Ухвала

від 28.09.2021 по справі 757/50862/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50862/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників-адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного, обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2021 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного, обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021000000000600 від 13.05.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, з метою повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування кримінальних правопорушень, одержання доказів їх вчинення, 16.09.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.09.2021 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, поза межами ухвали, виявлено та вилучено: банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; банківська картка «Альфа-банк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Альфа-банк» № НОМЕР_5 ; банківська карта «Південний» № НОМЕР_6 ; печатка ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624); печатка «Печерський районний суд м. Києва, 01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4 тел. 254-51-03».

Ураховуючи те, що кошти, які є предметом кримінального провадження, шляхом проведення безтоварних операцій, у подальшому переводилися на особисті банківські карткові рахунки та карткові рахунки певних осіб, та за допомогою яких, у подальшому, обготівковувалися, вищевказані банківські карти відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 16.09.2021 року указані предмети визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, вилучені речі мають значення речового доказу у кримінальному провадженні. Отже, з метою забезпечення збереження речового доказу, а також повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення виникла необхідність у застосуванні в одному із видів заходів забезпечення кримінального провадження арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що вилучене майно не є ознаками речового доказу, відповідно до ст. 98 КПК України, окрім того зазначив, що печатка з відтиском Печерського районного суду виявлені підприємство вже після звільнення попереднього директора ТОВ «Юкрейніан газ трейдинг» ОСОБА_7 та не має відношення до ОСОБА_6 .

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, мотивуючи його необґрунтованістю та невідповідністю вилученого майна критеріям речового доказу.

Власник майна ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021000000000600 від 13.05.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході проведеного обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.09.2021 року , за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , поза межами ухвали, виявлено та вилучено: банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; банківська картка «Альфа-банк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Альфа-банк» № НОМЕР_5 ; банківська карта «Південний» № НОМЕР_6 ; печатка ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624); печатка «Печерський районний суд м. Києва, 01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4 тел. 254-51-03».

Вказане вище майно, постановою слідчого від 16.09.2021 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021000000000600.

Так, дослідивши викладені у клопотанні доводи, надані матеріали, з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки як зазначає прокурор у клопотанні, вилучена печатка «Печерський районний суд м. Києва, 01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4 тел. 254-51-03» містить відомості, що можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання в частині накладення арешту на печатку «Печерський районний суд м. Києва, 01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4 тел. 254-51-03» - обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім цього, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховується те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Поряд з цим, не підлягають задоволенню вимоги прокурора у клопотанні щодо накладення арешту на^ банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; банківська картка «Альфа-банк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Альфа-банк» № НОМЕР_5 ; банківська карта «Південний» № НОМЕР_6 ; печатка ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624).

Слідчим суддею встановлено, що клопотання прокурора не містить посилання на передбачені ст. 170 КПК України правові підстави для накладення арешту на майно.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичної особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен гарантувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону прокурор, який вніс клопотання в частині накладення арешту на перелічене вище майно, не дотримався.

Зі змісту клопотання убачається, що орган досудового розслідування, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, вважає, що вилучене за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 майно, відповідає критеріям речових доказів.

Разом з тим, клопотання не містить відповідного обґрунтування, що згадане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та яким саме критеріям.

Так, до матеріалів клопотання не долучено даних, які б давали підстави вважати, що таке майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт з метою забезпечення збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, аналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів, свідчить про те, що прокурором не наведено правових підстав для арешту зазначеного майна, можливість використання його як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, прокурор, порушуючи питання про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, додав до клопотання постанову слідчого про визнання цього майна речовим доказом.

Разом з тим, згадана постанова слідчого про визнання речовим доказом також не містить обґрунтування, яким чином вилучене в ході обшуку майно, на яке просить накласти арешт прокурор, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні № 12021000000000600, а так само, яким критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідає це майно, відтак, відсутні правові підстави для арешту майна в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене майно, у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: печатка «Печерський районний суд м. Києва, 01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4 тел. 254-51-03».

В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1