Рішення

від 07.10.2021 по справі 388/1589/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1589/20

провадження № 2/388/238/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2021м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Степанов С.В.

при секретарі - Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : Долинська міська рада, приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кубасов Ігор Юрійович про визнання недійсним заповіту ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі просять визнати недійсним заповіт на підставі наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із червня 2010 року проживала по АДРЕСА_1 разом із своїм молодшим сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . До цього вона мешкала із молодшою дочкою - позивачкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Із іншими дочками померла підтримувала добрі відносини під час проживання у м. Кропивницький, проте після переселення до сина у с. Широка Балка

Долинського району Кіровоградської області відповідач почав обмежувати її телефонне спілкування із іншими родичами, а особисте спілкування було неможливе через загальнонаціональний карантин.

До цього ОСОБА_5 неодноразово жалілася на те, що син обмежує її пересування будником її кімнатою, погано ставиться до неї, вимагає зробити на нього одного заповіт чинячи на неї постійний психологічний тиск. Останнє глибоко вражало ії, бо ніхто із родини не очікував такої поведінки від молодшого і найулюбленішого її сина. Це завдавало їй моральних страждань та депресії за несправедливість його відношення до сестер, проте за її словами заповіт на користь відповідача, вона не вчиняла, хоча і повідомляла, що син возив її для цього до Новогригорівської Першої сільської ради у 2016 році.

За життя ОСОБА_5 просила дочок не конфліктувати із братом, аби не ускладнювати відносити із ним та її проживання в його родині. Просила їх вибачити та виправити несправедливість у відношенні до сестер після її смерті.

07.12.2020 р. позивачки звернулися до Приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кубасова Ігоря Юрійовича за отриманням Свідоцтва про право власності на спадщини за законом - кожній по 1\4 земельної ділянки площею 13,4755 га переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області кадастровий номер 3521986900:02:000:0641. Проте у вказаний день вони отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії, зважаючи на наявність заповіту, посвідченого 15.08.2016 р. секретарем Новогригорівської Першої сільської ради Іванченко О.В.

Позивачі вважають заповіт, посвідчений 15.08.2016 р. секретарем Новогригорівської Першої сільської ради Іванченко О.В., недійсним, оскільки він був складений особою під впливом психологічного насильства, не відповідав внутрішній волі померлої і на думку позивачів, не підписувався нею.

Позивачі вважають, що дійсним вираженням її волі є попередній заповіт, щодо будинку складений 19.01.1998 року за номером №85, який складено, посвідчено і підписано дійсно їх матір`ю у Новогригорівській Першій сільській раді, яким все майно ОСОБА_5 заповіла всім дітям в рівних долях, а також заповіт щодо земельної ділянки за №63, що складений і зареєстрований 21.11.2013 р., на якому міститься її реальний підпис.

У судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позов, на заявлених підставах. Позивачі, з огляду на припущення можливості факту особистого підписання спадкодавцем заповіту, не клопотали щодо призначення експертизи підпису.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив по суті позову, вважає заповіт правомірним.

Заслухавши сторони та дослідивши подані докази суд встановив наступне.

Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 підтверджується, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копією Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521986900:02:000:0641 підтверджується право власності ОСОБА_5 .

Копією заповіту від 15.08.2016 підтверджується заповідальне розпорядження спадкодавця на користь відповідача (а.с.62).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа

з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вчинення заповіту через представника не допускається.

За приписами статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений

особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Як вбачається із роз`яснень, викладених у ч.2 п.16, ч.З п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 - заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання

в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частина 1 статті 1234 ЦК України передбачає, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (частина 2 статті 1234 ЦК України).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання вчинення правочину стороною, вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України вимог вільного волевиявлення учасника правочину та вимог щодо вчинення правочину у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, позивачі у судовому засіданні не оспорили дійсність підпису заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа його не підписувала, будь - яких інших доказів відсутності у спадкодавця волевиявлення чи підстав вважати спадкодавця не дієздатною суду не надано, а отже позивачами не доведено підстави, на яких ґрунтуються пред`явлені вимоги.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 259-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Долинська міська рада, приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кубасов Ігор Юрійович про визнання недійсним заповіту.

Залишити за позивачами понесені ними судові витрати.

Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В. Степанов