Рішення

від 30.09.2021 по справі 905/908/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2021 Справа № 905/908/21

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Бутенко П.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Моссаковського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32540787)

до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129)

про скасування оперативно-господарських санкцій, -

за участю представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Михайленко А.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4705 від 13 березня 2020 року, діє на підставі ордеру серія ДП №626/006 від 10 червня 2021р

від відповідача (в режимі відеоконференції): адвокат Чайкіна К.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4973 від 31 січня 2018 року, діє на підставі довіреності №155 від 28.10.2020

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про скасування оперативно-господарських санкцій Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , застосованих до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс на підставі пункту 5.6 договору № 359 від 02.02.2017:

- повідомленням № 110/1127 від 20.08.2018 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 375 600,00 гривень;

- повідомленням № 110/232-1 від 12.02.2021 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 71 155,30 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосування оперативно-господарських санкції у вигляді утримання коштів у загальному розмірі 446 755,30 гривень, що є неустойкою за постачання обладнання неналежної якості, є неправомірним та не відповідає порядку застосування оперативно-господарської санкції, меті та оперативності впливу на порушення договірних зобов`язань.

Ухвалою суду від 02.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/908/21, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.06.2021, встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів, які мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкладено підготовче засідання на 22.07.2021, встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи та всіх письмових доказів, які мають значення для вирішення справи по суті.

До Господарського суду Донецької області 08.07.2021 від Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив на позовну заяву обґрунтований наступним:

- підписуючи договір на поставку обладнання № 359 від 02.02.2017, позивач повністю усвідомлював наслідки даного правочину, в тому числі, щодо можливості покупцем (відповідачем) застосувати оперативно-господарські санкції шляхом здійснення в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після спливу строку дії цього договору) утримання неустойки, витрат, збитків з сум, що підлягають оплаті постачальнику, шляхом направлення відповідного повідомлення з вказанням сум неустойки, витрат та збитків;

- зі сторони позивача під час виконання своїх зобов`язань щодо поставки обладнання за договором № 359 від 02.02.2017 мала місце поставка обладнання неналежної якості та з порушенням строків поставки, визначних у специфікаціях;

- обставини цієї справи свідчать про факти порушення позивачем строків поставки, здійснення поставки продукції неналежної якості, невиконання законних вимог відповідача щодо усунення виявлених недоліків поставленої продукції за що умовами вказаного договору передбачене стягнення неустойки;

- враховуючи наявність фактів порушення зі сторони позивача господарських зобов`язань в частині поставки продукції неналежної якості, прострочення строків поставки, несвоєчасного повернення спірної продукції з доопрацювання, на думку відповідача, ним цілком правомірно, в порядку передбаченому договором № 359 від 02.02.2017, застосовувано оперативно-господарські санкції на підставі відповідних повідомлень із сум, які підлягали оплаті за вказаним договором;

- доводи позивача щодо незаконності застосування до нього оперативно-господарських санкцій є безпідставними та спрямовані на ухилення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань.

До Господарського суду Донецької області 19.07.2021 надійшла відповідь на відзив, у якій Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс зазначено, що наведені у відзиві на позовну заяву обставини не містять об`єктивних доводів, доказів і аргументів на спростування заявлених позовних вимог.

Позивач додатково наголошує, що:

- застосування згаданими повідомленнями оперативно-господарських санкцій суперечать передбаченій статтею 235 Господарського кодексу України меті заходів оперативного впливу, і спрямовані на упереджене і безпідставне ухилення від виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором;

- повідомлення № 110/1127 від 20.08.2018 та № 110/232-1 від 12.02.2021 не містять жодних відомостей про будь-які обставини, які можуть слугувати підставою для застосування оперативно-господарської санкції та складені посадовими особами відповідача без належного підтвердження повноважень;

- із направленням повідомлень № 110/1127 від 20.08.2018 та № 110/232-1 від 12.02.2021 відповідачем порушено передбачений пунктом 5.6 договору № 359 від 02.02.2017 порядок застосування оперативно-господарської санкції;

- повідомлення № 110/1127 від 20.08.2018 та № 110/232-1 від 12.02.2021 направлено всупереч основним засадам розумності, добросовісності і справедливості;

- повідомлення № 110/232-1 від 12.02.2021 ґрунтується на подіях поза межами строків позовної давності.

