Ухвала

від 05.10.2021 по справі 922/3068/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" жовтня 2021 р.Справа № 922/3068/16 вх. № 3068/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання : Черновою В.О.

за участю сторін : не з`явились

розглянувши матеріали

По справі за заявою Публічного АТ КБ "Приватбанк"

до АТЗТ "Стиль Леньо", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 14.09.17 АТЗТ "Стиль Леньо" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Яворського В.М., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 19.09.19 усунуто ліквідатора Яворського В.М. від виконання обов`язків АТЗТ "Стиль Леньо", призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шевченко В.Є.

Ухвалою суду від 26.01.2021 суд здійснив перехід на норми нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалю суду від 28.06.2021 року призначено до розгляду в судовому засіданні звіт ліквідатора на 21.09.2021 року; зобов`язано ліквідатора надати суду повний звіт про виконану роботу разом з підтверджуючими документами у відповідності до приписів ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства .

20.09.2021 року на електронну пошту суду надійшло клопотання ліквідатора (вх. №6039), в якому він просить суд, у тому числі затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року у сумі 54000,00 грн; затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Шевченка В.Є. за виконання повноважень ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року на загальну суму 121372,16грн та виплатити її за рахунок кредитора по справі АТ КБ "Приватбанк"; видати наказ про стягнення з АТ КБ "Приватбанк" основної грошової винагороди за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року в сумі 121372,16 грн.

В судовому засіданні 21.09.2021 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду звіту ліквідатора на 05.10.2021 року; зобов`язано ліквідатора надати повний розрахунок суми винагороди за поданий період з доказами в обґрунтування; кредитора надати письмові заперечення (за наявності) на клопотання ліквідатора.

Ліквідатор в судове засідання не з`явився. Проте на електронну пошту суду надійшло клопотання, в якому він на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2021 року надає календарний показник свої діяльності як ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" за період з 19.09.2021 року по 31.03.2021 року. Також у наданому клопотанні просить суд у тому числі, провести судове засідання призначене на 05.10.2021 року без його участі, затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року у сумі 54000,00 грн; затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Шевченка В.Є. за виконання повноважень ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року на загальну суму 121372, 16грн та виплатити її за рахунок кредитора по справі АТ КБ "Приватбанк"; видати наказ про стягнення з АТ КБ "Приватбанк" основної грошової винагороди за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року в сумі 121372,16 грн.

Кредитор АТ КБ "Приватбанк" в судове засідання не з`явився, втім до суду на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2021 від кредитора надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 6207), в яких банк зазначає, що у 2021 році ліквідатором здійснювались ліквідаційні заходи не протягом всього зазначеного ним періоду, а лише у березні 2021 році, отже сума нарахованої винагороди ліквідатора, з урахуванням висновку суду у постанові Верховного суду від 29.10.2019 року у справі Б24/63/00 не має становити більше 18000 грн. за період 01.01.2021 року по 31.03.2021 року. Крім того в наданих поясненнях банк зазначає, що оплата грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у зв`язку з виконанням ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства можлива тільки за рахунок коштів, одержаних в продажу майна (майнових прав) боржника, а не за рахунок кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що всіх учасників справи повідомлено про судове засідання належним чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання ліквідатора (вх. №6039) в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, надані суду документи, суд дійшов висновку про наступне.

НОРМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ.

18.10.2018 прийнятий новий Кодекс України з процедур банкрутства, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21.10.2019.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 26.01.2021 судом здійснено перехід на норми нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство АТЗТ "Стиль Леньо" та повинен відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас, оскільки арбітражний керуючий Шевченко В.Є. звернувся зі звітом про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 тобто під час дії Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс, КУзПБ), суд доходить висновку про застосування до даних правовідносин норм Кодексу.

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

За приписами статті 9 зазначеного Кодексу визначено, що за результатом розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, суд виносить ухвали.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.

Щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 у сумі 54000,00 грн

Як свідчать матеріали справи, на засіданні комітету кредиторів банкрута, який відбувся 16.08.2021, був розглянутий у тому числі звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року у сумі 54000,00 грн. За результатами засідання комітету кредиторів АТЗТ "Стиль Леньо" було прийнято рішення, зокрема, відмовити в затвердженні винагороди ліквідатору у запропонованій сумі, оскільки банк вважає, що ліквідаційні заходи здійснювались ліквідатором лише у березні 2021 року.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за положеннями Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам у справі про банкрутство у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди.

Суд зазначає, що згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

У відповідності до ч. 2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна - перед забезпеченим кредитором.

