Постанова

від 29.09.2021 по справі 924/113/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року Справа № 924/113/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - Ткачук Б.М. (адвокат)

від відповідача 3 - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 (повний текст складено 01 червня 2021 року, суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Кам`янець-Подільської міської ради

до 1. Комунального некомерційного підприємства "Кам`янець-Подільська міська лікарня" Кам`янець-Подільської міської ради

до 2. Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво"

до 3. Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради

про визнання недійсним Договору на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року; визнання незаконним та скасування Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, зареєстроване за №ХМ010192200079 від 08 серпня 2019 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 задоволено позов Кам`янець-Подільської міської ради до Комунального некомерційного підприємства "Кам`янець-Подільська міська лікарня" Кам`янець-Подільської міської ради, Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" та до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради про визнання недійсним Договору на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року; визнання незаконним та скасування Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, зареєстроване за №ХМ010192200079 від 08 серпня 2019 року.

Визнано недійсним Договір на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Кам`янець-Подільська міська лікарня" Кам`янець-Подільської міської ради та Приватним підприємством "Капітал-Буд сучасне будівництво". Визнано незаконним та скасовано Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, зареєстроване за №ХМ010192200079 від 08 серпня 2019 року.

Присуджено до стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Кам`янець-Подільська міська лікарня" Кам`янець-Подільської міської ради (м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 31, код ЄДРПОУ 02004806) на користь Кам`янець-Подільської міської ради (м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) 2270 грн. 00коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" (м. Кам`янець-Подільський, вул. Лесі Українки, 40, код ЄДРПОУ 37368541) на користь Кам`янець-Подільської міської ради (м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) 2270 грн. 00коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що Головний лікар Кам`янець-Подільської міської лікарні, без попереднього погодження з органом, уповноваженим на управління комунальним майном не мав права розпоряджатись об`єктом нерухомості належним Кам`янець-Подільській міській лікарні на праві оперативного управління, з огляду на що, підпункт 2.2.2 договору суперечить вимогам чинного законодавства. Спірним договором фактично передано право забудови земельної ділянки комунальної власності відповідачем 1 як користувачем земельної ділянки комунальної власності, наданої йому для забудови, відповідачу 2, який не є користувачем земельної ділянки, що суперечить вимогам закону.

Крім того, суд зазначив, що оскільки оскаржуване повідомлення про початок підготовчих робіт від 08 серпня 2019 року №ХМ 010192200079 зареєстроване відносно об`єктів, речове право (право власності) на які належить позивачу, тому даний спір стосується приватноправових відносин. Зареєстроване повідомлення про початок підготовчих робіт надає право здійснювати підготовчі роботи, якими, зокрема є демонтаж споруд, належних позивачу на праві власності та розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 6810400000:14:001:0134, площею 0,392 га. Отже, наявність повідомлення про початок підготовчих робіт прямим чином порушує права позивача, оскільки ставить під загрозу його право мирного володіння майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Капітал - Буд сучасне будівництво" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що зі змісту оспорюваного договору вбачається, що він не є договором суперфіцію, а є договором підряду. Зазначена обставина, серед іншого, підтверджується науково-консультативним висновком у галузі права доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України Гриняка А.Б. Виходячи із зазначених позивачем підстав позову, доказів, відсутності заяви про зміну підстав позову, з урахуванням принципу змагальності сторін, суд першої інстанції у даній справі повинен був встановити, чи спірний договір є договором суперфіцію, і виходячи з з`ясованого, вирішити спір по суті. Однак, судом першої інстанції, за відсутності поданої позивачем заяви про зміну підстав позову, в порушення принципу змагальності та рівності сторін, було визнано недійсним спірний договір, не зважаючи на те, що було встановлено, що такий договір не є договором суперфіцію.

Крім того, апелянт зазначає, що зважаючи на те, що правова природа того чи іншого договору визначається як за покладеними в його основу матеріальними відносинами, так і за істотними умовами, а також, те що положення Договору на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року, якими передбачається будівництво та передання в експлуатацію об`єкта будівництва (багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення), за своїм змістом відповідають вимогам чинного законодавства України, що регулюють договірні відносини будівельного підряду з точки зору суб`єктного складу, прав і обов`язків сторін договору, його істотних умов, слід зробити висновок, що Договір на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що виходячи із положень Глави 34 Цивільного кодексу України та глави 16-1 Земельного кодексу України, якими визначені особливості права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) як одного із видів речових прав на чуже майно, та змісту Договору на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року, який укладений ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" для зведення багатоквартирного житлового будинку не з власником земельної ділянки, а з постійним землекористувачем - Кам`янець-Подільською міською лікарнею №1, що не допускається у договірних відносинах суперфіцію.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 липня 2021 року у справі №924/113/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 та призначено дату судового засідання на 04 серпня 2021 року.

Від позивача - Кам`янець-Подільської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обгрунтування своїх заперечень повністю посилається на доводи викладені в оскаржуваному рішенні.

Від відповідача 3 - Відділу ДАБІ Кам`янець-Подільської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Доводи відзиву є ідентичні відзиву міської ради.

Крім того, відповідачем 3 подано клопотання про розгляд справи №924/113/21 з врахуванням відзиву на апеляційну скаргу та без участі представника Відділу ДАБІ Кам`янець-Подільської міської ради.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2021 року у справі №924/113/21, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. у період з 04 серпня 2021 року по 10 вересня 2021 року включно, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 серпня 2021 року у справі №924/113/21 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

В судовому засіданні 04 серпня 2021 року було оголошено перерву до 22 вересня 2021 року.

Ухвалою від 22 вересня 2021 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 29 вересня 2021 року та було зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Кам`янець-Подільська міська лікарня" Кам`янець-Подільської міської ради, ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" та Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради надати колегії суддів через канцелярію суду документацію на підставі якої видавались містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, вул. Пушкінська, 31, м.Кам`янець-Подільський" №1198 від 05 квітня 2019 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2021 року у справі №924/113/21, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Розізнаної І.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2021 року у справі №924/113/21 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

29 вересня 2021 року від представника апелянта надійшло клопотання про долучення документів у справі №924/113/21, а саме документів, які витребовувалися судом: заяви про видачу містобудівних умов, витяг з Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, містобудівний розрахунок, наказ №47 від 05 квітня 2019 року про затвердження містобудівних умов, містобудівні умови та обмеження від 05 квітня 2019 року.

Безпосередньо в судових засіданнях 04 серпня 2021 року, 22 вересня 2021 року представники відповідача 2 та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

В судове засідання 29 вересня 2021 року представники позивача, відповідача 1 та відповідача 3 не з`явилися. Відповідач 1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач 3 просив розглядати справу без його участі.

Водночас, до початку судового засідання від представника позивача - Кам`янець-Подільської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника Зюзіної Т.В. у інших судових засіданнях Кам`янець-Подільського міськрайонного суду (по справі №676/2644/20 та по справі №676/2875/19) та у зв`язку із потребою більшого часу на підготовку копій документації на підставі якої видавались містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відхилено судом з огляду на наступне.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Частиною 12 статті 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, відкладення розгляду справи є правом суду. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Участь представників учасників у даній справі судом обов`язковою не визнавалася.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості направити в судове засідання іншого представника, оскільки юридична особа не позбавлена права брати участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а неявка представника відповідача у даному випадку, на думку Північного-західного апеляційного господарського суду, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 22 вересня 2021 року крім представника Зюзіної Т.В. був присутній також міський голова. Крім того, з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка наявна в матеріалах справи /т.2, а.с.200/ вбачається, що Кам`янець-Подільська міська рада має шістьох представників, які вправі представляти міську раду в порядку самопредставництва.

Також, скаржник, не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні, відповідно до приписів статті 197 ГПК України, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Необгрунтованим є посилання представника на необхідність додаткового часу на отримання витребовуваної документації, оскільки вказана документація повинна знаходитись у підконтрольному міській раді відділі ДАБК та така документація своєчасно була отримана і надана представником апелянта.

З огляду на викладене та враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, нез`явлення представника позивача не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №242143080 від 28 січня 2021 року, Кам`янець-Подільська міська рада є власником об`єкту нерухомості (реєстраційний номер 1643105868104) загальною площею 1859,6 кв.м., який складається з фізіотерапевтичного корпусу, А-ІІ (загальна площа 1245,5 кв.м) та адміністративного корпусу (загальна площа 614,1 кв.м.), які знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 31, дата реєстрації права власності 10 вересня 2018.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №242142328 від 28 січня 2021 року, земельна ділянка кадастровий номер 6810400000:14:001:0134, площею 0,392 га, форма власності - комунальна, власник - Кам`янець-Подільська міська рада, вид іншого речового права - право постійного користування, правокористувач - Кам`янець-Подільська міська лікарня №1, підстава речового права - рішення №20/70 від 06 березня 2019 року, опис об`єкта іншого речового права - передається в користування для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Матеріали справи містять копію Рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 12 жовтня 2016 року №1271 "Про затвердження Статуту Кам`янець-Подільської міської лікарні №1 в новій редакції".

