Рішення

від 07.10.2021 по справі 160/12123/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Справа № 160/12123/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ

про припинення права користування надрами

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні

дії,-

ВСТАНОВИВ :

20.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ , в якому позивач просить:

- припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що особливими умовами спеціальним дозволом передбачено, що надрокористувач зобов`язаний подавати щорічну звітність перед ДНВП Геоінформ України про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр. Державне науково-виробниче підприємство Геоінформ повідомило Державну службу геології та надр України стосовно надання власниками спеціальних дозволів на користування надрами, звітів щодо руху запасів за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 та за 2020 роки, у зв`язку з чим позивачем було винесено накази про встановлення термінів на усунення порушень, відповідно до яких надано надрокористувачу 15 календарних днів на усунення порушень. Також, позивачем було винесено накази про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень, відповідно до яких зупинено дію спеціального дозволу та надано надрокористувачу 15 календарних днів на усунення порушень. Після чого позивачем було призначено позаплановий захід щодо відповідача, при цьому відповідач не допустив посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходу державного нагляду (контролю) та не надав документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю). Відповідач у встановлені строки не усунув порушення законодавства в сфері надрокористування та не подав звітні баланси корисних копалин за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2020 рік формами 5-гр, 6-гр, 7-гр, у зв`язку з чим наявні підстави для анулювання дозволу згідно статті 26 Кодексу України про надра. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

27.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

10.08.2021 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ до Державної служби геології та надр України, в якому заявлені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень в частині, що стосується ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень , в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, виданого ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.01.2021р № 134 Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів , яким внесено зміни до додатку 1 наказу Державної служби геології та надр України від 09.09.2020 № 391 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року , в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, виданого ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ ;

- визнати поновленою дію спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року виданого ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ з моменту зупинення, а саме з 09.09.2020 року;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України шляхом видання відповідного наказу поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року з моменту його зупинення, а саме з 09.09.2020 року з метою видобування окислених залізистих, придатних в якості добавки для цементу ділянки Червона балка в межах ділянки № 3 (між РУ ім. Леніна та ім. Першого Травня), яка знаходиться в Дніпропетровській області, Тернівський район строком на 12 (дванадцять) років.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначено, що Держгеонадра було винесено наказ від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень , наказ від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень та наказ від 28.01.2021 року № 134 Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів , при цьому вказано, що обов`язок надрокористувача щодо подання щорічної звітності щодо руху запасів згідно з формою 5-ГР саме до Держгеонадра, крім того умовами спеціального дозволу на користування надрами не передбачений термін надання такої звітності. Також, зазначено, що вказані звіти подавалась до Держгеонадра належним чином на підтвердження чого надано докази направлення. Крім того, позивачем вказано, що у Держгеонадра були відсутні підстави для здійснення позапланового заходу, винесення припису та оскаржуваних наказів, оскільки всі відповідні вимоги позивачем були виконані. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає вищевказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим просив задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви.

12.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято зустрічний позов, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

09.09.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ надійшли додаткові докази по справі.

09.09.2021 року у підготовчому судовому засіданні, у зв`язку з відсутністю доказів вручення первісному позивачу зустрічного позову відкладено підготовче судове засідання.

23.09.2021 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

05.10.2021 року сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце у судове засідання не з`явились, від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи клопотання сторін про розгляд справи без їх участі, судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги первісної позовної заяви такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року №409 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з підпунктом 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615), у зв`язку із наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами, Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ (ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ ) отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 29 листопада 2018 року за реєстраційним № 6297 з метою видобування окислених залізистих, придатних в якості добавки для цементу ділянки Червона балка в межах ділянки № 3 (між РУ ім. Леніна та ім. Першого Травня), яка знаходиться в Дніпропетровській області, Тернівський район строком на 12 (дванадцять) років.

На виконання вимог пункту 10 Порядку № 615 Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ уклало з Державною службою геології та надр України угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 29.11.2018 № 6297, яка містить програму робіт (додаток до угоди) та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням надр.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Угоди № 6297 Державна служба геології та надр України надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

Державне науково-виробниче підприємство Геоінформ листом від 03.07.2020 року №03/303-1826, повідомило Державну службу геології та надр України стосовно надання власниками спеціальних дозволів на користування надрами, звітів щодо руху запасів за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 рік.

Наказом Державною служби геології та надр України від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень - надано надрокористувачу 15 календарних днів на усунення порушень. Про даний наказ ТОВ Кривбас Цемент Пром повідомлено листом від 04.08.2020 року №11660.

Державне науково-виробниче підприємство Геоінформ листом від 25.08.2020 року №03/303-2487, повідомило Державну службу геології та надр України стосовно переліку надрокористувачів , які не подали звітні баланси корисних копалин за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 рік.

Наказом Державною служби геології та надр України від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень - зупинено дію спеціального дозволу та надано надрокористувачу 15 календарних днів на усунення порушень.

Наказом від 09.09.2020 року № 394 Про проведення позапланових перевірок , затверджено перелік суб`єктів надрокористувачів стосовно яких буде здійснюватися позапланові заходи.

Згідно Акту від 12.10.2020 року № 39/6297-Д та припису від 16.10.2020 року № 39/6297-Д встановлено: - суб`єкт господарювання не допустив посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходу державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановлено законодавством; - суб`єкт господарювання не надав документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю). Перелік питань, що підлягає перевірці містився в акті.

Південний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр підготував подання від 12.01.2021 року № 04-14/03 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року.

Наказом Держгеонадр від 28.01.2021 року № 134 - внесено зміну до пункту 15 додатка 1 до наказу №391 від 09.09.2020 року в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу та надано 30 календарних днів на усунення порушень.

Державне науково-виробниче підприємство Геоінформ листом від 15.03.2021 року №03/303-0992, повідомило Державну службу геології та надр України стосовно переліку надрокористувачів , які не подали звітні баланси корисних копалин за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2020 рік.

Наказом Державної служби геології та надр України від 29.04.2021 року №338 Про надання термінів на усунення порушень - надано надрокористувачу 15 календарних днів на усунення порушень.

У зв`язку із не усуненням порушень, Південний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр підготував подання від 12.01.2021 року № 04-14/03 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року.

Листом від 17.05.2021 року № 7790/01/07-21 Державна служба геології та надр України запропоновано надати згоду/незгоду на припинення права користування надрами.

Державне науково-виробниче підприємство Геоінформ листом від 15.06.2021 року № 03/303-2279, повідомило Державну службу геології та надр України стосовно переліку надрокористувачів, які не подали звітні баланси корисних копалин за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2020 рік.

З урахуванням наведеного, Державна служба геології та надр України вважає, що о Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ порушило законодавство у сфері надрокористування та не усунуло порушення, а тому наявні підстави для анулювання Дозволу, згідно статті 26 Кодексу України про надра, що і стало підставою для звернення до суду з первісною позовною заявою.

Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ вважає наказ від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень , наказ від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень та наказ від 28.01.2021 року № 134 Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду із зустрічною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (в редакції від 01.10.2020).

Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Таким чином, позивач за первісною позовною заявою у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування.

Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України Про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Частиною першою статті 26 Кодексу України про надра визначені підстави припинення права користування надрами, відповідно до якої право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, в редакції в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 124 (далі Порядок № 615).

Згідно з пунктом 22 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України Про нафту і газ та Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзаців першого, одинадцятого та дванадцятого пункту 24 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

З вищевикладеного слідує, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.

Порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права користування ними згідно з пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 5 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №6297 від 29.11.2018 року, передбачена щорічна звітність перед Державною службою геології та надр України щодо руху запасів згідно з формою 5-гр.

Таким чином, укладаючи наведену угоду Державна служба геології та надр України та Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ погодили суб`єкта до якого подається щорічна звітність форми 5-гр., а саме - Держгеонадра.

Судом встановлено, що на виконання обов`язку передбаченого умовами спеціального дозволу на користування надрами №6297 від 29.11.2018 року щорічну звітність щодо руху запасів згідно з формою 5-гр за 2018-2019 роки було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ засобами поштового зв`язку поштовим відправленням на адресу Державної служби геології та надр України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №52051000006048 з описом вкладення від 04.02.2020 року.

Щорічна звітність з формою 5-гр за 2020 рік також була направлена товариством на поштову адресу Державної служби геології та надр України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №5205100049101 з описом вкладення від 04.02.2021 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ виконало свій обов`язок з подання щорічної звітності за формою 5-гр Звітний баланс запасів у відповідності до умов користування надрами, передбачених дозволом з урахуванням вимог угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №6297 від 29.11.2018 року.

Однак, незважаючи на дотримання надрокористувачем умов угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №6297 від 29.11.2018 року, Держгеонадра, отримавши від ДНВП Геоінформ України перелік суб`єктів господарювання, які не звітували щодо руху запасів (форма 5-гр), до якого було включено Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ , не врахувавши всі обставини, винесло наказ від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень , наказ від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень та наказ від 28.01.2021 року № 134 Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів , у зв`язку з тим, що ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ порушило особливі умови в частині ненадання обов`язкової щорічної звітності по формі 5-гр за 2019 рік (яка фактично була подана надрокористувачем до органу, який був визначений спеціальним дозволом).

Оскільки підставою для висновку про порушення відповідачем за первісною позовною заявою є ненадання обов`язкової щорічної звітності по формі 5-гр за 2019 рік, яка фактично була надана Державній службі геології та надр України, що в повній мірі відповідає вимогам спеціального дозволу на користування надрами №6297 від 29.11.2018 року, суд дійшов висновку, що вищевказані накази Держгеонадр від 22.07.2020 року № 311, від 09.09.2020 року № 391, від 28.01.2021 року № 134 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки прийняті без врахування суб`єкта, якому було зобов`язано подавати щорічну звітність за формою 5-гр.

Щодо доводів Державної служби геології та надр України про створення перешкод та недопущення до перевірки та неподання витребуваних документів, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 16.10.2020 року посадовими особами позивача за первісною позовною заявою винесено припис про усунення порушень шляхом надання до документів та матеріалів, що підтверджують дотримання вимог законодавства про надрокористування за визначеним переліком, а також подання в письмовій формі матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень.

Суд звертає увагу, що припис органу державного нагляду (контролю), в цьому випадку, Державної служби геології та надр, виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

Водночас, припис не може замінювати форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

При цьому, необхідність надання документів, що висвітлено безпосередньо в самому приписі, не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства з геології та надр.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 11.06.2019 р. в справі № 802/793/16-а

Питання зупинення дії спеціального дозволу відноситься до компетенції Держгеонадр України на підставі п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615від 30.05.2011 р. (далі Порядок №615).

У відповідності до підпункту 1 пункту 22 Порядку №615 - дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Таким чином, суд враховує доводи позивача про наявність у нього передбаченої законодавством компетенції видавати приписи та зупиняти дію дозволів на користування надрами, а також на те, що зупиненню дії спеціального дозволу передувало проведення перевірки діяльності надрокористувача.

При цьому, встановлення порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, Держгеонадра може встановити лише за наслідками проведення планових та позапланових перевірок надрокористувачів.

Однак, суд зауважує, що у даному випадку перевірка фактично не проведена, за її результатами фактично складено акт про недопущення до перевірки, у якому жодних порушень надрокористувача не зафіксовано. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання Товариством припису та відповідно докази умисного невиконання відповідачем вимог припису.

Крім того, вказаним вище приписом було встановлено порушення, які полягали у недопущенні посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю) в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.

Таким чином, суд зазначає, що не встановлення порушень вимог законодавства саме у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі відповідного акта перевірки виключає можливість анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем за первісною позовною заявою вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами.

Натомість, внесення Державною службою геології та надр України оскаржуваних за зустрічною позовною заявою наказів, у зв`язку з невиконанням в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища, порушує принцип правової визначеності, на момент зупинення дії спеціального дозволу Держгеонадрами не було встановлено обставин, які б свідчили про невиконання надрокористувачем приписів уповноважених органів, а отже зупинення спеціального дозволу на користування надрами не може вважатись правомірним та порушує принцип належного урядування, на який неодноразово звертав увагу ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку, що приймаючи наказ від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень , наказ від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень та наказ від 28.01.2021 року № 134 Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів Державна служба геології та надр України діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, зокрема не врахувала умови користування надрами з метою видобування корисних копалин щодо суб`єкта до якого надрокористувачем подається щорічна звітність за формою 5-гр і така звітність була подана до належного суб`єкта (Держгеонадр), та оскільки єдиною підставою для зупинення дії спеціального дозволу було лише не подання щорічної звітності за 2019 рік за формою 5-гр, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування вказаних наказів.

Також, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог Державної служби геології та надр України щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ .

Щодо вимог про визнання поновленою дію спеціального дозволу на користування надрами та зобов`язання відповідача поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року з моменту його зупинення, а саме з 09.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Пунктом 22 Порядку № 615 визначено, що дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

Тобто, Державна служба геології та надр України має виключну компетенцію в питаннях поновлення дії дозволу та визначення підстав, за яких дія дозволу поновлюється.

З урахуванням того, що підстави зупинення строку дії спеціального дозволу на користування надрами визнані судом неправомірними, зобов`язання відповідача за зустрічною позовною заявою поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, не є, на переконання суду, втручанням у дискрецію органу з питань надання дозволу.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, та те, що підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у відповідача за зустрічною позовною заявою були відсутні, суд вважає, що у даному випадку належним захистом прав позивача за зустрічною позовною заявою є зобов`язання відповідача поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року з моменту його зупинення, а саме з 09.09.2020 року.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги первісної позовної заяви є такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача за зустрічним позовом подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Так, ч.1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження адміністративного суду накладати на суб`єкта владних повноважень зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов`язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Суд зазначає, що обґрунтованих пояснень щодо необхідності покладення на відповідача додаткового обов`язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. Судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, також не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічною позовною заявою при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання зустрічної позовної заяви до суду в розмірі 13620,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №МР_АВ311078LV_20528721 від 06.08.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем за зустрічною позовною судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 13620,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за зустрічною позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної служби геології та надр України (03057, м.Київ, вул.Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр.Поштовий, будинок 1, кабінет 406, код ЄДРПОУ 41469019) про припинення права користування надрами - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 22.07.2020 року № 311 Про встановлення термінів на усунення порушень в частині, що стосується ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 09.09.2020 року № 391 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень , в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, виданого ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.01.2021р № 134 Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів , яким внесено зміни до додатку 1 наказу Державної служби геології та надр України від 09.09.2020 № 391 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року , в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року, виданого ТОВ КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ .

Зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 6297 від 29.11.2018 року з моменту його зупинення, а саме з 09.09.2020 року з метою видобування окислених залізистих, придатних в якості добавки для цементу ділянки Червона балка в межах ділянки № 3 (між РУ ім. Леніна та ім. Першого Травня), яка знаходиться в Дніпропетровській області, Тернівський район строком на 12 (дванадцять) років.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ (код ЄДРПОУ 41469019) судові витрати у розмірі 13620,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв