Рішення

від 08.10.2021 по справі 420/9857/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9857/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представник позивача - не з`явився, представника відповідача - Андрусенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000147/2 від 11.05.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/20210/00289 від 11.05.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.10.2019 року між компанією « SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Китай), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» , як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник « SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» поставило позивачу партію товару: - Самокат дитячий, арт. CR-Т0070, CR-T1707, CR-T7171, CR-T3029 - 1150 шт. - Самокат дитячий, арт. CR-T5656, CR-T9490 - 590 шт. - Самокат дитячий, арт. JT-01019, JT-28822, JT-32050, JT-47117 - 1760 шт. - Самокат дитячий, арт. МХ-10700, МХ-20204, МХ-30609, МХ-40902 - 880 шт. Торгівельна марка - CORSO, Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом (Позивачем) до Одеської митниці Держмитслужби була подана митна декларація №UA500500/2021/020967 від 11.05.2021 року, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Позивачем до митного оформлення були подані відповідні документи.

Митним органом після отримання документів було ініційовано процедуру консультацій, в ході яких позивачем були надані роз`яснення, які, на думку позивача, могли б підтвердити можливість декларування товару, заявленого у МД № UA500500/2021/020967 зa першим методом - ціною договору.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із Декларантом, не звернув увагу на доводи Декларанта стосовно зауважень митниці та склав картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00289 від 11.05.2021 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000147/2 від 11.05.2021 року.

Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості на задекларований товар, на думку Одеської Держмитслужби, є більшим 5,52 дол. СІЛА за кг ваги нетто (МД від 08.05.2021 №UA500110/2021/010024).

Підставами коригування митної вартості відповідачем в оскаржуваному рішенні було визначено:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) п.п.4.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 року №19YG-099 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, в наданих до митного оформлення документах не зазначено, на яких саме умовах здійснюється оплата на товар по даній поставці;

3) в копії митної декларації країни відправлення від 20.03.2021 року №310120210519119650 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 20.03.2021 року №J254Z21-20 зазначено, що поставка здійснюється на умовах CFR;

4) прайс-лист від 20.03.2021 року №J254Z21-20-PR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товару, характер тари та упаковки тощо.

Товар було вивільнено за МД № UA500500/2021 /021159.

Сума фінансової гарантії (різниці у платіжних документах, які повинні були бути сплачені Декларантом за розмитнення задекларованих товарів, графа 47 МД «В подробиці розрахунків» ) склала 292865,90 грн.

Позивач вважав, що надані Товариством до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Ухвалою від 16.06.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 15.07.2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 15.07.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 29 вересня 2021 року на 12:00 год., позивач не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, 20.09.2021 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

У судове засідання, призначене на 29 вересня 2021 року на 12:00 год., з`явився представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав позов необґрунтованим. 27.07.2021 року представник відповідача надав письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці Держмитслужби представником ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» було подано митну декларацію типу ІМ 40 на товар «Іграшки на колесах» , одержувач - ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» , яку прийнято до митного оформлення за № UА500500/2021/020967 від 11.05.2021.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 24.10.2019 № 19YG-099, інвойс від 20.03.2021 №J254221-20, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 та інші документи.

Відповідач вказав, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500500/2021/020967 від 11.05.2021 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Відповідач зазначив, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500500/2021/020967 від 11.05.2021 було встановлено, що в поданих документах мітяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 08.05.2021 №UA500110/2021 /010024).

Відповідач вважав, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000147/2 від 11.05.2021 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, TOB "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" зареєстроване 05.07.2019 року за №1 543 102 0000 004361 (а.с. 50-51).

Основним видом економічної діяльності TOB "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" є: «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення» (код КВЕД 46.49).

Судом встановлено, що 24.10.2019 року між компанією « SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Китай), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП", як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору (а.с. 34).

11 травня 2021 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500500/2021/020967 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 46-47).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Іграшки на колесах: - Самокат дитячий, арт. CR-Т0070, CR-T1707, CR-T7171, CR-T3029 - 1150 шт. - Самокат дитячий, арт. CR-T5656, CR-T9490 - 590 шт. - Самокат дитячий, арт. JT-01019, JT-28822, JT-32050, JT-47117 - 1760 шт. - Самокат дитячий, арт. МХ-10700, МХ-20204, МХ-30609, МХ-40902 - 880 шт. Торгівельна марка - CORSO, Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № J254Z21-20-PL від 20.03.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J254Z21-20 від 20.03.2021 року; коносамент (Bill of landing) № MEDUNK684011 від 25.03.2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0170 від 10.05,2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3475 від 10.05.2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3641 від 10.05.2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6211 від 10.05.2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7958 від 10.05.2021 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA500110/2021/000789 від 10.05.2021 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J254Z21-20-PR від 20.03.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24.12.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, № 19YG-099 від 24.10.2019 року; акт зважування № 135036 від 09.05.2021 року; акт зважування № 135037 від 09.05.2021 року; акт зважування № 135056 від 10.05.2021 року; акт зважування № 135065 від 10.05.2021 року; акт зважування № 135093 від 10.05.2021 року; копія митної декларації країни відправлення № 310120210519119650 від 20.03.2021 року.

Відповідач надіслав декларанту повідомлення, яким декларанта було зобов`язано надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації форми - виробника товару.

На запит щодо надання додаткових документів декларантом надіслане електронне повідомлення, в якому вказано, що додаткові документи надати немає можливості та прохання здійснити митне оформлення на підставі наданих документів.

11 травня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000147/2 за митною декларацією №UA500500/2021/020967 (а.с. 11-12).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) п.п.4.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 року №19YG-099 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, в наданих до митного оформлення документах не зазначено, на яких саме умовах здійснюється оплата за товар по даній поставці;

3) в копії митної декларації країни відправлення від 20.03.2021 року №310120210519119650 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 20.03.2021 року №J254Z21-20 зазначено, що поставка здійснюється на умовах CFR;

4) прайс-лист від 20.03.2021 року №J254Z21-20-PR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товару, характер тари та упаковки тощо.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 08.05.2021 №UA500110/2021 /010024).

11.05.2021 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00289 (а.с. 13-14).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

З матеріалів справи вбачається, що першою підставою коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні про коригування визначено, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено « ZZ32» , у той час як у вказаній графі митної декларації, поданої Декларантом зазначено « ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 та від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Крім того, відповідно до п.п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 № 19YG-099 упаковка та маркування включені у ціну товару.

Вказана обставина також свідчить про відсутність у відповідача законних підстав вимагати від позивача дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, оскільки ця вартість не є окремою складової митної вартості, а включена до ціни товару за контрактом.

Як другу підставу відповідач зазначив, що п.п.4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 № 19YG-099 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, в наданих до митного оформлення документах не зазначено, на яких саме умовах здійснюється оплата на товар по даній поставці.

Стосовно не зазначення в інвойсах оплати за товар, як підстави коригування митної вартості в оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах - безпосередньо на ціну товару не впливають, тому вказані зауваження митного органу є безпідставними та необгрунтованими.

07.05.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №826/10527/17 щодо застосування норми частини третьої статті 53 МК України, зробив висновок, що чинне законодавство не встановлює обов`язкової вимоги щодо зазначення в інвойсі умов платежу, а надані Товариством документи в сукупності підтверджують всі складові митної вартості, зазначені в них відомості не викликають об`єктивних сумнівів.

Як третю підставу відповідач зазначив, що в копії митної декларації країни відправлення від 20.03.2021 №310120210519119650 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 20.03.2021 №J254Z21-20 зазначено, що поставка здійснюється на умовах CFR.

Щодо даної підстави суд погоджується з доводами позивача, що Декларант не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення. Крім того, умови поставки С&F (CNF) Інкотермс, а не CIF як помилково вказує митниця, « Carriage and Freight» (переклад «Перевезення і фрахт» ), даний базис є старою назвою CFR. Сторонами контракту були узгоджені умови поставки Cost and Freight (вартість товару і фрахт) з використанням базисів поставок, які не суперечать чинним нормам Інкотермс-2010.

У свою чергу базис CFR застосовується з 1923 року і не заборонене чинним в Україні законодавством, та який постачальником виконано, а саме: товар доставлений в порт призначення за рахунок постачальника.

Окрім того, листом Міністерства економіки України від 10.06.2011 року №4201-24/039 «Щодо набрання чинності нової редакції Інкотермс2010» визначено, що суб`єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції, узгодженої сторонами контракту, у тому числі і правил ІСС по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі.

Також питання застосування абревіатур С&F (або С і F, С+F) у товаросупровідних документах досліджувалось Вищим адміністративним судом України (ухвала від 14.02.2017 року по справі 815/7141/15), де суд касаційної інстанції відхилив апеляційну скаргу митниці і погодився із висновками двох попередніх інстанцій стосовно можливості застосування абревіатури С&F, як тотожного базису поставки Інкотермс-2010 СFR, сторонами зовнішньоекономічної угоди.

Четвертою підставою коригування митної вартості зазначено, що прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо.

З цього приводу суд зазначає, що частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її' складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Тому твердження митного органу про те, що наданий декларантом прайс-лист не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей - є неправильним.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах, відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, суд вважає таким, що не викликає сумнівів, той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 року по справі №820/859/17.

Суд бере до уваги доводи позивача, що відповідачем не встановлено наявності жодного застереження, визначеного у ч.2 ст.58 МК України, що виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Сама по собі наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

У рішенні про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на інші митні декларації без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару.

Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Суд зазначає, що таку позицію відповідача стосовно коригування митної вартості неможливо вважати правомірною, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано належні документи для підтвердження маршруту руху товару, перевізника, витрат на перевезення. При цьому, неподання декларантом транспортних (перевізних) документів може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (адреса: вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) до Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000147/2 від 11.05.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00289 від 11.05.2021 року, складену Одеською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» судові витрати у розмірі 6662,99 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні 99 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2021 року

Суддя В.В. Андрухів