Отже, за повідомленнями № 110/1127 від 20.08.2018 та № 110/232-1 від 12.02.2021 на підставі пунктом 5.6 договору № 359 від 02.02.2017 оперативно-господарські санкції протиправні та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 22.07.2021 задоволено клопотання представника відповідача та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 31.08.2021, відкладено підготовче засідання на 25.08.2021. Продовжено відповідачу строк до 20.08.2021 для надання суду (у разі необхідності) заперечень на відповідь на відзив, всіх письмових доказів, які мають значення для вирішення справи по суті.

На електронну пошту суду 25.08.2021 надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс на відзив на позовну заяву.

За результатами підготовчого засідання 25.08.2021 року, судом закрито підготовче провадження у справі № 905/908/21, призначено розгляд справи по суті на 01.09.2021 та запропоновано позивачу надати певні письмові докази, на які останній посилався у своїй позовній заяві, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

До Господарського суду Донецької області 01.09.2021 надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс , які останній просив врахувати при ухваленні судового рішення.

01.09.2021 та 27.09.2021 в судових засіданнях оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 30.09.2021 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній документами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

02.02.2017 між Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс (далі - Продавець) укладено договір № 359 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти і оплатити обладнання на умовах, передбачених цим Договором.

Кількість, номенклатура обладнання вказуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 2.1 Договору).

За умовами пунктів 3.1, 3.3, 4.1, 4.3 Договору поставка обладнання здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях. Строки поставки обладнання вказуються в специфікаціях. Поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказані в специфікаціях та включають в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов`язані з поставкою обладнання. Загальна сума Договору визначається як загальна вартість обладнання, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до нього специфікацій.

Пунктом 5.2 Договору узгоджено, що оплата за поставлене обладнання здійснюється протягом строку, вказаного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених у пункті 6.3 Договору.

Неустойка, яка підлягає оплаті Постачальником, а також понесені Покупцем витрати та збитки, які підлягають відшкодуванню Постачальником, розраховані в порядку визначеному Договором та чинним законодавством, можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після закінчення строку дії Договору) із суми, яка підлягає оплаті Постачальнику, шляхом направлення Постачальнику відповідного повідомлення із зазначенням суми неустойки, розрахунку витрат та збитків. Утримання неустойки, витрат та збитків не тягне за собою зміну ціни обладнання. В результаті перерахування Покупцем грошових коштів у сумі, яка підлягає оплаті Постачальнику після утримання неустойки, витрат та збитків, вказаних у повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання Покупця з перерахування грошових коштів в сумі, яка підлягає оплаті Постачальнику до утримання неустойки, витрат та збитків, а також зобов`язання Постачальника з оплати Покупцю неустойки, витрат та збитків, вказаних у повідомленні. У випадку якщо сума неустойки, видатків і збитків, що підлягають утриманню, перевищить суму, що підлягає оплаті Постачальникові, оперативно-господарська санкція, передбачена даним пунктом Договору, за рішенням Покупця може бути поширена також і на інші договори, укладені Покупцем і Постачальником (пункт 5.6 Договору).

Згідно з пунктами 7.3, 7.4 Договору у випадку порушення строків чи обсягів поставок обладнання, Постачальник сплачує Покупцеві неустойку в розмірі 8 % від вартості не поставленого в строк обладнання. У випадку поставки обладнання неналежної якості Постачальник сплачує Покупцеві неустойку в розмірі 20 % від вартості обладнання неналежної якості.

Договір діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань (в тому числі гарантійних) (пункт 10.5 Договору).

Протягом дії Договору сторонами підписано 16 (шістнадцять) специфікацій № 1-13, 15-17 до Договору із різноманітними (залежно від специфіки обладнання) строками поставки і проведення розрахунків (терміном відстрочення платежу) на загальну суму 9 204 005,04 гривень.

За умовами вищенаведених специфікацій до Договору:

- обладнання поставляється на умовах DDP - місцезнаходження Покупця згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року (пункт 2);

- строк оплати за специфікаціями № 2-8, 10-13, 15-17 - 100 % оплата з відстроченням платежу на 30 календарних днів з моменту отримання ТМЦ (пункт 5);

- пункт 9 містить додаткову умову, що креслення на обладнання визначеної номенклатури погоджено сторонами і становлять невід`ємну частину специфікації.

На виконання умов Договору та специфікацій № 1-13, 15-17 до нього, Постачальником (позивачем) поставлено, а відповідачем прийнято обладнання на загальну суму 9 204 005,04 гривень з ПДВ.

Право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки обладнання (пункт 3.6 Договору).

Згідно з пунктом 8 згаданих Специфікацій датою поставки вважається дата підпису представника Покупця про отримання товару в ТТН або видатковій накладній, що супроводжує вантаж.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні підписані сторонами без жодних заперечень та зауважень.

За отримане обладнання відповідачем здійснено часткову безготівкову оплату у розмірі 8 655 021,26 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

При цьому, з урахуванням коригуючої накладної № 1 від 29.01.2019 до накладної № 171222-4 від 22.12.2017, залишкова вартість несплаченого обладнання становить 446 755,30 гривень.

Несплата відповідачем залишкової частини вартості обладнання у розмірі 446 755,30 гривень, пов`язана із застосуванням до позивача оперативно-господарських санкції у вигляді утримання суми неустойки у розмірі 375 600,00 гривень та 71 155,30 гривень відповідно із належної до оплати суми, що підлягала сплаті позивачу, внаслідок постачання обладнання неналежної якості на підставі пунктів 5.6, 7.3 Договору. Про застосування таких оперативно-господарських санкцій позивача повідомлено шляхом направлення повідомлень № 110/1127 від 20.08.2018 та № 110/232-1 від 12.02.2021.

В свою чергу, позивач не погоджується із застосуванням до нього оперативно- господарських санкцій, з огляду на порушення відповідачем порядку їх застосування, та невідповідність таких дій відповідача меті та оперативності впливу на порушення, що й слугувало підставою для звернення позивача до Господарського суду Донецької області з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини першої статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 626 та частини першої статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В даному випадку, правовідносини, що склалися між сторонами витікають з договору поставки, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 54 ЦК України.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за змістом якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).

В силу статей 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частинах першій, сьомій статті 193 ГК України.

Виходячи зі змісту Договору та специфікацій до нього сторони погодили поставку товару на базисній умові DDP (склад покупця, розміщений за адресою: Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , Україна, місто Маріуполь, Донецька область, вулиця Левченка, 1, 87500) згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому Договорі.

Враховуючи вищевикладене, зобов`язання з поставки обладнання є виконаним з боку позивача з моменту доставки товару на склад покупця за адресою: Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча .

Позивач стверджує, що прийняті на себе зобов`язання за Договором з поставки обладнання на суму 9 204 005,04 гривень він виконав належним чином, а відповідачем лише одного разу у встановленому порядку заявлялась претензія № 100/369 від 06.03.2018, яка обґрунтовувалась актами приймання продукції № 7502 від 17.10.2017 та технічного стану трубних пучків № 1 від 17.01.2018.

В свою чергу, відповідач такі твердження заперечив та зазначив, що за специфікаціями № 2 від 11.08.2017 та № 4 від 15.09.2017 поставлена продукція (обладнання) неналежної якості, а саме не відповідало якісним характеристикам та кресленням. Внаслідок наведеного обладнання поверталось на доопрацювання, що в подальшому й слугувало підставою для застосування оперативно-господарських санкцій до позивача у вигляді утримання суми неустойки у загальному розмірі 446 755,30 гривень.

06.03.2018 комісією за участю представника позивача проведено спільне приймання 8 (восьми) поставлених за специфікацією № 2 від 11.08.2017 до Договору трубних пучків проміжних повітроохолоджувачів, які було повернуто після діагностики та відновлювального ремонту, про що складно акт № 824.

Зі змісту наведеного акту слідує, що за наслідками випробувань протікання не виявлено і спільна комісія дійшла висновку про їх готовність до монтажу та експлуатації.

У листі за № 1803/29.3 від 29.03.2018 позивач відхилив претензію відповідача та зазначив, що виявлені в ході діагностики механічні пошкодження виникли в проміжок часу перебування в розпорядженні відповідача і при спільному прийманні за участі позивача не було виявлено (хоча мали б бути), і що саме ці механічні пошкодження слугували причиною незадовільних результатів роботи підрядника, що відображені в акті технічного стану трубних пучків № 1 від 17.01.2018. Виявлені під час діагностики механічні пошкодження безоплатно було усунуто.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина перша статті 217 ГК України).

За змістом частин першої та другої статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

До суб`єкта який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції застосування яких передбачено договором.

Перелік видів оперативно господарських санкцій встановлений у частині першій статті 236 ГК України, а такий перелік в силу частини другої статті 236 вказаного Кодексу не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

За приписами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

Отже, оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною в односторонньому порядку за наявності одночасно наступних умов:

1) якщо має місце порушення господарських зобов`язань;

2) відповідні оперативно-господарські санкції передбачені договором;

3) метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов`язання.

Зазначені чинники фактично виключають можливість застосування оперативно-господарських санкцій як ефективного способу впливу на порушника зобов`язання після того, як воно вже фактично виконано, а відносини між сторонами є припиненими.

Сторонами у пунктах 5.6, 7.4 Договорі погоджена можливість застосування оперативно-господарської санкції у вигляді утримання відповідачем в односторонньому безумовному порядку неустойки за постачання обладнання неналежної якості із суми, яка підлягає сплаті позивачу за таке обладнання, про що відповідач зобов`язаний письмово повідомити позивача.

Судом достеменно встановлено, що оперативно-господарські санкції:

- за специфікацією № 2 від 11.08.2017 до Договору застосована відповідачем до позивача після спливу 5 (п`яти) місяців з моменту врегулювання спору - проведення відновлювального ремонту (акт № 824 від 06.03.2018) та поставки відповідачу обладнання;

- за специфікацією № 4 від 15.09.2017 до Договору застосована відповідачем до позивача через 2 (два) роки після закінчення дії Договору.

У повідомленні № 110/232-1 від 12.02.2021 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 71 155,30 гривень зазначено, що сума штрафних санкцій нарахована від вартості поставленого за накладними № 171222-4 від 22.12.2017, № 171226-4 від 26.12.2017 згідно специфікації № 4 до Договору, без конкретизації сум утримання в обсязі кожної із таких накладних.

Суд зазначає, що матеріали справи містять чисельне листування сторін щодо поставки частини обладнання за специфікацією № 4 до Договору, з якого слідує, що позивачем неодноразово поставлялось обладнання відповідачем, яке останнім не приймалось з посиланням на неналежну його якість.

У відповідь на лист відповідача за № 110/648 від 18.05.2018 позивача листом за № 1805/23.1 від 23.05.2018 запропонував прийняти відповідачу валки у кількості 56 одиниць зі знижкою 30 % від вартості, зазначеної у специфікації № 4 до Договору у зв`язку з незначною невідповідністю вимогам креслення.

У листі за № 1806/27.2 від 27.06.2018, з огляду на відмову від прийняття обладнання зі знижкою та здійснення доопрацювання, позивач запропонував відповідачеві внести зміни до специфікації № 4 до Договору шляхом підписання додаткової угоди про зміну кількості поставленої продукції.

Відповіді на вказаний лист та/або укладеної додаткової угоди до Договору матеріали справи не містять.

Отже, саме неможливість поставки обладнання, яке б задовольняло потребу відповідача якісним характеристикам, і його подальше повернення позивачеві, зумовило останнього прийняти повернення частини товару за видатковою накладною № 171222-4 від 22.12.2017 згідно коригуючої накладної № 1 від 29.01.2019.

В подальшому, відповідачем не заявлялось жодної претензії та (або) вимоги з підстав поставки йому неякісного обладнання чи порушення строків поставки, а також вимог про заміну обладнання та/або строків усунення виявлених недоліків, як це передбачено пунктом 10.3 Договору.

Сукупність наведеного свідчить про те, що такі дії відповідача не можуть бути розцінені судом як заходи оперативного впливу на позивача (швидкого реагування на порушення позивача) та як такі, що вчинені з метою припинення/попередження повторення порушення зобов`язання, виходячи з дати виникнення права відповідача на застосування оперативно-господарської санкції щодо кожної поставки за спірними специфікаціями.

Безпосередня мета застосування оперативно-господарських санкцій полягає не у відновленні майнової бази кредитора (його втрат майнового характеру, що сталися внаслідок порушення зобов`язання контрагентом) і навіть не у заходах організаційного характеру, а, насамперед, у запобіганні виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх превенцію.

Хоча Договором передбачена можливість застосування оперативно-господарської санкції, у тому числі після закінчення строку його дії, проте її застосування у спірному випадку не було направлено на стимулювання позивача до виконання зобов`язання, попередження порушення договірної дисципліни, запобігання виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) відповідача внаслідок порушення позивача та їх превенцію.

Умовами Договору передбачено і те, що про застосування оперативно-господарської санкції відповідач зобов`язаний письмово повідомити позивача, але певного строку такого повідомлення не встановлено. Виходячи із таких основних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає, що такий строк повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції має бути розумним.

Суд вважає, що позивач у будь-якому випадку має бути обізнаний про рішення відповідача про застосування до нього оперативно-господарської санкції станом на дату настання строку оплати обладнання. Це обумовлюється наявністю права позивача не погодитися із санкцією та оскаржити її до суду, необхідністю внесення визначеності у правовідносини сторін щодо розрахунків (зокрема, щодо наявності/відсутності права позивача на отримання повної оплати у встановлений строк та застосування/не застосовування до відповідача відповідальності у вигляді пені, 3% річних, інфляційних втрат).

При цьому, питання щодо застосування оперативно-господарської санкції згідно з повідомленням № 110/232-1 від 12.02.2021 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 71 155,30 гривень, виникло після звернення у грудні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс до Господарського суду Донецької області з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча заборгованості за поставку обладнання за договором № 359 від 02.02.2017 (єдиний унікальний номер судової справи 905/2207/20).

Тобто, в даному випадку, оперативно-господарські санкції застосовані поза межами нормативно-правової дії.

Слід додатково зазначити, що з огляду на відносини, що склались між сторонами, відповідач не був позбавлений права на отримання неустойки, передбаченої пунктом 7.4 Договору, шляхом подання до суду відповідного позову про її стягнення.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що дії відповідача щодо утримання сум коштів не відповідають оперативності впливу на порушення договірних зобов`язань та меті застосування оперативно-господарських санкцій, з урахуванням таких основних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про задоволення позову про скасування оперативно-господарських санкцій, застосованих до позивача на підставі пункту 5.6 договору № 359 від 02.02.2017 згідно з повідомленням № 110/1127 від 20.08.2018 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 375 600,00 гривень та № 110/232-1 від 12.02.2021 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 71 155,30 гривень.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про скасування оперативно-господарських санкцій - задовольнити.

Скасувати оперативно-господарську санкцію Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129), застосовану до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Моссаковського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32540787) на підставі пункту 5.6 договору № 359 від 02.02.2017 згідно з повідомленням № 110/1127 від 20.08.2018 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 375 600,00 гривень.

Скасувати оперативно-господарську санкцію Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129), застосовану до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Моссаковського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32540787) на підставі пункту 5.6 договору № 359 від 02.02.2017 згідно з повідомленням № 110/232-1 від 12.02.2021 про утримання суми неустойки із належних до оплати сум на суму 71 155,30 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Моссаковського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32540787) 6 701,33 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (пункт 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 30.09.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-промисловий комерційний центр Техмашкомплекс (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Моссаковського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32540787)

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129)

Суддя С.М. Фурсова