Отже невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.

З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно вимог ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами цього Закону грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.

Повноваження арбітражного керуючого тривають безперервно, він постійно виконує свої повноваження і несе відповідальність за результат своїх дій, і в силу приписів норм законодавства, зокрема Кодексу України з процедур банкрутства його труд має бути оплачений за весь період виконання повноважень .

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.3 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період, а саме з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства)

Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Шевченка В.Є. за період процедури ліквідації з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року, суд вважає його обґрунтованим лише частково, оскільки, нарахування ліквідатором собі оплати послуг в розмірі 54000,00 грн, не відповідають принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним діям у даній справі.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор арбітражний керуючий Шевченко В.Є. зазначає, що виконував наступні ліквідаційні заходи за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року :

- у січні 2021 року - підготував та подав звіти в Міністерство юстиції України за формою №2, №3, №4. Крім того, зазначає, що він здійснював аналіз відомостей щодо теоретичної наявності прав інтелектуальної власності боржника та отримав витяги з баз даних щодо банкрута.

- у лютому 2021 року - підготував та подав звіти в Міністерство юстиції України за формою №2, №3, №4. Також зазначає, що підготував та направив в суд та кредитору поточний звіт, підготував та подав в суд клопотання про відкладення судового засідання.

- у березні 2021 року - підготував та подав звіти в Міністерство юстиції України за формою №2, №3, №4. Підготував аналіз фінансового становища. Підготував звіт про нарахування основної грошової винагороди, ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора. Крім того, підготував проект протоколу комітету кредиторів банкрута.

Дослідивши ліквідаційні заходи, які проведені ліквідатором арбітражним керуючим Шевченко В.Є. за вищевказаний період, суд зазначає, що подання звітів, документів та пояснень Міністерству юстиції України, не є повноваженнями та обов`язком ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо", це є обов`язок арбітражного керуючого, як самозайнятої особи згідно з Податковим Кодексом України. Крім того, надсилання до суду та кредитору поточного звіту, клопотання про відкладення розгляду справи не є дієвими ліквідаційними заходами у справі про банкрутство АТЗТ "Стиль Леньо", результатом яких є наповнення ліквідаційної маси банкрута. Також не беруться судом до уваги наступні заходи : аналіз відомостей щодо теоретичної наявності прав інтелектуальної власності боржника та отримання витягів з баз даних щодо банкрута, оскільки відповідно до календарного показника діяльності ліквідатора, вищезазначені заходи були здійснені арбітражним керуючим Шевченко В.Є. у вересні 2021 року , а не у січні 2021 року

Таким чином, суд, враховуючи принцип розумності та судової дискреції, вважає, що робота за ці три місяці (січень, лютий, березень 2021 року) підлягає оплаті як за один місяць, тобто в розмірі 18000,00 грн. (мін. з/п за період з 01.09.2020 по 30.11.2021) складає 6000,00 грн. Відповідно до ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, який почав свою дію з 21.10.2019, розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора становить не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. За таких обставин, розмір грошової винагороди ліквідатора банкрута становить 6000,00 грн. х 3 =18000.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані ліквідатором докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в клопотанні арбітражного керуючого, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого Шевченко В.Є. підлягає задоволенню в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" за період з 01.01.202 по 31.03.2021 у загальному розмірі 18000,00 грн, в решті вимог суд відмовляє.

ЩОДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗМІРУ ОСНОВНОЇ ГРОШОВОЇ ВИНАГОРОДИ ЛІКВІДАТОРА ЗА ПЕРІОД З 19.09.2021 ПО 31.03.2021 РОКУ НА ЗАГАЛЬНУ СУМУ 121372,16 грн.

Суд зазначає, що господарським судом вже був розглянутий звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020. За результатом розгляду якого суд ухвалив затвердити звіт ліквідатора Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо" - арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 в загальній сумі 47822,40 грн, в решті вимог відмовити.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 року ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/3068/16 скасовано в частині відмови у затвердженні звіту арбітражного керуючого Шевченка В.Є. про нарахування і виплату грошової винагороди по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 на суму 19549,76 грн.; Пункт 2 ухвали господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/3068/16 викладено в наступній редакції: "2. Затвердити звіт арбітражного керуючого ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 в загальній сумі 67372,16 грн. В решті вимог відмовити". В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/3068/16 залишено без змін.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч.6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З наведеного слідує, що ухвалою суду затверджується саме звіт ліквідатора, а не розмір грошової винагороди, нарахування якої здійснюється згідно зі ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства.