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Кам`янець-Подільська міська лікарня №1 (Заклад) є комунальним закладом охорони здоров`я, що забезпечує надання планової вторинної (спеціалізованої), амбулаторної, консультативно-діагностичної та екстреної медичної допомоги в стаціонарних та амбулаторних умовах населенню міста Кам`янця-Подільського.

Заклад заснований на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Кам`янця-Подільського від імені та в інтересах якої діє Кам`янець-Подільська міська рада - далі Власник (пункт 1.3 Статуту).

Органом, за яким закріплено функції управління Закладом, є управління охорони здоров`я міської ради (далі - Орган управління майном), який організовує медичне обслуговування населення, фінансування Закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування (пункт 1.4 Статуту).

Заклад є окремою юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із своїм найменуванням, а також штампи та печатки, необхідні для виконання покладених на неї завдань, бланки та інші реквізити (пункт 1.6 Статуту).

Згідно пункту 1.7 Статуту Заклад підпорядкований Кам`янець-Подільській міській раді, виконавчому комітету Кам`янець-Подільської міської ради, міському голові, управлінню охорони здоров`я Кам`янець-Подільської міської ради.

Місцезнаходження: 32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вулиця Пушкінська, 31 (пункт 1.9 Статуту).

Згідно з підпунктом 2.2.21 пункту 2.2 Статуту, предметом діяльності Закладу є, серед іншого, господарська діяльність, в тому числі своєчасне матеріально-технічне забезпечення, оснащення сучасною апаратурою, утримання будівель, споруд і технічних засобів у належному стані.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Статуту встановлено, що майно закладу включає будівлі (в т.ч. господарські), споруди, інженерні комунікації, земельні ділянки, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі.

Майно, закріплене за Закладом, належить йому на праві оперативного управління. Заклад користується та розпоряджається майном відповідно до чинного законодавства України.

Заклад має право придбати, орендувати необхідне йому обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами юридичних та фізичних осіб, відповідно до укладених угод, здавати в оренду майно (без права викупу), за погодженням із засновником та управлінням охорони здоров`я Кам`янець-Подільської міської ради у порядку, встановленому міською радою.

Відповідно до чинного законодавства Заклад користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна проводиться лише у випадках передбачених чинним законодавством. Збитки завдані Закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

Згідно з підпунктами 4.5.4, 4.5.6, 4.6.6 пункту 4.5 Статуту, Заклад має право, серед іншого, укладати господарські угоди з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до чинного законодавства; здійснювати будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт основних фондів у визначеному законодавством порядку; для здійснення господарської діяльності залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що поточне управління Закладом здійснює головний лікар, який призначається на посаду або звільняється з неї міським головою шляхом контракту. У контракті зазначається строк найму, права, обов`язки і відповідальність головного лікаря, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади (припинення дії контракту), інші умови найму, передбачені контрактом та чинним законодавством.

Головний лікар Закладу, зокрема, діє без довіреності від імені закладу, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію закладу і вирішує питання діяльності закладу у межах та у визначеному законодавством та Статутом порядку; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту; укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в органах Державної казначейської служби, в установах банків в установленому порядку (підпункти 5.2.1, 5.2.2, 5.2.4 Статуту).

Відповідно до пункту 5.4 Статуту, головний лікар закладу, його заступники та керівники підрозділів у межах своїх повноважень здійснюють оперативне керівництво закладом та його підрозділами.

Заклад підпорядкований і підзвітний управлінню охорони здоров`я Кам`янець-Подільської міської ради (пункт 7.1 Статуту).

28 березня 2018 року Кам`янець-Подільська міська лікарня №1 звернулась до міського голови із листом №01-08/430 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Пушкінська, 31 (де розміщені приміщення водолікарні та адмінкорпус міської лікарні №1) для будівництва ефективних та енергозберігаючих приміщень сучасного медичного спрямування для міської лікарні в сукупності із багатоповерховим багатоквартирним житловим будинком орієнтовною площею 3920 м.кв. (0,3920 га).

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради VII скликання п`ятдесят четвертої сесії від 03 травня 2018 року №17/54 надано Кам`янець-Подільській міській лікарні №1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на умовах постійного користування земельної ділянки площею 3920 кв.м. (0,3920 га), за адресою: вул. Пушкінська, 31 з земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради.

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради VII скликання сімдесятої сесії від 06 березня 2019 року №20/70 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3920 кв.м. за адресою: вул. Пушкінська, 31 для будівництва багатоквартирного житлового будинку (пункт 1); передано Кам`янець-Подільській міській лікарні №1 в постійне користування земельну ділянку площею 3920 кв.м. (0,3920 га), за адресою: вул. Пушкінська, 31 для будівництва багатоквартирного житлового будинку (пункт 2).

Наказом Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради №47 від 05 квітня 2019 року за зверненням керівника міської лікарні №1 Чернець О.В. затверджено містобудівні умови та обмеження №1198 для проектування об`єкта будівництва-нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, вул. Пушкінська, 31, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Матеріали справи містять містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва - нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення вул. Пушкінська, 31, №1198.

Згідно містобудівних умов максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 35%.

Наказом головного лікаря Кам`янець-Подільської міської лікарні №45 від 26 березня 2021 року створено комісію у складі 5-ти осіб з метою проведення конкурсу з відбору суб`єкта господарської діяльності на право забудови земельної ділянки за адресою вул. Пушкінська, 31, площею 0,3920 га.

Матеріали справи містять Протоколи №1 від 27 березня 2019 року та №2 від 12 квітня 2019 року засідання комісії з проведення конкурсу по відбору суб`єктів господарської діяльності на право забудови земельної ділянки по вул. Пушкінській, 31.

На засіданні комісії членами комісії одноголосно прийнято рішення про укладення адміністрацією міської лікарні №1 Договору з переможцем конкурсу ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" на проведення демонтажних робіт з врахуванням всіх зобов`язань та умов згідно чинного законодавства. Також на засіданні прийнято рішення адміністрації міської лікарні №1 підготувати та укласти Договір з ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" на право забудови земельної ділянки за адресою вул. Пушкінська, 31, площею 0,3920 га (Протокол №2 від 12 квітня 2019 року).

02 травня 2019 року між Кам`янець-Подільською міською лікарнею №1 (Сторона 1) та ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" (Сторона 2) було укладено Договір на право забудови земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом даного договору є забудова земельної ділянки за адресою вул. Пушкінська, 31, площею 0,3920 га, кадастровий №6810400000:14:001:0134 .

Сторони визначили, що результатом діяльності за цим Договором буде побудований та прийнятий в експлуатацію Об`єкт будівництва (багатоповерховий житловий комплекс: з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення) з подальшим розподілом між Сторонами наявних Об`єктів нерухомості (квартир) в порядку та на умовах, визначених даним Договором (пункт 1.2. Договору).

Згідно з підпунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5 Договору, Сторона 1 зобов`язана приймати участь у створенні Об`єкта будівництва для забезпечення житлом працівників лікарні. Делегувати частину функцій замовника будівництва Стороні 2 з урахуванням обмежень та особливостей визначених цих Договором. Передати Стороні 2 право забудови земельної ділянки, яка знаходиться за адресою по вул. Пушкінська, 31 у м. Кам`янець-Подільський, для досягнення мети цього Договору. Передати Стороні 2 всю наявну дозвільну документацію на Об`єкт будівництва.

Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 Договору, Сторона 2 зобов`язана: приймати участь у створенні Об`єкта будівництва для задоволення своїх статутних цілей. За власні кошти здійснити демонтаж існуючих на ділянці споруд з наступною передачею придатних до експлуатації будівельних матеріалів балансоутримувачу. Розробити та погодити проектно-кошторисну та іншу, необхідну для будівництва Об`єкту Документацію, пройти експертизу проекту. Виконувати функції Генерального підрядника будівництва в розумінні статті 838 Цивільного кодексу України, глави 33 Господарського кодексу України. Організувати та профінансувати весь комплекс із будівництва Об`єкта згідно Календарного графіку виконання робіт (Додаток №1), включаючи будівництво зовнішніх інженерних мереж, придбання матеріалів та конструкцій, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт за власні кошти та кошти третіх осіб, та ввести Об`єкт в експлуатацію.

Підпунктом 3.1.1 Договору передбачено, що Стороні-1 на правах власності будуть належати об`єкти нерухомості - квартири в Об`єкті будівництва площею 700,00 м.кв. в кількості 10 квартир "Smart" по 30 кв. м. та 8 квартир 2-х кімнатних по 50 м.кв.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, сторони набувають право власності на відповідну частину Об`єкта після прийняття Об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 даного Договору та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.

Взаємостосунки сторін згідно цього Договору можуть бути припинені шляхом підписання Додаткової угоди про дострокове припинення дії цього Договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтиском печаток.

Доказів розірвання або визнання недійсним Договору від 02 травня 2019 року матеріали справи не містять.

Крім цього, сторонами погоджено та підписано Додаток №1 та Додаток №2 до Договору від 02 травня 2019 року, які містять графік та терміни виконання робіт, а також Протокол розподілу площ Об`єкта.

Матеріали справи містять копію Повідомлення (№ХМ 010192200079 від 08 серпня 2019 року) про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, видане Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради Приватному підприємству "Капітал-Буд сучасне будівництво" про початок нового будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: вул. Пушкінська, 31 м. Кам`янець-Подільський.

Матеріали справи містять Науково-консультативний висновок від 17 травня 2021 року у галузі права доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України Гриняка А.Б. щодо правової природи Договору на право забудову земельної ділянки, укладеного між ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" та Кам`янець-Подільською міською лікарнею №1 (який є предметом спору даній справі). Відповідно до вказаного висновку, Договір на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Враховуючи викладені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що Головний лікар Кам`янець-Подільської міської лікарні, без попереднього погодження з органом, уповноваженим на управління комунальним майном не мав права розпоряджатись об`єктом нерухомості належним Кам`янець-Подільській міській лікарні на праві оперативного управління, з огляду на що, підпункт 2.2.2 оскаржуваного договору суперечить вимогам чинного законодавства. Спірним договором фактично передано право забудови земельної ділянки комунальної власності відповідачем 1 як користувачем земельної ділянки комунальної власності, наданої йому для забудови, відповідачу 2, який не є користувачем земельної ділянки, що суперечить вимогам закону. Крім того, суд зазначив, що оскільки оскаржуване повідомлення про початок підготовчих робіт від 08 серпня 2019 року №ХМ 010192200079 зареєстроване відносно об`єктів, речове право (право власності) на які належить позивачу, тому даний спір стосується приватноправових відносин. Зареєстроване повідомлення про початок підготовчих робіт надає право здійснювати підготовчі роботи, якими, зокрема є демонтаж споруд, належних позивачу на праві власності та розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 6810400000:14:001:0134, площею 0,392 га. Отже, наявність повідомлення про початок підготовчих робіт прямим чином порушує права позивача, оскільки ставить під загрозу його право мирного володіння майном.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №910/16448/18.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі №910/8357/18.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, за захистом яких може бути пред`явлений позов до суду.

Відповідно до приписів частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

При цьому, у розумінні приписів частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

З дослідженого колегією суддів та встановленого судом першої інстанції вбачається, що об`єктом захисту у спорі за вимогами Кам`янець-Подільської міської ради про визнання недійсним договору є права територіальної громади міста Кам`янець-Подільський:

- як власника земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває у Комунального некомерційного підприємства "Кам`янець-Подільська міська лікарня" на праві постійного користування та на якій за умовами оспорюваного Договору планується будівництво багатоповерхового будинку;

- як власника об`єкта нерухомості розташованого на спірній земельній ділянці, який перебуває в оперативному управлінні Комунального некомерційного підприємства "Кам`янець-Подільська міська лікарня" та який підлягає демонтажу під час виконання підготовчих робіт до будівництва.

Щодо порушення прав Кам`янець-Подільської міської ради як власника земельної ділянки комунальної власті варто зазначити наступне.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, в силу припису зазначеної статті, правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, суд вважає за необхідне зазначити, що суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судом обставинах справи про порушення певним правочином імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним на момент його вчинення і настання відповідних правових наслідків.

Колегією суддів встановлено, що 02 травня 2019 року між Кам`янець-Подільською міською лікарнею №1 (Сторона 1) та Приватним підприємством "Капітал-Буд сучасне будівництво" укладено договір на право забудови земельної ділянки б/н, умовами якого передбачено передачу права забудови земельної ділянки (підпункт 2.1.3), будівництво на цій земельній ділянці багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення) (пункт 1.2 договору), делегування відповідачем 1 відповідачу 2 частини функцій замовника будівництва (пункт 2.1.2) тощо.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 1 статті 638 цього ж кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі №923/241/18.

Апеляційним судом враховується, що виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, відтак при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій мали самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, надавши оцінку правам та обов`язкам сторін, які виникають на підставі спірного договору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що укладений відповідачами 1 та 2 договір про забудову земельної ділянки містить елементи договорів про інвестиційну діяльність, договору підряду і за своєю правовою природою є змішаним договором, тому до таких договірних відносин застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі.

Вказаним спростовуються доводи апелянта про те, що укладений договір на забудову підпадає виключно під дію норм права, що стосуються договору підряду. Таким чином, не береться до уваги поданий Науково-консультативний висновок від 17 травня 2021 року у галузі права доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України Гриняка А.Б. щодо правової природи Договору на право забудову земельної ділянки, укладеного між ПП "Капітал-Буд сучасне будівництво" та Кам`янець-Подільською міською лікарнею №1.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що підстави позову у даній справі не змінювались, судом було лише надано юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам.

Досліджуючи природу оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням позивача, що даний правочин є договором суперфіцію, оскільки у відповідності до норм ст. 413 ЦК України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). А відтак розпорядитися земельною ділянкою шляхом укладення угоди про передання земельної ділянки для будівництва може лише власник земельної ділянки, а не постійний землекористувач. Також ст. 135 ЗК України визначено процедуру набуття прав на земельні ділянки комунальної власності (оренди, суперфіцію, емфітевзису) - земельні торги. Крім того характерною ознакою договору суперфіцію є те, що землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом (стаття 415 ЦК України).

А тому виходячи з суб`єктного складу сторін договору, процедури його укладення, відсутності умов щодо оплати за користування земельною ділянкою, оспорюваний договір не є договором суперфіцію.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо оспорюваний договір за своєю природою є договором про спільну діяльність, оскільки ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору - 02.05.19) встановлено вичерпний перелік можливостей залучення коштів для фінансування будівництва жилих приміщень, зокрема інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

Враховуючи, що предметом договору є будівництво багатоповерхового житлового будинку, укладений спірний договір не може вважатися договором про спільну діяльність, про що визначено сторонами у п. 7.2 договору. Також суд не може погодитися з висновком, що земельна ділянка, яка належить відповідачу 1 на праві постійного користування, була передана ним як внесок у спільну діяльність, оскільки факт передання земельної ділянки не визначений ні умовами договору, а також не підтверджується фактичними обставинами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", інвестиційними є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Згідно статті 9 цього ж Закону, укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності, але тільки у випадку, що вони не суперечать законодавству України.

Таким чином, укладений між відповідачами договір містить в собі ознаки інвестиційного договору та договору підряду, при цьому інвестиціями зі сторони відповідача-2 є залучення власних коштів для здійснення капітального будівництва об`єкта (п.2.2.5). Договір характеризується ознаками договору підряду (п. 2.2.4, 2.2.5 договору) в частині виконання функцій Генерального підрядника, організатора комплексу із будівництва об`єкта згідно календарного графіка виконання робіт, включаючи будівництво зовнішніх інженерних мереж, придбання матеріалів та конструкцій, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, введення об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року (в чинній редакції на час укладення спірного договору), планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

За приписами частини 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою (частина 2 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частиною 3 статті 413 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку обставинам пов`язаним з укладенням договору, його виконанням, а також діями сторін в процесі його виконання. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно укладеного договору об`єктом забудови є земельна ділянка, яка отримана відповідачем 1 для житлової та громадської забудови, а саме будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. При цьому законодавством не встановлено виключного переліку форм організації такого будівництва, його фінансування тощо. Зазначені питання можуть бути вирішені особою, що отримала земельну ділянку в користування в тому числі шляхом укладення різних за своєю юридичною природою видів договорів з різними суб`єктами, які не тягнуть за собою передачу прав на земельну ділянку (договір доручення, інвестиційний договір тощо).

Подібна позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 921/7/18.

Судом враховується те, що замовником будівництва та законним користувачем земельної ділянки виступає саме відповідач 1, тоді як відповідач 2 має виконувати лише частину делегованих договором функцій замовника в інтересах відповідача 1, що також підтверджується встановленими обставинами про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видавалися саме лікарні (відповідач 1) як замовнику будівництва.

Міською радою, а саме виконавчим комітетом не скасовані рішення щодо надання земельної ділянки на праві постійного користування для будівництва багатоквартирного будинку, раніше видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Наказом відповідача 3 - Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради не скасовано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, яке зареєстроване за №ХМ010192200079 від 08 серпня 2019 року.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, зокрема у постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, на необхідності застосування доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській доктрині - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії Кам`янець-Подільської міської ради, яка своїм рішенням передавала комунальному некомерційному підприємству земельну ділянку під забудову, видавала, через підконтрольний орган, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку, не передбачаючи умови фінансування такого будівництва, а згодом пред`явила позов про визнання договору на забудову земельної ділянки недійсним, суперечить попередній поведінці органу місцевого самоврядування і не є добросовісною.

Враховуючи викладене, колегією суддів не вбачається передумов та матеріальних підстав для захисту права власності Кам`янець-Подільської міської ради на земельну ділянку, яка передана органом місцевого самоврядування Комунальному некомерційному підприємству "Кам`янець-Подільська міська лікарня" під забудову, оскільки укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 договір не порушує право комунальної власності, земельна ділянка не вибула з власності міської ради, договір не містить жодного пункту, яким може бути порушене право власності або відчужене право на забудову земельної ділянки.

Доводи Кам`янець-Подільської міської ради про те, що право власності на земельну ділянку порушено через передання відповідачем 1 частини функцій замовника будівництва відповідачу 2 та це є підставою для визнання недійсним договору не беруться до уваги, оскільки сторони оспорюваного договору не позбавлені права належним чином оформити право на використання під будівництво земельної ділянки або право на забудову чужої земельної ділянки у встановленому законодавством порядку. А саме лише подання відповідачем 2 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт із зазначенням себе як замовника відбулося 08 серпня 2019 року, в той час як договір було укладено 02 травня 2019 року. Тобто, станом на момент укладення договору відсутнє порушення сторонами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті його виконання.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №760/10884/15-ц.

Окрім того делегування лікарнею частково функцій Замовника будівництва відповідачу 2, що визначені в п.п. 2.2.3 - 2.2.5 договору, як то розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, експертиза проекту, введення об`єкта в експлуатацію не суперечить ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на час укладення договору), у відповідності до якої фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації, планування та забудови окремих земельних ділянок, на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (далі - будівництво), та внесення відповідної інформації до містобудівного кадастру здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

Щодо порушення прав Кам`янець-Подільської міської ради як власника об`єкта нерухомості розташованого на спірній земельній ділянці, який перебуває в оперативному управлінні Комунального некомерційного підприємства "Кам`янець-Подільська міська лікарня" та який підлягає демонтажу під час виконання підготовчих робіт до будівництва варто зазначити наступне.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №242143080 від 28 січня 2021 року, власником об`єкту нерухомості (реєстраційний номер 1643105868104), який підлягає демонтажу є Кам`янець-Подільська міська рада.

За змістом Статуту Кам`янець-Подільської міської лікарні №1, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 12 жовтня 2016 року №1271, майно закладу включає будівлі (в т.ч. господарські), споруди, інженерні комунікації, земельні ділянки, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі (пункт 3.1). Майно, закріплене за Закладом, належить йому на праві оперативного управління. Заклад користується та розпоряджається майном відповідно до чинного законодавства України (пункт 3.2).

Відповідно до статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (частина 1). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (частина 2). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (частина 3).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Безпідставними є посилання місцевого господарського суду на необхідність підтвердження погодження відповідачем 1 з органом управління майном, яким відповідно до пункту 1.4 Статуту є Управління охорони здоров`я Кам`янець-Подільської міської ради або власником - Кам`янець-Подільською міською радою щодо розпорядження об`єктом нерухомості шляхом його демонтажу, оскільки з аналізу колегією суддів статуту відповідача 1 такої вимоги не встановлено. Статут лікарні, затверджений рішенням міської раи від 12.10.16 № 1271, не містить обов`язку керівника закладу погоджувати на сесії міської ради дозвіл на укладання угод щодо майна закладу, яке закріплене за ним на праві оперативного управління.

Незважаючи на це, міська рада передаючи під забудову земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомості, повинна була усвідомлювати необхідність його знесення.

Крім того, видаючи містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва - нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення вул. Пушкінська, 31, №1198 орган місцевого самоврядування був обізнаний про необхідність демонтажу даного приміщення. До такого висновку суд прийшов на підставі того, що передумовою для затвердження містобудівних умов та обмежень є подання замовником будівництва заяви та документів, визначених ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", серед яких містобудівний розрахунок. Наявний в матеріалах справи містобудівний розрахунок (т. 1 а.с. 81-82, т. 2) в розділі 3 "Аналіз містобудівної ситуації та характеристика земельної ділянки" п. 3.3.4 технічний стан - 2-х поверхова будівля міської лікарні, що підлягає зносу.

Дані обставини суд розцінює, як погодження міської ради будівництва лікарнею житлового будинку на виділеній їй земельній ділянці із об`єктами нерухомості комунальної форми власності, що підлягають знесенню.

Посилання позивача на порушення процедури списання даного нерухомого майна не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вказане порушення не може бути підставою для визнання недійсним договору, оскільки могло виникнути в процесі його виконання та є питанням виключно бухгалтерського та фінансового обліку. Під час судового засідання апеляційного господарського суду з`ясовувалось у представника міської ради питання скасування містобудівних умов та обмежень, однак було встановлено, що виконавчим комітетом не були скасовані раніше видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що свідчить про непослідовну поведінку позивача.

У п.п. 50, 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Будівельно-інвестиційна група 1" проти України" суд зазначив, оскільки другий абзац статті 1 Першого протоколу до Конвенції повинен тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого в першому реченні цієї статті, має існувати розумна пропорційність між застосованими засобами та переслідуваною метою: Суд повинен визначити, чи був забезпечений справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства щодо цього та інтересами відповідної окремої компанії. При цьому, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду стосовно засобів, які слід застосовувати, а також встановлення того, чи є наслідки виправданими в загальних інтересах досягнення поставленої мети (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Г.І.Е.М. С.Р.Л. та інші проти Італії [ВП] (G.I.E.M. S.R.L. and Others v. Italy) [GC], заява № 1828/06 та 2 інші заяви, пункт 293, від 28 червня 2018 року).

Крім того, як вбачається, протягом тривалого періоду часу органи державної влади були добре обізнані про громадське занепокоєння щодо проєкту будівництва, і хоча вони, з одного боку, розглядали питання відмови від будівництва житлового будинку, з іншого, продовжували надавати подальші дозволи на будівництво, видавши підприємству-заявнику дозвіл на виконання будівельних робіт (див. пункт 14). Ці елементи свідчать про те, що національні органи влади не дотрималися свого зобов`язання діяти в належний і послідовний спосіб (див. згадане рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 110).

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для визнання недійсним оспорюваного договору на забудову земельної ділянки з огляду на здійснений під час його виконання демонтажу приміщення, який передбачений виданими відповідачем 3 містобудівними умовами, які в свою чергу не скасовані позивачем.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, зареєстроване за №ХМ010192200079 від 08 серпня 2019 року колегією суддів враховується наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

За приписами частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Справою адміністративної юрисдикції відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

За змістом частини 2 статті 46 КАС України позивачем в адміністративної справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

В силу частину 4 статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Як орган місцевого самоврядування Кам`янець-Подільська міська рада відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правомочна розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до її відання.

Відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 5 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В процесі такого контролю відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або скасовувати право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок будівельних робіт, зокрема у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 35 вказаного Закону), реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (стаття 39 зазначеного Закону).

На переконання колегії суддів, міська рада у даних правовідносинах діє, як орган владних повноважень, який наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері містобудування.

В даній справі, Кам`янець-Подільська міська рада звернулася до суду з позовною вимогою, серед інших, про зобов`язання відповідача 3 скасувати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт.

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єктів владних повноважень, які реалізовують у спірних правовідносинах надані їм чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності.

Вимога суб`єкта владних повноважень щодо відновлення порушеного права може розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

Крім того, саме по собі повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не є дозвільним документом, а має декларативний характер. Таке повідомлення подається замовником з метою отримання права на виконання підготовчих робіт. Подання такого повідомлення не випливає з умов оскаржуваного договору, а тому вимога про його скасування не є похідною від вимоги про визнання недійсним договору про забудову земельної ділянки.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що вказана вимога про визнання незаконним та скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що застосована судом першої інстанції постанова Верховного Суду від 27.06.18 у справі № 814/104/17 не є релевантною до даної справи (спірних правовідносин), оскільки предметом спору у даній справі скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, на підставі якого відповідач здійснив реєстрацію права власності на об`єкт (набув права власності), та скасування державної реєстрації права власності. У даному випадку повідомлення про початок підготовчих робіт не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині даної позовної вимоги.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового про відмову у позові про визнання недійсним договору на забудову земельної ділянки та закриття провадження в частині позовної вимоги про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 231, 269, 270, 273, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року у справі №924/113/21 скасувати. Прийняти нове рішення.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору на право забудови земельної ділянки від 02 травня 2019 року, який укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Кам`янець-Подільська міська лікарня" Кам`янець-Подільської міської ради та Приватним підприємством "Капітал-Буд сучасне будівництво" відмовити.

В частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, зареєстроване за №ХМ010192200079 від 08 серпня 2019 року провадження у справі закрити.

Стягнути з Кам`янець-Подільської міської ради (м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) на користь Приватного підприємства "Капітал-Буд сучасне будівництво" (м. Кам`янець-Подільський, вул. Лесі Українки, 40, код ЄДРПОУ 37368541) 6810 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/113/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "06" жовтня 2021 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.