Рішення
від 08.10.2021 по справі 923/800/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 року Справа № 923/800/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМСТАЛ УКРАЇНА", м. Київ, код ЄДРПОУ 32346937,

до: Фізичної особи-підприємця Маркелов Дениса Андрійовича, м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,

про стягнення 36252,57 грн.

Розгляд справи № 923/800/21 здійснюється без повідомлення учасників справи.

Обставини справи.

14 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМСТАЛ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Маркелова Дениса Андрійовича заборгованості у розмірі 36252,57 грн, з якої: 7695,68 грн - сума основного боргу, 18332,85 грн - сума пені, 4009,57,00 грн - сума 10 % штрафу, 1800,34 грн - сума 3 % річних та 4414,13 грн - сума інфляційних втрат. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору поставки з відстроченням платежу № 0106/18 від 01 червня 2018 року, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача, відповідачу згідно умов договору було поставлено товар, в свою чергу ФОП Маркеловим Д.А. було частково здійснено оплату за поставлений товар, залишок несплаченої заборгованості за підрахунками позивача становить 7695,68 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.06.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 17 червня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 923/800/20. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.

У разі розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до цього Кодексу, без призначення судового засідання, процесуальні дії, строк вчинення яких, відповідно до цього Кодексу, обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятись протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованою поштою та отримана позивачем.

Однак, поштова кореспонденція, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про причину повернення (досилання): "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом, також, враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 08 липня 2021 року продовжено строк розгляду справи № 923/800/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та визначено здійснити розгляд справи впродовж розумного строку.

14 вересня 2021 року на адресу Господарського суду Херсонської області повернуто копію ухвали суду від 08.07.2021, направлену відповідачу у справі з відміткою пошти повернуто - "за закінченням зберігання".

За таких обставин, суд вважає, що сторони у справі належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в

Матеріали справи свідчать, що 01 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (надалі - постачальник або позивач) і фізичною особою-підприємцем Маркеловим Денисом Андрійовичем (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір поставки з відстроченням платежу № 0106/18 (надалі -Договір).

У відповідності до умов цього Договору постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору ( п. 2.1 Договору).

Договір в ступає в силу з моменту його підписання і діє протягом 12 календарних місяців. Якщо не пізніше ніж за 1 календарний місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не попередить іншу сторону про припинення цього договору у письмовій формі, цей договір вважається продовженим на наступні 12 календарних місяців на таких самих умовах (п. 8.1 Договору).

Наступне продовження строку дії цього договору відбувається аналогічно порядкові, встановленому п.8.1 цього договору (п. 8.2. Договору).

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Згідно п. 3.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару (-ів) покупцеві на підставі рахунку-фактури, який є разом з цим Договором підставою для здійснення постачальником замовлення та поставки товару.

Постачальник зобов`язаний надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку товару (п.3.3.1 договору). Постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕХW відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс-2010 . Покупець своїми силами та за власний рахунок, протягом дня підписання видаткової накладної завантажує та вивозить товар зі складу постачальника. Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару, що підтверджується підписанням сторонами документів, визначених пунктом 3.3.1 цього Договору.(п.3.4.1 договору).

Ціна на товар визначається у рахунку-фактурі №РУ-0026337 від 26.05.2018 на загальну суму 40095,68грн. з ПДВ. (п.5.1 Договору).

Загальна заборгованість за відвантажений та неоплачений товар за цим договором не повинна перевищувати суми вказаної п. 5.1. Договору (п. 5.2 Договору).

Форма оплати - оплата з відстроченням платежу, строк відстрочення платежу з оплати товару складає 30 календарних днів з дати відвантаження товару (п. 6.1 Договору).

При цьому датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 6.2. Договору).

Позивач вказує, що на виконання договірних зобов`язань ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 40095,68 грн., що підтверджується видатковою накладною № РУ-0007711 від 01.06.2018, яка підписана обома сторонами.

За твердженням позивача, відповідач лише частково оплат отриманий товар, в загальному розмірі 32400,00 грн., що підтверджено доданою до матеріалів справи довідкою АТ "ІНГ Банк України" по рахунку позивача.

За розрахунками позивача залишок заборгованості відповідача за поставлений товар становить 7695,68 грн.

У зв`язку з порушення відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 10% штрафу у розмірі 4009,57 грн., пеню у розмірі 18332,85 грн., 3% річних у розмірі 1800,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4414,13 грн..

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40095,68 грн.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджено доданою до матеріалів справи видатковою накладною №РУ-0007711 від 01.06.2018 (т. 1 а.с.21). За вказаною видатковою накладною позивачем поставлено відповідачу товар на суму 40095,68 грн, яка підписана відповідачем без будь-яких претензій і зауважень.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно зазначеної вище видаткової накладної на загальну суму 40095,68 грн, а відповідач своєчасно не оплатив поставлений товар.

Одночасно позивачем додано до матеріалів справи довідку АТ "ІНГ Банк Україна" № 796 від 03.06.2021, у якості доказу часткового розрахунку відповідачем за поставлений товар. Відповідно до зазначеної довідки ФОП Маркеловим Д.А. частково сплачено суму заборгованості у загальному розмірі 32400 грн. згідно рахунку №РУ-0026337 від 29.05.2018 та згідно договору №0106/18 від 01.06.2018.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1. Договору сторонами погоджено, що оплата здійснюється з відстроченням платежу, строк відстрочення платежу з оплати товару складає 30 календарних днів з дати відвантаження товару

Отже, з урахуванням приписів пункту 6.1 Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснити повний розрахунок з позивачем за поставлений товар по видатковій накладній №РУ-0007711 від 01.06.2018 в строк по 02.07.2018, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договору.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 7695,68 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7695,68 грн. є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 1, 3 ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Також сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 та ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, визначено ч.2 ст. 546 цього Кодексу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Умовами п. 9.1. Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару.

За умовами пункту 9.3 Договору, нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов`язання повинні бути виконані, до дня їх фактичного виконання.

Таким чином, підписуючи Договір саме у такій редакції відповідач повністю погодився з його умовами.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 25.03.2020р. у справі № 756/1381/17-ц, в якій застосовано принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party)".

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявлених до стягнення штрафу у сумі 4009,57 грн, пені у сумі 18332,85 грн, 3% річних у сумі 1800,34 грн та інфляційних втрат у сумі 4414,13 грн відповідачем суду не надано.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат (т. 1 а.с. 13-20), та встановлено, що вони є вірними.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 4009,57 грн, суми пені у розмірі 18332,85 грн, суми 3% річних у розмірі 1800,34 грн та суми інфляційні втрати у розмірі 4414,13 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маркелова Дениса Андрійовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМСТАЛ УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, код ЄДРПОУ 32346937) суму основного боргу у розмірі 7695,68 грн, суму штрафу 10% у розмірі 4009,57 грн, сумі пені у розмірі 18332,85 грн, суму 3% річних у розмірі 1800,34 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 4414,13 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 08.10.2021.

Суддя С.В. Нікітенко

Дата ухвалення рішення08.10.2021
Оприлюднено08.10.2021

Судовий реєстр по справі —923/800/21

Рішення від 08.10.2021

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Нікітенко С. В.

Ухвала від 08.07.2021

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Нікітенко С. В.

Ухвала від 17.06.2021

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Нікітенко С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні