Рішення

від 31.05.2021 по справі 910/19190/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2021Справа № 910/19190/20 Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісел" (02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 9, корпус 61; ідентифікаційний код 35838357)

про стягнення заборгованості в розмірі 6 539,34 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісел" про стягнення 6 539,34 грн, яких 5 660,36 грн боргу, 239,20 грн пені, 566,04 грн штрафу та інфляційних втрат у розмірі 73,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором оренди № 44 від 01.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/19190/20 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена сторонам та вручена уповноваженому представнику позивача 17.12.2020.

З приводу повідомлення відповідача про розгляд заяви суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, було скеровано ухвалу суду від 10.12.2020 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою від 10.12.2020, скерований на адресу відповідача, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1-2 статті 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.12.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, доказів сплати заборгованості до суду не подав.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2019 між Державним підприємством Укроборонресурси (далі - орендодавець, балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дісел (далі - орендар, відповідач, Товариство) укладено Договір оренди № 44(П4774) нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір) відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 8,7 кв.м. (приміщення № 6 на 1 поверсі з 3 входу), розміщене за адресою: 03039, місто Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3, в будівлі літ. Ц , що перебуває на балансі Державного підприємства Укроборонресури , вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2019 і становить 124 000,00 грн.

Майно передавалось з метою розміщення офісу.

На виконання умов Договору Державним підприємством Укроборонресури було передано, а Відповідачем прийнято у користування орендовані приміщення, про що складено акт приймання-передачі від 01.12.2019.

Договір було укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діяв з 01.12.2019 до 31.10.2022.

У відповідності до умов договору оренди № 44 (П4774) від 01.12.2019 Орендар зобов`язаний:

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у пункті 10.1 Договору. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди (пункти 2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), та становить за базовий місяць оренди - червень 2019 року 1 860,00 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно у строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується: 30% до Державного бюджету України, а 70% - на рахунок орендодавця. Реквізити для перерахування коштів до Державного бюджету України орендар отримує самостійно у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по м. Києву.

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.1 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Положеннями пункту 5.2 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 грудня 2019 року до 31 жовтня 2022 року включно (п. 10.1 Договору).

Судом встановлено, що за актом приймання-передавання індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за адресою: 03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3 від 01.12.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 8,7 кв.м. (приміщення № 6 на 1 поверсі з 3 входу), що розташоване за адресою: 03039, місто Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3, в будівлі літ. Ц (далі - Майно), що перебуває на балансі орендодавця.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про порушення відповідачем пунктів 3.1 та 5.2 Договору щодо своєчасного та в повному обсязі перерахування орендної плати.

01.07.2020 позивач направив на адресу ТОВ Дісел лист № 30-05/5378 з вимогою терміново сплатити наявну заборгованість, але відповіді на даний лист відповідач позивачу не надав, заборгованість не погасив.

З огляду на зазначене вище позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 6 539,34 грн, з яких сума заборгованості з орендної плати складає - 5 660,36 грн, пеня - 239,20 грн, інфляційні збитки - 73,74 грн та штраф - 566,04 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що він є договором оренди державного майна.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (частина 6 статті 289 ГК України).

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції чинній станом на дату укладення договору) визначено, що орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 5.2 Договору встановлено обов`язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Строки та порядок внесення орендної плати визначені пунктом 3.1 Договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що заборгованість відповідача по орендній платі, яка мала бути перерахована до Державного бюджету України за пред`явлений до стягнення період становить 5 660,36 грн внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеня у розмірі 239,20 грн, 73,74 грн інфляційних збитків та 566,04 грн штрафу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Разом з тим, відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

З огляду на викладене, судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та встановлено, що стягненню з відповідача дана компенсаційна виплата підлягає в розмірі 73,74 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України).

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 239,20 грн, яка розрахована за період з 21.04.2020 по 19.10.2020, та є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 3.9 Договору також визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Зважаючи, що зобов`язання зі сплати орендної плати порушено позивачем більше ніж на три місяці, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 566,04 грн.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. За таких обставин даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісел" про стягнення заборгованості в розмірі 6 539,34 грн задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дісел (02099, м. Київ вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 61, код ЄДРПОУ 35838357) на користь Державного бюджету України 5 660,36 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят гривень 36 копійок) основної заборгованості, 239,20 грн (двісті тридцять дев`ять гривень 20 копійок) пені, 73,74 грн (сімдесят три гривні 74 копійки) інфляційних збитків та 566,04 грн (п`ятсот шістдесят шість гривень 04 копійки штрафу) яку перерахувати відповідно до Державного бюджету України: одержувач - УК у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), н/р UA778999980313020094000026011, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дісел (02099, м. Київ вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 6, код ЄДРПОУ 35838357) на користь Державного бюджету України 2 102,00 грн (двісті тринадцять гривень 10 копійок) судового збору.

4 . Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 06.10.2021.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