Справа № 358/1334/20 Головуючий в суді І інстанції Кіхтенко С.О.
Провадження № 22ц-824/12018/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Примушка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Богуславська міська рада Київської області про визнання недійсним державного акта, зобов`язати вчинити дії та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування, скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року закрито провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
У обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що місцевий суд не дотримався норм процесуального права, не врахував, що існують інші обставини, які підлягають з`ясуванню, які не були з`ясовані при розгляді справи 358/1619/18, а також, що судом не було витребувано відповідних доказів, що мають значення для позивачки, і якими вона має намір обґрунтовувати свої позовні вимоги у цій справі, крім того місцевим судом не було з`ясовано думки інших учасників справи щодо закриття провадження у справі, тому вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню.
У свою чергу, ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з висновками суду першої інстанції та вказує зокрема те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки апелянт не навів, які саме норми процесуального права були порушені місцевим судом, крім того, у цивільній справі 358/1619/18 були прийняті судові рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у цій справі, а посилання апелянта на необхідність дослідження доказів, на її думку, є безпідставними, оскільки позивачка мала можливість реалізувати своє право на витребування цих доказів та їх дослідження в рамках цивільної справи 358/1619/18, однак цього не вчинила, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі 358/1619/18 були прийняті судові рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2018 році ОСОБА_1 звернулась до Богуславського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа Богуславська міська рада Київської області, в якому просила усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 землями загального користування шляхом скасування державного акту від 04.12.2009 року серії ЯИ 708488, що виданий на підставі рішення Богуславської міської ради 29 січня 2008 року № 369 XXVIII сесії V скликання на земельну ділянку площею 0,0975 га, цільове використання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати самовільно облаштовану огорожу за власний рахунок, та скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1000 га з цільовим використанням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3220610100:01:017:0183, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.70).
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 17 липня 2019 року у справі № 358/1619/18 позов було задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року вищевказане рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 знову звернулася до суду із позовом до тих же сторін, в якому просила усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 землями загального користування шляхом скасування державного акту від 04.12.2009 року серії ЯИ 708488, виданого на ім`я ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1000 га, з кадастровим номером 3220610100:01:017:0183, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 (а.с.2-4).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона мотивована тими ж обставинами і доказами, які уже досліджувалися судами у цивільній справі 358/1619/18.
За змістом п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Згідно з ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 345/284/16-ц.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевий суд правильно виходив з того, що суб`єктний склад сторін у справах, предмет та підстави позовів у даній справі та справі № 358/1619/18 є тотожними, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Доводи апелянта про те, що у даній справі необхідно дослідити інші докази та обставини, колегія суддів відхиляє, оскільки позовні вимоги, заявлені у цій справі, уже були вирішені судовим рішенням у справі 358/1619/18, тому посилання апелянта на відмінність підстав позовів ґрунтуються лише на його власному тлумаченні норм процесуального закону.
Аргументи апеляційної скарги в своїй сукупності не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені в оскаржуваній ухвалі, та зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права, незгоди апелянта з висновками суду та їх оцінкою, містять посилання на обставини, що не впливають на правильність вирішення питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, тому ці доводи не спростовують обґрунтованих висновків місцевого суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2021 |
Оприлюднено | 08.10.2021 |
Номер документу | 100200392 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мельник Ярослав Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні