Постанова

від 05.10.2021 по справі 463/7729/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/7729/19 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/811/1279/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі :

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою АТ КБ Приватбанк на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 01 березня 2021 року у справі за позовом АТ Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство КБ Приватбанк звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.08.2013 у розмірі 19 634,58 грн та судових витрат у розмірі 1921 грн.

12.01.2021 від представника позивача поступило клопотання про зменшення позовних вимог, позивач просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту 11499.70 грн.

Позов мотивував тим, що позивач, підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у КБ Приватбанк , згідно якої отримала кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У порушення умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 01 березня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства КБ Приватбанк заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.08.2013 у розмірі 6889,81 грн (шість тисяч вісімсот вісімдесят гривень вісімдесят одну копійку).

В решті в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства КБ Приватбанк судові витрати в розмірі 674,30 грн (шістсот сімдесят чотири гривні 30 коп.)

Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позичальник отримав кредитний ліміт на кредитну картку та активно користувався кредитним лімітом Банку, що прослідковується у розрахунку заборгованості. Апелянт не згідний в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсотків, вважає, що рішення в цій частині прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.

З матеріалів справи убачається, що 22.08.2013 відповідач ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку з встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок у розмірі 4900 грн.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Із матеріалів справи убачається, що в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредиту заборгованість позичальника перед банком становить 15518,34 грн (11499,70грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4018,64 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника лише суми неповернутої суми одержаного кредиту в розмірі 6889,81 грн. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача: 4609.89 - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4018.64 грн. - заборгованість за відсотками на прострочений кредит відмовлено за недоведеністю позовних вимог, оскільки вони не передбачені умовами жодного договору.

Проте, колегія суду з такими висновком не повністю погоджується з огляду на наступне.

На підтвердження заявлених вимог АТ КБ ПриватБанк надав копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 22.08.2013 , яка підписана сторонами.

Відповідач не заперечувала факт підписання нею заяви від 22.08.2013 та отримання кредитних коштів.

Розрахунком заборгованості стверджується отримання боржником суми коштів кредитного ліміту. Отримання коштів підтверджується також випискою по рахунку.

З матеріалів справи убачається, що фактично отримано позичальником кошти у розмірі 11 499,70 грн ( 6889,81 грн +4609,89 грн ), що не спростовано відповідачем.

З наданого позивачем розрахунку вбачається наявність заборгованості за тілом та простроченим тілом кредиту, тому висновок місцевого суду, щодо відмови у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи, оскільки прострочене тіло кредиту - це ті кошти, які були надані позивачем у розпорядження відповідача та ним використані без їх повернення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у стягненні заборгованості простроченим тілом кредиту - 4609,89 грн .

Тому заборгованість за простроченим тілом кредиту - 4609,89 грнпідлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У заяві позичальника від 22.08.2013 , підписаній сторонами, відсутні умови договору про нарахування відсотків за користуванням кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ ПриватБанк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відсутні правові підстави стягнення з відповідача на користь АТ КБ ПриватБанк відсотків у розмірі 4018,64 грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по простроченому тілу кредиту в розмірі 4609,89 грн, що призвело до ухвалення незаконного рішення, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 4609,89 грн за простроченим тілом кредиту.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк задоволити частково.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 01 березня 2021 рокув частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 4 609,89 грн - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.08.2013 за простроченим тілом кредиту в сумі 4609,89 грн .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 05.10.2021.

Головуючий

Судді