Постанова

від 05.10.2021 по справі 699/661/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1547/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 699/661/20 Категорія: 351000000 Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року :

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк ,

треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна,

особа, що подає апеляційну скаргу - представник Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк - Крупний О.Г.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ПАТ АБ Укргазбанк на рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 червня 2021 року, у складі судді Літвінової Г.М.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ АБ Укргазбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що 12 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ АБ Укргазбанк був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 157000,00 грн. під 20% річних, строком до 11 вересня 2028 року.

Також 12 вересня 2008 року, у забезпечення виконання кредитного договору, між ОСОБА_2 та ВАТ АБ Укргазбанк був укладений договір іпотеки , відповідно до умов якого в іпотеку було передано майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за кадастровим номером 7122510100:01:002:0003, площею 0,1000 га.

12 серпня 2020 року позивачам стало відомо, що 23 липня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відкрито виконавче провадження № 62647124 щодо виконання виконавчого напису № 851, який вчинено 10 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог відповідача за кредитним договором в розмірі 502208,23 грн. як погашення заборгованості за період з 10 липня 2017 року по 29 січня 2020 та коштів у розмірі 9900,00 грн. як відшкодування плати за вчинення виконавчого напису.

Вказаний виконавчий напис позивачі вважають таким, що вчинений з грубим порушенням порядку для його винесення та є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не переконався у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню. Крім того, нотаріус порушив приписи ст. 47 Конституції України, оскільки звернув стягнення на предмет іпотеки, який має статус житлового приміщення.

Позивачі також вказують на невідповідність суми заборгованості, яка зазначена у вимозі Банку від 29 січня 2020 року сумі заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі. На думку позивачів, це свідчить про відсутність безспірності вимог та мало бути підставою для відмови у вчиненні виконавчого напису.

Просили визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 851, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. 10 липня 2020 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житловий будинок (домоволодіння), загальною площею 122,5 кв.м., житловою площею 75,3 кв.м., та земельну ділянку з кадастровим номером 7122510100:01:002:0003, площею 0,1000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Рішенням Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 червня 2021 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 851, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. 10 липня 2020 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житловий будинок (домоволодіння), загальною площею 122,5 кв.м., житловою площею 75,3 кв.м., та земельну ділянку з кадастровим номером 7122510100:01:002:0003, площею 0,1000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач з 15 травня 2010 року не мав права на нарахування та одержання від позичальника процентів за користування кредитом, оскільки фактично за власною ініціативою змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором. Вимоги відповідача про сплату ОСОБА_1 відсотків за період 10.07.2017 року - 29.01.2020 року є безпідставними, а нарахована Банком заборгованість не є безспірною та такою, що вчинена в межах встановлено трирічного строку.

Суд прийшов до висновку, що виконавчий напис вчинено з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки виконавчий напис щодо стягнення предмета іпотеки вчинено на забезпечення обов`язку позичальника щодо виконання зобов`язань за кредитним договором зі сплати відсотків та пені, які банк нараховувати не мав права.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ПАТ АБ Укргазбанк оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що доводи позивачів про наявність спору між сторонами по розміру заборгованості є хибними та необґрунтованими. Також, вважає, що доводи стосовно того, що нотаріусом було порушено ст. 47 КУ, згідно якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону або рішення суду, є необґрунтованим оскільки нотаріус під час вчинення виконавчого напису діяв виключно в межах законодавства, зокрема ЗУ Про нотаріат та ЗУ Про іпотеку .

Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, виходячи із наступного.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ АБ Укргазбанк було укладено кредитний договір № 23-24/08, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 157 000,00 грн. на строк з 12 вересня 2008 року по 11 вересня 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом - 20%, для задоволення споживчих потреб (т.1 а.с. 16-18).

Також, 12 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ АБ Укргазбанк у забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, було укладено договір іпотеки № ДІ-23-24/08, за яким предметом іпотеки є: житловий будинок (домоволодіння), загальною площею 122,5 кв.м. та земельна ділянка з кадастровим номером 7122510100:01:002:0003, площею 0,1000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності. (т. 1 а.с. 19-21).

У зв`язку з неналежним виконання умов договору банк звертався в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 3 лютого 2011 року (справа № 2-38/11), яке набрало законної сили 5 березня 2011 року, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку кошти в сумі 178959,38 грн. за кредитним договором та 1820.00 грн. у відшкодування судових витрат. Заборгованість було стягнуто станом на 14 травня 2010 року (т.1 а.с.23).

Також, в подальшому, рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 березня 2018 року (справа № 699/599/17) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором № 23-24/08 від 12 вересня 2008 року в сумі 602009,21 грн.. за період з 15 травня 2010 року по 7 червня 2017 року. У даному рішенні суд дійшов висновку, що Банк у 2010 році змінив строк виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, оскільки заявив вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, яка була судом задоволена (т.1 а.с. 23-25).

31 січня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлялася вимога про погашення заборгованості за кредитним договором ( т.1 а.с. 22).

Станом на 29 січня 2020 року за розрахунками відповідача заборгованість за кредитним договором становить 961195,53 грн., яка складалася з наступного: 151715,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту прострочена; 326952,16 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 470578,37 грн. - заборгованість по пені; 11950,00 грн. - штраф за невиконання чи неналежне виконання кредитного договору (т.1 а.с. 133, 162 -165 зворот). Розмір заборгованості розраховано за період з дати укладання кредитного договору до 29 січня 2020 року. Тобто у вказану суму заборгованості включено ті суми заборгованості, які були стягнуті за вищевказаними рішеннями Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2011 року та від 19 березня 2018 року.

Відповідач звернувся до приватного нотаріуса із заявою від 09 липня 2020 року № 110/19421/2020 про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с. 54).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. 10 липня 2020 року було вчинено виконавчий напис за № 851 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - житловий будинок (домоволодіння), загальною площею 122,5 кв.м., житловою площею 75,3 кв.м., та земельну ділянку з кадастровим номером 7122510100:01:002:0003, площею 0,1000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на прав власності ОСОБА_2 .

За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна, пропонується погасити заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 502208,23 грн., яка складається з: 82305,72 грн. - заборгованість за процентами прострочена; 141701,81 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 266250,70 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів; 11950,00 грн. - штраф за невиконання кредитного договору. Стягнення проводиться за період з 10 липня 2017 року по 29 січня 2020 року (т. 1 а.с. 15).

23 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відкрито виконавче провадження № 62647124 щодо виконання виконавчого напису № 851, виданого 10 липня 2020 року (а.с. 14).

Частиною першою статті 88 ЗУ Про нотаріат передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 ЗУ Про нотаріат , захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису,так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87,88 ЗУ Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі,чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14ц).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевказані обставини справи та рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 3 лютого 2011 року та 19 березня 2018 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до обґрунтованого та вмотивованого висновку, що відповідач з 15 травня 2010 року не мав права на нарахування та одержання від позичальника процентів за користування кредитом, оскільки фактично за власною ініціативою змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором. Вимоги відповідача про сплату ОСОБА_1 відсотків за період 10.07.2017 року - 29.01.2020 року є безпідставними, а нарахована банком заборгованість не є безспірною. Напис вчинено з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки виконавчий напис щодо стягнення предмета іпотеки вчинено на забезпечення обов`язку позичальника щодо виконання зобов`язань за кредитним договором зі сплати відсотків та пені, які банк нараховувати не мав права.

На момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник не мав безспірної заборгованості перед стягувачем, оскільки заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі, різниться з сумою, що вказана у вимозі банку від 29 січня 2020 року.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновки позивача про наявність спору між сторонами по розміру заборгованості є хибними та необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами даної справи.

Також, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи скаржника стосовно того, що нотаріусом під час вчинення виконавчого напису були дотримані в повному обсязі норми ЗУ Про нотаріат та ЗУ Про іпотеку , оскільки частиною першою статті 88 ЗУ Про нотаріат передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим й таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк залишити без задоволення.

Рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 червня 2021 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 7 жовтня 2021 року.

Судді: Н. І. Гончар

Ю. В. Сіренко

Т.Л. Фетісова