Рішення

від 11.06.2010 по справі 25/509-22/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/509-22/158

11.06.10

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Меркс»

до                   Закритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа»

про                 стягнення суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків

                                                                                                                               суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача         Тартачний М.Г. (довіреність від 01.06.2010р.);

від відповідача     не з’явились;

В судовому засіданні 11.06.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Меркс»(надалі ТОВ «Фірма «Меркс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Черкаської філії закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «княжа»та з закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа»солідарно нездійсненого страхового відшкодування в розмірі 27 320 грн. та пені за невиплату страхових відшкодувань в розмірі 1 005, 73 грн., а всього 28 325, 73 грн..  

          В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені, згідно з поданою заявою від 10.03.2009р. позивач просив стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа»страхові відшкодування з урахуванням індексів інфляції в розмірі 40 367 грн. та пені за невиплату страхових відшкодувань в розмірі 1 005, 73 грн., а всього 41 373, 73 грн..

Після скасування прийнятих у справі рішень, згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2010р. заявлені позивачем позовні вимоги підтримані. Представник відповідача до суду не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2006р. між Українською страховою компанією «Княжа»(Черкаська філія) та ТОВ «Фірма «Меркс»укладено Генеральний договір № 09/01-23, страхування вантажів, з терміном дії з 20.07.2006р. до 20.07.2007р.

Предметом вказаного договору є встановлення основних умов здійснення страховиком страхування вантажів страхувальника згідно Правил № 09/01 «Добровільного страхування вантажів»в редакції від 01.09.1997р. (п. 1.1); по кожному окремому (конкретному) перевезенню страховик приймає на страхування вантажі, що перевозяться, від втрат або ушкодження всього чи частини застрахованого вантажу, на умовах і від ризиків зазначених у конкретному договорі страхування вантажу та відповідній заяві-анкеті страхувальника (п. 1.2).

У відповідності з наведеними положеннями договору, між сторонами (Черкаська філія УСК «Княжа»та ТОВ «Фірма «Меркс») укладені договори страхування вантажу № 09/01-13-06/23 з терміном дії з 24.08.2006р. до 02.09.2006р., та №09/01-24-06/23 з терміном дії з 21.09.2006р. до 01.10.2006р..

          Враховуючи вказівки вміщені у постанові Вищого господарського суду України у даній справі, з приводу дослідження обставин додержання яких є необхідним для чинності правочину та надання правової оцінки договору, суд відзначає наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, згідно ч. 1, ч. 2 якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Генеральний договір страхування № 09/01-23, а також договори страхування вантажу № 09/01-13-06/23, №09/01-24-06/23  були укладені Черкаською філією УСК «Княжа», на яку в свою чергу згідно п. 2.1 Типового положення про Черкаську філію Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа»покладено здійснення організації і проведення від імені компанії страхової діяльності відповідно до статуту і ліцензій на право здійснення страхової діяльності в межах встановлених лімітів, за правилами та умовами, що затверджені органами управління компанії; а метою діяльності філії є одержання прибутку шляхом надання послуг по забезпеченню страхового захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб в межах, що визначені чинним законодавством України, Статутом компанії, Положенням та внутрішніми нормативно-розпорядчими документами компанії (п. 1.4).

Таким чином, згідно наданого обсягу повноважень, договори страхування мали укладатись саме УСК «Княжа»від імені якої виступає Черкаська філія, однак розгляд компанією заяви страхувальника по договору, прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування свідчать про визнання юридичною особою укладеного філією правочину.

Статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов‘язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріалами справи підтверджено, що УСК «Княжа»вчинялись дії які свідчили про визнання та схвалення укладених договорів страхування, відповідно останні зумовлюють виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

28.08.2006р. на станції Кривий Ріг виявлено факт нестачі 18 800 кг. металобрухту у вагоні № 67856757 по відправці № 41166520 ст. Черкаси Одеської залізниці - ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, про що було складено комерційний акт № 713371/178 від 28.08.2006р..

26.09.2006р. на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці виявлено ще один факт нестачі 7 500 кг. металобрухту у вагоні № 68461326 по відправці № 41167430 ст. Черкаси Одеської залізниці - ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відправник ТОВ «Фірма «Меркс», отримувач ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», про що було складено комерційний акт №749729/212 від 26.09.2006р..

Позивачем було повідомлено страховика про настання страхового випадку, проте, у виплаті страхового відшкодування було відмовлено.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач посилався на п. 4.1.7 Правил добровільного страхування вантажів в редакції від 01.09.1997р. згідно з яким страховик у будь-якому випадку не здійснює виплати страхового відшкодування, якщо збитки, втрати чи видатки викликані недопоставкою вантажу чи його частини/частин, недостачею вантажу чи невідповідністю найменування вантажу заявленому на страхування при цілісності зовнішньої упаковки, пломб, замків або печаток.

Згідно представлених до справи комерційних актів № 7133371/178 від 28.08.2006р. (у справі в оригіналі), № 749729/212 від 26.09.2006р. (у належним чином засвідченій копії) вагони були прийняті на станції отримувача в технічно справному стані, вантаж завантажений засобами відправника без участі залізниці, що підтверджується залізничними накладними № 41166520, № 41167430.

В актах зокрема відзначено: «поверхность маркирована известью, углублений нет, люка укручены, вагон прибыл без охраны в техническом отношении исправный».

Натомість у поданих страховику заявах про виплату страхового відшкодування за вих. № 03 від 29.01.2007р., № 327 від 29.11.2006р. позивачем зазначено про прибуття вантажу в вагоні з порушенням цілості покриття і наявними слідами крадіжки.

Дії страхувальника при настанні страхового випадку погоджені сторонами у розділі 7 генерального договору № 09/01-23, де згідно з п. 7.1, 7.1.2 страхувальник (вигодоотримувач) або його представник, якщо існують найменші підозри стосовно можливих збитків, повинен оглянути вантаж і транспортний засіб спільно з представником власника транспортного засобу (експедитора) або перевізника і, якщо підозри мають підставу:

- зробити відповідний запис з описом збитків в акті прийому вантажу, накладній, інших вантажосупроводжувальних і товарно-транспортних документах, вказавши при цьому розмір очікуваних збитків у випадках: а) якщо упаковка або контейнер пошкоджені; б) якщо на контейнері (іншій упаковці) або транспортному засобі пошкоджені або порушені замки, пломби, печатки, а також, якщо вони відсутні чи замінені іншими, не зазначеними в вантажосупроводжувальних і товарно-транспортних документах.

Представлені до справи комерційні акти свідчать лише про наявну недостачу вантажу, однак підтверджують прибуття вантажу в технічно справному вагоні та без ознак пошкодження.

Наведені обставини, свідчать про обгрунтованість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, оскільки згідно з п. 2.1.1 генерального договору страхування, за оригінальним договором, укладеним на цій умові, в межах страхової суми відшкодовуються, при дотриманні інших умов Правил, збитки від втрат чи пошкоджень всього чи частини застрахованого вантажу, що можуть наступити внаслідок дії небезпек, випадковостей, яким наражаються вантажі при перевезенні, за винятком випадків, зазначених в п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 4.6 Правил.

Однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно з п. 8.4.5 генерального договору страхування є випадки, коли збитки чи видатки викликані … іншими причинами передбаченими Правилами.

В даному випадку суд також приймає доводи позивача з приводу прийняття залізницею вантажу до перевезення згідно накладних № 41166520, № 41167430 у вагонах відкритого типу, що в свою чергу не спростовує встановленого факту прибуття вантажу із наявним маркуванням, тобто без ознак пошкодження такого покриття, і не створює для залізниці будь-яких зобов’язань щодо наслідків навантаження, оскільки залізниця приймає до перевезення товар у вагоні, що завантажений відправником, про неналежність завантаження свідчить часткова втрата вантажу, яка підтверджена комерційним актом.

Згідно з п. 7.3 зазначеного договору, у випадку, якщо вантаж пропав без вісті і (або) захоплений разом з транспортним засобом, негайно, як тільки про це стане відомо необхідно зв’язатися з перевізником і спільно з ним розпочати пошуки вантажу (а), зробити заяви в компетентні органи, інші офіційні державні і міжнародні органи і організації для розшуку вантажу (б).

Матеріалами справи (відповідь за вих. № 04/528 вих 09 від 07.05.2009р.) підтверджується, що про нестачу вантажу директор ТОВ «Фірма «Меркс»звернувся з заявою до Шевченківської транспортної прокуратури лише 19.11.2007р., що не може свідчити про негайне подання заяви в компетентні органи та свідчить про порушення позивачем п. 7.3 Договору № 09/01-23 від 20.07.2006р..

Згідно відповіді лінійного управління на Придніпровській залізниці № 4/5144 від 22.05.2009р. ТОВ «Фірма «Меркс»до лінійних підрозділів ЛУ на Придніпровській залізниці в УМВС України на залізничному транспорті не зверталася. Аналогічна відповідь отримана страховиком за вих. № 5/1836 від 06.05.2009р. від Лінійного управління на Одеській залізниці.

          За фактом нестачі вантажу, що прибув у вагоні № 68461326 за відправленням № 41167430 ст. Черкаси Одеської залізниці –ст. Кривий ріг Придніпровської залізниці з вантажем металолому, відправник ТОВ «Фірма «Меркс»в рахунок ТОВ «Інно-Днепр»по договору № 47 від 29.12.2005р. порушено кримінальну справу 19.10.2006р. № 60802 в лінійному відділенні на ст. Кривий Ріг, при цьому у відповіді останнього за вих. 9/2500 від 18.05.2009р. зазначено, що ТОВ «Фірма «Меркс», ВАТ «Міттал Стіл Кривий ріг»до лінійного відділення по факту нестачі не звертались,  від ТОВ НПІКП «Інно-Днепр»надійшла заява 27.10.2006р..

Згідно залізничної накладної №41166520, металобрухт у вагоні №67856757 був відвантажений ТОВ «Фірма «Меркс»на адресу ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг»відповідно договору № 47 від 29.12.2005 року, в рахунок ТОВ НПІКП «Інно-Днепр». З заявами по факту нестачі до ЛВ на станції Кривий Ріг - Головний ТОВ НПІКП «Інно-Днепр», ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг»та ТОВ «Фірма «МЕРКС»не зверталися.

Згідно ст. 26 Закону України «Про страхування»у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законодавством України. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.

Враховуючи встановлені обставини, суд враховує, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно з договором № 09/01-23 від 20.07.2006р. є також п. 8.4.4 що такою передбачає і невиконання страхувальником (вигодоотримувачем) обов’язків, зазначених в договорі.  

В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Обставини на які здійснено посилання в обґрунтування позовних вимог не свідчать про наявність підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача страхового відшкодування у нарахованих сумах по зазначених випадках, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 17.06.2010