Ухвала

від 07.10.2021 по справі 280/5121/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 280/5121/18

адміністративне провадження № К/9901/35944/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М ., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 280/5121/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями БОСАЛ-ЗАЗ звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 листопада 2018 року:

№0018441402, яким позивачу збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 575985,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 432870 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 143115,50 грн;

№0018451402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 602331 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 листопада 2018 року №0018441402 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю БОСАЛ-ЗАЗ грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 267645,50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 227310 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 40335,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 листопада 2018 року №0018451402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю БОСАЛ-ЗАЗ зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 294001,00 грн, за І квартал 2017 року на суму 154165,00 грн та в півріччі 2017 року на 154165,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 30 вересня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, попередня касаційна скарга була повернута скаржникові ухвалами Верховного Суду від 11 січня 2021 року, від 09 лютого 2021 року, від 07 квітня 2021 року, від 12 травня 2021 року, від 17 червня 2021 року, від 14 липня 2021 року, від 17 серпня 2021 року як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом установлено, що вона є ідентичною (підтверджується інформацією, що міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду") тій касаційній скарзі, яку вже було повернуто ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року, змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.

Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Водночас Верховний Суд в своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Також, скаржник посилається на ті самі постанови Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 0840/3036/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 1440/1967/18, від 09 лютого 2021 року у справі № 160/5053/20, від 08 липня 2021 року у справі № 815/7067/16 посилання на які судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, в тому числі які викладені у цій постанові.

Таким чином, звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, касаційна скарга повністю дублює зміст тієї, яка вже була повернута судом як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 280/5121/18 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко