Рішення

від 05.10.2021 по справі 754/13762/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/754/257/21

Справа №754/13762/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря - Куценко Ю.В.,

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Богдана Івановича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державного інспектора головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Б.І., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову вказано, що 25.06.2021 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Б.І. було винесено постанову у справі №458ДК/0086По/08/01/21, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53-3 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не була присутня, примірник постанови отримала поштою рекомендованим листом 08.07.2021 року. Вважає дану постанову незаконною через відсутність події адміністративного правопорушення та такою, що підлягає скасуванню. Оскаржувана постанова не містить посилань на жодні докази на підтвердження обов`язку отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, а також на докази, що ґрунтовий покрив земельної ділянки, про яку йде мова в постанові, характеризується родючістю.

Ухвалою суду від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

30.09.2021 року до суду від представника відповідача надійшов Відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту Відзиву вбачається, що згідно з відомостями Національної кадастрової системи земельна ділянка з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050, загальною площею 0,5062 га, що розташована на території Зазимської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області перебуває у приватній власності ФГ ПОГРЕБИ (код ЄДРПОУ 36820445). Під час проведення перевірки виявлено, що на вказаній земельній ділянці безпосередньо здійснювались роботи пов`язані з порушенням ґрунтового покриву даної земельної ділянки, а саме будівництво капітальної споруди за допомогою будівельної техніки, в результаті чого, було здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту). За результатами проведеної перевірки встановлено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050 без спеціального дозволу. Зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу є порушенням вимог ст. 168 Земельного кодексу України та ст. 52 Закону України Про охорону земель за що передбачена відповідальність ст. 53-3 КУпАП. У зв`язку з вищевикладеним власника зазначеної земельної ділянки ФГ ПОГРЕБИ в особі директора - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак, через загальну канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої останній просив суд справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом земельна ділянка з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050, загальною площею 0,5062 га, що розташована на території Зазимської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області перебуває у приватній власності ФГ ПОГРЕБИ (код ЄДРПОУ 36820445).

Відповідач по справі - ОСОБА_1 є керівником ФГ ПОГРЕБИ .

Відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 26.02.2015 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050 використовується для будівництва: магазину оптової торгівлі будівельними матеріалами та споруд для зберігання сільськогосподарської продукції.

Сертифікатом №ІУ122201111299 Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта: магазину оптової торгівлі будівельними матеріалами та споруд для зберігання сільськогосподарської продукції проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.

Сертифікатом серії КС №162180810091 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкта: магазину оптової торгівлі будівельними матеріалами та споруд для зберігання сільськогосподарської продукції проектній документації та підтвердив його готовність до експлуатації.

Сертифікатом серії КС №162181641800 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкта: магазину оптової торгівлі будівельними матеріалами та споруд для зберігання сільськогосподарської продукції проектній документації та підтвердив його готовність до експлуатації.

Головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, ІІереяслав- Хмельницькому, Ялтинському районах та в м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Б.І. було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, зокрема з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050, загальною площею 0,5062 га, що розташована на території Зазимської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області.

За результатами перевірки відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.06.2021 року №458-ДК/0089П/07/01/-21 за ст. 53-3 КУпАП.

Крім того, 25.06.2021 року відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №458-ДК/0086По/08/01/21. Вказаною постановою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00, грн.

Підставою для прийняття вказаної постанови слугували ті підстави, що за результатами проведеної перевірки встановлено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050 без спеціального дозволу. Зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу, що є порушенням вимог ст. 168 Земельного кодексу України та ст. 52 Закону України Про охорону земель за що передбачена відповідальність ст. 53-3 КУпАП.

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори в сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення в сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 244 КУпАП визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є вичерпним.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України закріплено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 ст. 77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Земельний кодекс України (далі - ЗК України) визначає земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ( ч. 1 ст. 79 ЗК України). Аналогічна дефініція міститься і у підпункті 14.1.74 статті 14 Податкового кодексу України. Таким чином, місце розташування земельної ділянки є однією з її обов`язкових ідентифікуючих ознак.

Згідно із ст. 168 ЗК України, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У Земельному кодексі України застосовується поняття ґрунтовий покрив земельних ділянок та поверхневий шар ґрунту.

Ст. 53 КУпАП, в порушенні якої відповідач звинувачує позивача, встановлено відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту. Тобто в КУпАП закріплені два поняття: ґрунтовий покрив земельних ділянок та родючий шар ґрунту.

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулює Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на знаття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, який затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04.01.2005 року.

У Розділі 2 вказаного Порядку № 1 міститься визначення поняття ґрутовий покрив земельних ділянок , зокрема встановлено, що це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.

Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. Тобто, Порядок визначає, що дозвіл потрібний для зняття і перенесення покриву, який характеризується родючістю.

Відповідно до п.3.1 Порядку, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Отже, необхідно отримання дозволу на зняття ґрунту з будь-якої землі, за умови що вона є родючою і не підпадає під винятки, передбачені п.3.2 Порядку.

Визначення родючості ґрунтів міститься в листах Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель.

Так, зазначена інспекція висвітлила свою позицію щодо цього питання, яка була викладена у листі від 11.09.2006 року № 6-8-1487/885.

Вказаним листом при наданні роз`яснень було зроблено такий висновок: Слід зазначити, що дозвіл видається на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78. ГОСТ 17.4.2.02-83. ГОСТ 17.5.3.05- 84. ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається .

Відповідачем не надано доказів того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3221286400:02:004:0050, загальною площею 0,5062 га, що розташована на території Зазимської об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області та перебуває у приватній власності ФГ ПОГРЕБИ , керівником якого є відповідач ОСОБА_1 був порушений верхній шар ґрунту та що при цьому він був також і родючим. При цьому, відповідачем аналіз та обстеження ґрунтового покриву на підтвердження родючості верхнього шару земельної ділянки під час перевірки не проводився.

У статті 254 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню в справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Тобто, доведення невинуватості не покладається на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме особа, яка притягає особу до адміністративної відповідальності повинна довести її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пленуму Верховного Суду України № 15 Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, серед інших, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України).

Статтею 293 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і, серед іншого, скасовує постанову і закриває справу.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення (ст. 247 КУпАП).

Враховуючи викладене, є підстави вважати, що всупереч ст. 280 КУпАП, під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідачем були з`ясовані не всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не доведено, що позивачем було порушено ст. 53-3 КУпАП.

Аналіз долучених до справи документів не дає підстав стверджувати, що мало місце вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та наявності її вини.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судом враховується, що Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого додаткового до Конвенції протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V тап. 52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року).

З урахуванням зазначених обставин, оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі слід закрити у зв`язку із недоведеністю відповідачем складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

На підставі викладеного та керуючись: ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 26, 29, 31, 42, 44, 46, 72-77, 118, 159, 160, 162, 192, 199, 204, 205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, п.10 Перехідних Положень КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до державного інспектора головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Богдана Івановича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову державного інспектора головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шмиголь Богдана Івановича від 25.06.2021року №458-ДК/0086По/08/01/21 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 53-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.Г. Таран