Ухвала

від 17.09.2021 по справі 753/8244/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙРАЙОННИЙ СУДМ.КИЄВА

справа № 753/8244/21

провадження № 1-кс/753/3248/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участі: представника заявника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна в частині, що належить заявнику, накладеного ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2021року у кримінальному провадженні № 12020100020004627, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в:

10 серпня 2021 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту накладеного на підставі судового рішення у кримінальному провадженні № 1202100020004627. 12 серпня 2021 року до суду надійшло ще два аналогічні за змістом клопотання від ОСОБА_5 .

Скарга обґрунтована тим, що слідчим суддею Дарницького районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження № 1202100020004627 постановлено ухвалу від 29 квітня 2021року, якою накладено арешт на вилучені під час обшуку у банківському індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 у відділенні № 978 АТ «Укрсиббанк» за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26, та у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , кошти. Вважає, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки по-перше, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, послався на протокол допиту свідка ОСОБА_6 , проте у цьому протоколі відсутні відомості про протиправні дії ОСОБА_5 . По-друге, причетність ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення встановлено не органом досудового розслідування, а працівниками СБУ, при цьому, з отриманих на порушення закону від Держфінмоніторингу даних. По-третє, слідчий суддя встановив факт можливого вчинення кримінального правопорушення на підставі наданих СБУ відомостей, які перевірені слідчим суддею не були, при цьому, слідчий суддя послався на висновок Державної служби моніторингу України, якого в клопотанні про арешт майна не було. По-четверте, Київський апеляційний суд 2 липня 2021 року у цій же справі (№ 753/8244/21) вже сформував позицію щодо протиправності вилучення майна під час обшуку 23 квітня 2021 року. З огляду на викладене заявник просить скасувати накладений у кримінальному провадженні № 1202100020004627 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року арешт коштів на:

купюри номіналом 100 доларів США у кількості 3 000 шт. на загальну суму 300 000 доларів США, купюри номіналом 100 Євро у кількості 100 шт., купюри номіналом 200 Євро у кількості 400 шт., купюри номіналом 500 Євро у кількості 300 шт. на загальну суму 330 000 Євро;

купюри номіналом 100 доларів США у кількості 513 шт., купюри номіналом 50 доларів США у кількості 1 шт., купюри номіналом 20 доларів США у кількості 6 шт., купюри номіналом 5доларів США у кількості 1 шт., купюри номіналом 100 Євро у кількості 689 шт., купюри номіналом 200 Євро у кількості 264 шт., купюри номіналом 500 Євро у кількості 40 шт., купюри номіналом 10 Євро у кількості 13 шт., купюри номіналом 20 Євро у кількості 16 шт., купюри номіналом 50 Євро у кількості 1 шт., купюри номіналом 5000 російських рублів у кількості 1 шт., купюри номіналом 2000 російських рублів у кількості 1 шт., купюри номіналом 1000 російських рублів у кількості 5 шт., купюри номіналом 500 російських рублів у кількості 1 шт., купюри номіналом 200 російських рублів у кількості 7 шт., купюри номіналом 100 російських рублів у кількості 3 шт., купюри номіналом 50 російських рублів у кількості 4 шт., 3 герметично запаковані злитки банківського срібла 999 проби вагою 1 кг. кожен, 1151 герметично запакованих злитків банківського срібла 999 проби вагою 0,250 кг. кожен, 9 банківських карток та тримачі від сім карток.

10 серпня 2021 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 . Слідчим суддею витребувано матеріали кримінального провадження № 1202100020004627.

13, 18 серпня, 8 вересня 2021 року в судові засідання процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 1202100020004627 прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва не прибув, матеріали кримінального провадження № 1202100020004627 до суду не надійшли.

9 вересня 2021 року листом слідчого судді на адресу Дарницької окружної прокуратури міста Києва повторно витребувано матеріали кримінального провадження № 1202100020004627.

13 вересня 2021 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 1202100020004627. Розгляд клопотання, призначеного на 15 год. 30 хв знято у зв`язку із зайнятістю судді у цивільній справі № 753/22148/20 (згідно з журналом судового засідання)

17 вересня 2021 року у судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав зазначені ОСОБА_5 доводи та вимоги клопотання, прокурор ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження №1202100020004627, заслухавши адвоката ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов до таких висновків.

У провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження від 28 жовтня 2020 року № 12020100020004627 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190, частиною першою статті 209 КК України.

Згідно з версією органу досудового розслідування онлайнресурси з обміну електронних коштів https://bit-exchanger.ru, https://master-change.com.ua дозволяють користувачам з України та країн колишнього СНД (в першу чергу з Російської Федерації), а також мешканцям т. зв. «Л/ДНР» конвертувати готівкові та безготівкові кошти (фіатні кошти) у криптовалюту та навпаки, здійснювати, так звані, «перестановки» і легалізацію коштів, отриманих від неправомірної діяльності без дотримання вимог законодавства у сфері регулювання фінансових послуг, без відображення відповідних операцій у податковій звітності, ідентифікації клієнтів та сплати обов`язкових платежів до державного бюджету України. Готівкові кошти приймаються і видаються в мережі підконтрольних обмінних пунктів і офісах як на території України, інших країн, так і на тимчасово окупованій території Луганської і Донецької областей. Для прикриття своєї діяльності деякі офіси з обміну віртуальних активів використовують реквізити фінансових компаній, які мають ліцензії Національного банку України. Співорганізаторами протиправної схеми є громадяни України є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які здійснюють загальну координацію діяльності механізму з обміну електронних коштів з використанням онлайнресурсів ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо легалізації коштів отриманих від шахрайської діяльності шляхом конвертації готівкових та безго тівкових коштів у криптовалюту та навпаки, здійснення, так званих, «перестановок» коштів на території України та закордон, в тому числі на тимчасово окуповану територію Луганської та Донецької областей. Під час досудового розслідування також встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_8 , який під керівництвом ОСОБА_5 та ОСОБА_7 здійснює управління діяльністю київського офісу, за їх вказівками здійснює перерахування коштів отриманих шахрайським шляхом на р/р та видачу готівки в особливо великих розмірах.

14 та 16 квітня 2021 року ухвалами слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від надано дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; м. Харків, площа Конституції, 26, обмін валют у холі на 1-му поверсі ліворуч від центрального входу; АДРЕСА_3 ; м. Київ, вул. Володимирська, 42, (в літер «А»), 2 поверх, б/н, площею 18,5 кв.м., а також у банківських індивідуальних сейфах у Київському відділення № 5 АТ «Сбербанк» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 46, та банківських індивідуальних сейфах у відділені № 978 АТ «Укрсиббанк» за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26.

Вказані дозволи на обшук надавалися з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знаряддя кримінального правопорушення, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду паперові носії інформації (договори, додаткові угоди, додатки до них, акти виконаних робіт, накладні, специфікації, доповнення, акти звірки, блокноти, записні книжки, чорнові записи тощо); електронні носії інформації (дискові накопичувачі, флешки, картки пам`яті, оптичні диски, персональні та планшетні комп`ютери, ноутбуки, мобільні телефони), за допомогою яких здійснюється адміністрування і використання онлайн-ресурсів з обміну та переказу електронних коштів і криптовалюти; грошові кошти, банківські карти, дорогоцінні метали, отримані неправомірним шляхом та інші предмети, які стосуються вчиненого кримінального правопорушення та містять відомості про фінансові оборудки з коштами, що мають сумнівне джерело походження шляхом проведення валютно-обмінних операцій, обміну криптовалюти на готівку та навпаки, «перестановки» грошових коштів клієнтів на території України та за її межами з використанням інтернет-ресурсів під брендом «BTC-TRADE», ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших без наявності відповідних ліцензій і дозволів.

23 квітня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено, в тому числі:

у банківському індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 у відділені № 978 АТ «Укрсиббанк» за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26, купюри номіналом 100 доларів США у кількості 3 000 шт. на загальну суму 300 000 доларів США, купюри номіналом 100 Євро у кількості 100 шт., купюри номіналом 200 Євро у кількості 400 шт., купюри номіналом 500 Євро у кількості 300 шт. на загальну суму 330 000 Євро;

у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 513 шт., купюри номіналом 50 доларів США у кількості 1 шт., купюри номіналом 20 доларів США у кількості 6 шт., купюри номіналом 5 доларів США у кількості 1 шт., купюри номіналом 100 Євро у кількості 689 шт., купюри номіналом 200 Євро у кількості 264 шт., купюри номіналом 500 Євро у кількості 40 шт., купюри номіналом 10 Євро у кількості 13 шт., купюри номіналом 20 Євро у кількості 16 шт., купюри номіналом 50 Євро у кількості 1 шт., купюри номіналом 5000 російських рублів у кількості 1 шт., купюри номіналом 2000 російських рублів у кількості 1 шт., купюри номіналом 1000 російських рублів у кількості 5 шт., купюри номіналом 500 російських рублів у кількості 1 шт., купюри номіналом 200 російських рублів у кількості 7 шт., купюри номіналом 100 російських рублів у кількості 3 шт., купюри номіналом 50 російських рублів у кількості 4 шт., 3 герметично запаковані злитки банківського срібла 999 проби вагою 1 кг. кожен, 1151 герметично запакованих злитків банківського срібла 999 проби вагою 0,250 кг. кожен, 9 банківських карток та тримачі від сім карток

Відповідно до частини сьомої статті 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При цьому, зміст частини другої статті 168 КПК України, згідно з якою «тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду», зводиться до того, що словосполучення «може здійснюватись також» означає, що не все майно, вилучене під час обшуку є тимчасово вилученим, а лише те, критерії до якого встановлені в третьому реченні частини сьомої статті 236 КПК України «вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».

Системний аналіз норм кримінального процесуального законодавства України дає підстави для висновку, що вилучене під час обшуку майно, з метою відшукання якого проводився обшук, не є тимчасово вилученим майном, і обов`язкового внесення слідчому судді клопотання про арешт такого майна закон не вимагає. Відтак законною підставою для зберігання такого майна в органу досудового розслідування є відповідна ухвала слідчого судді та протокол обшуку.

Незважаючи на відсутність обов`язкової вимоги про подання органом досудового розслідування слідчому судді клопотання про арешт майна, вилученого на підставі ухвали про дозвіл на обшук, такий захід забезпечення кримінального провадження надає вилученому під час обшуку майну іншу мету, яка виправдовує обмеження прав його власника, передбачену положеннями частини другої статті 170 КПК України. Зокрема, забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на те, що в ухвалах слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 14, 16 квітня 2021 року про дозвіл на обшук зазначено про виявлення та вилучення «грошові кошти, банківські карти, дорогоцінні метали, отримані неправомірним шляхом та інші предмети, які стосуються вчиненого кримінального правопорушення та містять відомості про фінансові оборудки з коштами, що мають сумнівне джерело походження шляхом проведення валютно-обмінних операцій, обміну криптовалюти на готівку та навпаки, «перестановки» грошових коштів клієнтів на території України та за її межами з використанням інтернет-ресурсів під брендом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших без наявності відповідних ліцензій і дозволів», вилучені кошти не мають статусу тимчасово вилученого майна.

24 квітня 2021 року постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 речі, вилучені під час проведених 23 квітня 2021 року обшуків, відповідно до вимог ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1202100020004627.

29 квітня 2021 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва накладено арешт на вилучене під час обшуку майно.

Арешт майна згідно зі статтею 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.

Порядок застосування усіх заходів забезпечення кримінального провадження визначено статтею 132 КПК України, а порядок та підстави накладення арешту майна встановлено статтями 170-173 КПК України.

Статтею 174 КПК України передбачено, що власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково та таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. При цьому, абзацом другим частини першої статті 174 КПК України встановлено дві підстави для скасування арешту слідчим суддею: якщо арешт накладено необґрунтовано або в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

На обґрунтування накладення арешту на майно та наявності потреби у застосуванні цього заходу слідчий суддя 29 квітня 2021 року зазначив, що вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 1202100020004627 й накладення арешту на вказані речі є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, яке на даному етапі кримінального провадження, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Слідчий суддя зазначив, що у випадку ненакладення арешту на майно обґрунтованою є можливість знищення, приховування чи псування майна. Зокрема, у випадку повернення коштів та дорогоцінних металів існує ризик його приховування або витрачання, і такі ризики випливають насамперед із можливої особистої зацікавленості причетних осіб у результатах кримінального провадження.

Доводи заявника щодо необґрунтованості накладення арешту або відсутності потреби у його застосуванні зводяться фактично до непричетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні № 1202100020004627 (відсутність у протоколі допиту ОСОБА_6 відомостей стосовно ОСОБА_5 , отримання органом досудового розслідування відомостей стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 у протиправний спосіб із наданих СБУ документів, із Держфінмоніторингу). Стосовно цих доводів слідчий суддя зазначає, що визначальним критерієм арешту майна в порядку глави 17 КПК України є не приналежність цих об`єктів конкретним особам і ціль їх використання цими особами, а чи мають вони значення для кримінального провадження №1202100020004627.

Зазначені органом досудового розслідування обставини та наявні у матеріалах кримінального провадження № 1202100020004627 докази є достатніми на цьому етапі кримінального провадження для встановлення високої ймовірності існування факту події кримінального правопорушення, який є предметом дослідження органу досудового розслідування, та значення вилучених під час обшуків коштів для кримінального провадження. При цьому, така процесуальна дія як арешт майна не передбачає встановлення факту причетності власника цього майна до вчиненого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, розглядаючи питання про арешт майна чи скасування арешту майна, оцінює надані сторонами докази до тих меж, за яких це дасть можливість прийняти відповідне рішення за результатами розгляду цього клопотання. При цьому, визнання будь-якого доказу (протоколу допиту ОСОБА_6 , документів від СБУ, Держфінмоніторингу) допустимим/недопустимим та належним/неналежним є прерогативою суду, а не слідчого судді.

При цьому висновки слідчого судді 29 квітня 2021 року, в тому числі, стосовно, як зазначає заявник, відсутнього у матеріалах кримінального провадження № 1202100020004627 висновку Державної служби моніторингу України, зроблені внаслідок аналізу не одного, а сукупності наданих доказів. Навіть, за відсутності вказаного висновку у матеріалах кримінального провадження № 1202100020004627 висновки слідчого судді 29 квітня 2021 року про необхідність накладення арешту на майно ґрунтуються на інших вагомих доказах.

Щодо доводів заявника про сформовану 1 липня 2021 року Київським апеляційним судом у цій справі позицію стосовно неправомірності вилученого під час обшуку 23 квітня 2021 року слід зазначити, що, по-перше, предметом розгляду апеляційного суду було питання арешту іншого майна, ніж в цій справі, яке належить іншій особі ОСОБА_10 , по-друге, висновки суду апеляційної інстанції не є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Крім того, арешт майна на стадії досудового розслідування не має наслідком порушення права власності володільця цих речей, а лише тимчасовим обмеженням цього права. З огляду на те, що слідчий суддя, надаючи дозвіл та обшук з метою виявлення та вилучення речей і документів, арешту цього майна після вилучення під час обшуку, фактично встановлює наявність значення цих речей і документів для кримінального провадження, таке втручання у право власності особи є виправданим.

Таким чином, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження № 1202100020004627 та в межах якого накладено арешт на речі, зважаючи на те, що ці речі, вилучені під час проведеного 23 квітня 2021 року обшуку, відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть містити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, зважаючи на правову підставу для арешту майна, оцінюючи доводи заяви про скасування арешту майна та докази долучені до нього, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено факт необґрунтованості накладення арешту на речі на цьому етапі здійснення досудового розслідування, а тому відсутні підстави для задоволення заяви та скасування арешту майна в частині, в якій просить ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 98, 131, 132, 167-168, 170-173 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, в частині, що належить заявнику, накладеного ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2021року у кримінальному провадженні №12020100020004627, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1