Ухвала

від 03.08.2021 по справі 2-5670/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-5670/11

Провадження № 6/201/298/2021

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку пред`явлення їх для виконання по цивільній справі № 2-5670/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021р. ТОВ Спектрум Ессетс звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку пред`явлення їх для виконання по цивільній справі № 2-5670/11.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-5670/11 від 28.03.2011р. позов ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Ерсте Банк 563 463,82 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/3729/2/09348 від 22.01.2008р. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Ерсте Банк 53 607,99 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/3729/2/09347 від 22.01.2008р. Також, в порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ Ерсте Банк 1 820,00 грн.

25.09.2020р. між ПАТ Фідобанк (код ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ Спектрум Ессетс , (код ЄДРПОУ 43285992) було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N218881, згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/3729/2/09348 від 22.01.2008р.

ПАТ Фідобанк є правонаступником ПАТ Ерсте Банк . Таким чином, до TOB Спектрум Ессетс перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/3729/2/09348 від 22.01.2008р. на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL3N218881 від 25.09.2020р.

Ухвалою суду від 30.03.2021р. замінено сторону виконавчого провадження.

На адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було подано запити на надання інформації стосовно виконання виконавчих листів по боржникам.

Відділ державної виконавчої служби у відповідь надіслав оригінали виконавчих листів по ОСОБА_1 без постанов про повернення або інших документів. На виконавчих листах є відмітка виконавчої служби від 03.11.2014р. про повернення виконавчого документа без виконання. Разом з виконавчими листами направили супровідний лист від 24.05.2021р., який отримано 07.07.2021р. стягувачем.

Даний факт підтверджує отримання виконавчого листа тільки у 2021 році і підтверджує не інформування стягувача про виконавче провадження, а оскільки виконавчий лист отримано у 2021 році, то пропуск строку стався не з вини стягувача і є необхідність прохати суд поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Стосовно ОСОБА_2 взагалі жодної інформації виконавчою службою не надано, але згідно з АСВП відсутня будь-яка інформація, хоча дані виконавчі листи разом подавалися на виконання, а обставини справи по ОСОБА_1 підтверджують можливий факт саме втрати виконавчого провадження і листів виконавчою службою.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені, про що в матеріалах справи є відповідні докази.

Відповідно до положень ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи відбувається за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає за можливе в задоволенні заяви відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2011р. у справі №2-5670/11 задоволено позовні вимоги ПАТ Ерсте Банк . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Ерсте Банк 563 463 грн. 82 коп. заборгованості за кредитним договором №014/3729/2/09348 від 22 січня 2008 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Ерсте Банк 53 607 грн. 99 коп. заборгованості за кредитним договором № 014/3729/2/09347 від 22 січня 2008 року. В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Ерсте Банк 1 820 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2011р. заочне рішення від 28.03.2011р. скасовано, справу призначено до судового розгляду. Цивільній справі присвоєно новий єдиний унікальний номер справи №2-9524/11.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2012р. у справі № 2-9524/11 задоволено позовні вимоги ПАТ Ерсте Банк . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Ерсте Банк 682 128 грн. 12 коп. заборгованості за кредитним договором №014/3729/2/09348 від 22.01.2008р. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Ерсте Банк 64 794 грн. 89 коп. заборгованості за кредитним договором №014/3729/2/09347 від 22 січня 2008 року. В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Ерсте Банк 1820 грн.

25.09.2020р між TOB Спектрум Ессетс і ПАТ Фідобанк , яке є правонаступником ПАТ Ерсте Банк , укладено договір № GL3N218881 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/3729/2/09348 від 22.01.2008р. та усіма забезпечувальними договорами, укладеними між ПАТ Ерсте Банк та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 перейшло до TOB Спектрум Ессетс .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.03.2021р. у вищевказаній справі було замінено первісного стягувача ПАТ Ерсте Банк на TOB Спектрум Ессетс .

Відповідно до листа Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 55146767/16 від 24.05.2021р., виконавчі листи по справі №2-9524/11, видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 06.06.2012р. про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Ерсте Банк заборгованості повернуті на адресу стягувача з відміткою про причини повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі № 2-711/08, від 01 серпня 2019 року у справі № 751/5192/13, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Закону (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-X1V передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження .

Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 18 січня 2021 року № 2-20/11, вищевказаний припис Закону застосовується до виконавчих документів, строк пред`явлення яких до виконання не сплив на час набрання ним чинності.

Статтею 12 Закону України № 1404-VIII Про виконавче провадження зокрема передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а вразі повернення виконавчого документу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта і п`ята).

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці установив, що вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення в справі Пономарьов проти України від 03.04.2008р.).

Як видно з матеріалів заяви, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документа, а також існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до ВДВС до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не надано жодного доказу про поважність пропущення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009р. Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Оскільки ТОВ Спектрум Ессетс звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не надав доказів поважності причин пропущення встановленого законом строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, не надав жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документа, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Суд звертає увагу на те, що в серпні 2016 року було створено АСВП, комп`ютерну програму, яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників. Отже, з цього часу у стягувачів розширилися можливості отримати відомості про своїх боржників за кредитними договорами та відповідно збільшилися можливості щодо захисту своїх прав та інтересів у встановленому законом порядку.

Незважаючи на вказане, первісним кредитором не вжито жодних заходів щодо виконання вказаного рішення, а заявником не наведено будь-яких обставин, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, зокрема, і первісним кредитором.

Такий правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

Отже, доказів втрати оригіналу виконавчого листа заявник суду не надав та матеріали справи не містять.

Крім того, станом на час набуття заявником права вимоги строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання вже сплинув.

Підстав для його поновлення не вбачається.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Заява стягувача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа не містить жодного обґрунтування як щодо часу, обставин втрати виконавчих листів, їх фіксації, так і щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення їх до виконання.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в своїй заяві представник заявника просить видати дублікати виконавчих листів та поновити пропущений строк пред`явлення їх для виконання по цивільній справі № 2-5670/11 та посилається на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року, тоді як вищевказане заочне рішення скасоване, справі присвоєно новий єдиний унікальний номер справи №2-9524/11 та постановлено рішення від 15 лютого 2012 року.

Приймаючи до уваги, що на сьогоднішній день строк пред`явлення виконавчих лисів до примусового виконання закінчився, даною ухвалою відмовлено в поновленні цього строку, а також враховуючи, що дублікат виконавчого документу може бути виданий лише у разі якщо строк його пред`явлення до виконання не закінчився, то у задоволенні заяви ТОВ Спектрум Ессетс про видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити.

Крім того, відмовляючи у видачі дублікатів виконавчих листів, судом враховано, що заявником не доведений факт його втрати. Сама по собі відсутність виконавчого листа на примусовому виконанні не свідчить про його втрату.

Керуючись ст.ст. 89, 258-261, 263, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку пред`явлення їх для виконання по цивільній справі № 2-5670/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Наумова