Рішення

від 07.10.2021 по справі 292/46/21

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/46/21

Номер провадження 2/292/64/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Рябенької Т.С.,

секретаря судових засідань Володіної В.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт.Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи - Пулинська державна нотаріальна контора Житомирської області та Курненська сільська рада Пулинського району Житомирської області про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мотивуючи його тим, що являється спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім цього, має обов"язкову частку у спадщині на підставі ст.1241 ЦК України у зв"язку з інвалідністю 2-ї групи.

Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок: площею 0,7399 га з кадастровим номером 1825482600:07:000:0104, площею 0,7291 га з кадастровим номером 1825482600:07:000:0103, площею 1,8905 га з кадастровим номером 1825482600:06:000:0049, площею 1,5813 га з кадастровим номером 1825482600:06:000:0037, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Курненської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області. В грудні 2020 року вона звернулася до Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про прийняття спадщини, де дізналася про наявність заповіту та інших спадкоємців, а саме - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мають намір успадкувати майно за заповітом, посвідченим секретарем Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області. За життя матері між ними були гарні взаємовідносини, тому її дуже здивувала наявність сумнівного заповіту, адже мати не була знайома з відповідачами і вона переконана, що підпис в оспорюваному заповіті матір"ю не вчинявся та їй не належить.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя м.Новоград-Волинський Житомирської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя с.Підлозці Млинівського району Рівненської області, посвідчений секретарем Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області.

Ухвалою судді від 14.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

02.02.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки стан здоров"я ОСОБА_4 дозволяв їй самостійно підписати заповіт, так як вона була дієздатною, фізичних вад, які б перешкоджали їй особисто підписати заповіт, не мала, на момент складання заповіту розуміла значення своїх дій. Заповіт було складено з власної волі спадкодавця, при його посвідченні дотримано вимоги законодавства. Оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази порушення вимог чинного законодавства при складанні та посвідченні заповіту, тому відсутні підстави для визнання заповіту недійсним, а відтак і для задоволення позову.

Своїм правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву в порядку ст.179 ЦПК України позивачка не скористалася.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження. .

Підготовчі засідання, призначені на 08.02.2021 року, 16.02.2021 року, 05.05.2021 року та 15.09.2021 року, відкладались за клопотаннями позивачки. Ухвалою суду від 20.09.2021 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 27.09.2021 року, позивачка ОСОБА_1 не з"явилася, за її клопотанням розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 07.10.2021 року позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, в подальшому залишила зал судового засідання, що в поєднанні з численними клопотаннями позивачки про відкладення розгляду справи розцінюється судом як затягування розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання, призначене на 07.10.2021 року, не з"явилися, про місце, дату та час його проведення повідомлені належним чином, від останнього на адресу суду подано письмову заяву про розгляд справи без його участі. У задоволенні позовної заяви просить відмовити. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, згідно письмового повідомлення ОСОБА_7 від 05.02.2021 року та копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2015 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.72, 73).

Представник Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області в судове засідання не з"явився, про місце, дату та час його проведення повідомлений належним чином. Будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило. Представник Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області в судове асідання не з"явився, від сільського голови Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника сільської ради. Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.12.1962 року (а.с.7). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 10.08.1984 року позивачка у зв"язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_8 змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_9 на ОСОБА_10 (а.с.8). Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 01.07.2020 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №43 (а.с.9). Як вбачається з копій Державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 на праві власності належали земельні ділянки площею 0,7399 га, 0,7291 га, 1,8905 га, 1,5813 га, розташовані на території Курненської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10-13). Відповідно до заповіту, складеного 08.11.2017 року та посвідченого секретарем виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області, ОСОБА_4 вищевказані земельні ділянки заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.30, 40, 75). Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 16.12.2020 року до нотаріуса позивачка прийняла спадщину після померлої матері ОСОБА_4 (а.с.14). Як вбачається з копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 №130/2020 спадщину після смерті останньої прийняли також дочка ОСОБА_11 , син ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.43-58). За клопотанням позивачки судом була призначена судова почеркознавча експертиза. Відповідно до висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 12.08.2021 року №СЕ-19/106-21/6759-ПЧ досліджувані підписи у графах "Підпис:" двох примірників заповіту ОСОБА_4 , складеного на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08.11.2017 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Курненської сільської ради Талько К.А. та зареєстрованого в реєстрі за №60, виконані ОСОБА_4 . Досліджувані рукописні тексти, що містяться над друкованим текстом "( ОСОБА_4 )" у двох примірниках заповіту ОСОБА_4 , складеного на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08.11.2017 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Курненської сільської ради Талько К.А. та зареєстрованого в реєстрі за №60, виконані ОСОБА_4 (а.с.169-176). Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ст.ст.1234, 1235 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Вимоги щодо форми та змісту заповіту встановлені ст.1247 ЦК України, згідно якої заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин першої, другої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених нормами ЦК України. Із тексту спірного заповіту вбачається, що він складений з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, а саме складений у письмовій формі за допомогою загальноприйнятих технічних засобів із зазначенням часу, місця його укладення, встановленням особи заповідача, підписаний особою заповідача, належним чином посвідчений у встановленому законом порядку, встановленням та перевіркою дієздатності заповідача, про що відображено в самому заповіті. Статтею 16 ЦК України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним з визначених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу. Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року по справі №397/1396/19 (провадження № 61-14040 св 20) зазначив, що у статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України. Зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, у якому відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. За змістом ст.30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Суд не приймає до уваги посилання позивачки на те, що її мати не підписувала спірний заповіт, оскільки даний факт спростовується висновком експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 12.08.2021 року №СЕ-19/106-21/6759-ПЧ. У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заберечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки позивачкою не доведено належними та допустимими доказами законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 суд зазначає наступне. Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2015 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 у зв"язку зі смертю останнього. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2-ї групи, тому судові витрати по справі підлягають компенсації за рахунок держави. Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, п.7 ч.1 ст.255, ст.ст. 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1233, 1235, 1257 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В : Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Пулинська державна нотаріальна контора Житомирської області та Курненська сільська рада Пулинського району Житомирської області про визнання заповіту недійсним закрити у зв"язку зі смертю відповідача ОСОБА_3 . В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Пулинська державна нотаріальна контора Житомирської області та Курненська сільська рада Пулинського району Житомирської області про визнання заповіту недійсним відмовити. Судові витрати компенсувати за рахунок держави. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С.Рябенька