14 Порядку № 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зі змісту положень ст. 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Порядком № 553 передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення планових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб`єктів містобудування.

Так, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункт 9 Порядку).

У пункті 13 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шома А.Г. було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

В акті зазначено, що у проведенні планового заходу приймали участь: директор ПП Палтех - Притолюк М.В., інженер з технічного нагляду - Скидан М.М., в.о начальника інспекційного відділу Коваль В.А., однак вказані особи відмовились від підписання та отримання вказаного документа.

На підставі висновків Акта №Т-2707/4 перевірки складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/6 та від 27.07.2018 №1-Л-З-2707/7, якими призначено розгляд справи про правопорушення.

Також, 27.07.2018 відповідачем видано припис від 27.07.2018 №С-2707/9 про зупинення експлуатації об'єкта з 30.08.2018 та припис від 27.07.2018 №С-2707/8 про усунення допущених порушень в термін до 27.09.2018.

У вказаних документах також міститься відмітка про те, що директор ПП Палтех - Притолюк М.В. відмовився від отримання вказаних документів.

В подальшому відповідачем винесено постанову від 06.08.2018 №З-0608/6-10-47/0608/08/02, якою ПП "Палтех" визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 681170,00 грн.; постанову від 06.08.2018 №З-0608/7-10-48/0608/08/02, якою ПП "Палтех" визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 681170,00 грн.

У вказаних постановах зазначено, що примірники постанов надіслано поштою на адресу позивача

Проте, позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях зазначив, що про проведення перевірки та складенні за результатами її проведення документів (акта перевірки, протоколи, приписи) йому відомо не було, оскільки про факт проведення контролюючого заходу він дізнався лише ознайомившись з матеріалами зведеного виконавчого провадження №59557394 з примусового виконання постанов Департаменту від 06.08.2018 №З-0608/7-10-48/0608/08/02 та від 06.08.2018 №З-0608/6-10-47/0608/08/02.

Жодних доказів які б спростували доводи позивача, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду надано не було.

Крім того, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено у встановленому порядку дотримання вимог чинного законодавства під час проведення планового заходу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку дії відповідача щодо складання акта перевірки, встановлення в такому акті порушень законодавства є незаконними, а тому винесені на підставі такого акта рішення: приписи про усунення порушення законодавства у сфері містобудування, про зупинення будівельних робіт та постанови про накладення штрафу на підставі ст. 2 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, порушення процедури призначення та проведення перевірки є достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 640/7495/19.

Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення вищезгаданої правозастосовчої практики й на спірні у цій справі правовідносини.

Щодо суті встановленого у оскаржуваних постановах порушення, слід зазначити наступне.

Так, зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена абзацом другим пункту 3 та абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР, а саме за:

1) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ);

2) експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ).

Згідно ч.1 ст. 34 Закону № 3038-УІ замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІXІ категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ( ст. 36 Закону № 3038-VІ).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що початку виконання будівельних робіт передує реєстрація суб'єктом містобудування декларації про початок виконання будівельних робіт.

Як свідчать матеріали справи, 12.08.2016 сектором містобудування та архітектури Київської області Макарівської районної державної адміністрації позивачу надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 12.08.2016 №6 на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва складських та адміністративних приміщень в межах Небелицької сільської ради Макарівського району Київської області.

22.12.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію ПП "Палтех" про початок виконання будівельних робіт складських та адміністративних будівель №КС 083163580117 за адресою: Небелицька сільська рада, Макарівський район, Київська область.

Станом на час розгляду справи у суді Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), що підтверджується відомостями з веб-сайту dabi.gov.ua.

Вказані обставини спростовують висновок відповідача про виконання позивачем будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ).

Висновки відповідача щодо експлуатації або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), судом першої інстанції правильно визнано необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду доказів на підтвердження використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

З огляду а викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування постанов відповідача від 06.08.2018 №З-0608/6-10/10-47/0608/06/02 та №З-0608/7-10/10-48/0608/06/02, а також приписів від 27.07.2018 №С-2707/8, від 27.07.2018 №С-2707/9.

Доводи апелянта про те, що судом не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, що унеможливило відповідачу подати відзив на зазначений позов та надати відповідні докази в обґрунтування позиції щодо поданого позову, є необґрунтованими з огляду на наступне.

11 серпня 2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом на адресу суду першої інстанції було надіслано запит про надання інформації та відповідних доказів (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштові реєстри, довідки про надіслання судових повісток на електронну адресу сторони, тощо) щодо повідомлення Окружним адміністративним судом м.Києва відповідача у справі (Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області) про дату розгляду справи у судовому засіданні.

Листом від 20 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд м.Києва повідомив, що останні два роки обмежено фінансування судової системи України. Представником ПП Палтех надано копію повідомлення від 17.10.2019 та докази його направлення цінним листом, адресованого заступнику директора ДАБІ у Київській області про оскарження постанов про накладення штрафу. Також на прохання працівника суду, направлення позовної заяви з додатками здійснено представником ПП Палтех , що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист №0303100310425 та копією накладної про відправлення № 0303100310425. Також у матеріалах справи наявні докази направлення представником позивача на адресу відповідача заяви про збільшення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що у судовому засіданні представник позивача підтвердив наведені вище судом першої інстанції обставини та надав докази направлення на адресу апелянта відповідних документів.

Крім того у листі суд першої інстанції зазначив, що повістку про виклик у судове засідання, призначене на 08.04.2021 було направлено електронною поштою на адресу відповідача та отримано останнім 30.03.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Додатково представником позивача було надано докази направлення на адресу відповідача повістки про виклик у судове засідання, призначене на 08.04.2021, а саме копію опису вкладення у цінний лист №0100190777574, копію накладної та відомості про вручення поштового відправлення з сайту Укрпошти.

Вказані обставини на переконання колегії суддів свідчать про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не заявлялось жодних клопотань про неможливість прибуття у судове засідання представника відповідача, про відкладення розгляду справи тощо.

У судові засідання призначені на 18.08.2021, 08.09.2021 та 06.10.2021 представник апелянта до суду апеляційної інстанції не прибув, жодних клопотань не заявляв.

Водночас, як свідчать матеріали про дати судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Вказані обставини у сукупності свідчать про неналежне ставлення відповідача до своїх процесуальних прав та обов'язків, та спростовують доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог чинного законодавства.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 06.10.2021.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

І.В. Федотов