ЩОДО ВИПЛАТИ ОСНОВНОЇ ГРОШОВОЇ ВИНАГОРОДИ.

Як вже було зазначено, ухвалою суду 27.04.2021 частково задоволено звіт арбітражного керуючого Шевченко Віталія Євгеновича про нарахування основної грошової винагороди та затверджено звіт ліквідатора Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо" - арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 в загальній сумі 47822,40 грн. В решті вимог відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 року ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/3068/16 скасовано в частині відмови у затвердженні звіту арбітражного керуючого Шевченка В.Є. про нарахування і виплату грошової винагороди по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 на суму 19549,76 грн.; Пункт 2 ухвали господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/3068/16 викладено в наступній редакції: "2. Затвердити звіт арбітражного керуючого ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №922/3068/16 за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 в загальній сумі 67372,16 грн. В решті вимог відмовити". В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/3068/16 залишено без змін.

Під час прийняття судом постанови Східним апеляційним господарським судом було детально було досліджено дії арбітражного керуючого Шевченка В.Є. під час виконання ним обов`язків ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 та за результатом дослідження всіх обставин в сукупності затверджено відповідний звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди.

Вказана постанова набрала законної сили та не була оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Набрання судовим рішенням законної сили означає, що воно набуває властивостей: обов`язковості, винятковості, виконуваності і преюдиціальності. Це означає, що рішення (постанова) суду повинно виконуватися всіма сторонами та учасниками провадження, неприпустимо оспорювання фактів та правовідносин, установлених в рішенні (постанові) суду, що набрало законної сили в порушення відповідного порядку визначеного в ГПК України та положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

В подальшому, на засіданні комітету кредиторів 16.08.2021 року ліквідатор поставив на розгляд питання щодо виплати ліквідатору за рахунок АТ КБ "Приватбанк" основної грошової винагороди за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року на загальну суму 121372,16 грн., з якої 67372,16 грн. - сума грошової винагороди, яка визначена Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 року за період з 19.09.2019 року по 31.12.2020 року та 54000,00 грн. - сума грошової винагороди за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, на засіданні комітету кредиторів 16.08.2021 року представником АТ КБ "Приватбанк" було зазначено, що оплата грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у зв`язку з виконанням ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства можлива тільки за рахунок коштів, одержаних боржником (юридичною особою) у результаті господарської діяльності або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, а не за рахунок кредиторів.

Разом з тим, суд зазначає, що частини 2 та 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що оплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства, суд зазначає, що, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника.

При цьому, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що звернення у справі про банкрутство з кредиторськими вимогами є одним із способів захисту своїх майнових прав кредиторами боржника, яке не тільки надає право конкурсному кредитору у процедурі банкрутства отримати задоволення своїх грошових вимог, але й покладає на нього певні обов`язки, як учасника конкурсного процесу, зокрема, обов`язки оплати витрат в проведенні процедури банкрутства (обов`язки з оплати грошової винагороди ліквідатора, який здійснює таку процедуру).

Суд також виходить з правової позиції Верховного Суду щодо визначення джерел грошової винагороди арбітражного керуючого, викладеної у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі № 916/1503/17 де Верховний Суд зазначив, що Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого - розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим, Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів, що кореспондується із нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16 та від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15).

При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату оплати послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Кодексом оплати послуг арбітражного керуючого і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаний висновок про застосування норм права, викладений у численних постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16.

Крім того, суд зазначає, що не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Вищевказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 5021/1493/12.

Судом встановлено, що АТЗТ "Стиль Леньо" не здійснює господарської діяльності, у зв`язку із визнанням його банкрутом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та звітів ліквідаторів, будь-яке інше майно у банкрута відсутнє, про що свідчать наявні відповіді державних органів та установ, що здійснюють державну реєстрацію права власності на певні види майнових прав, а також видають дозвільні документи на певні види господарської діяльності, які отримані на запити ліквідатора щодо наявності або відсутності майна у банкрута.

Таким чином, у банкрута відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливе погашення грошової винагороди Шевченка В.Є за період виконання ним повноважень ліквідатора.

Отже, не виявлення ліквідатором майна, а також, не створення кредитором АТ КБ "Приватбанк" відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредитора від обов`язку сплатити ліквідатору за виконання роботи.

Вищезазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 918/454/18 від 16 липня 2020 року.

Таким чином, суд відхиляє заперечення представника кредитора АТ КБ "Приватбанк" щодо відсутності у нього обов`язку зі сплати грошової винагороди Шевченка В.Є. за виконання ним повноважень ліквідатора, оскільки заперечення не ґрунтуються на нормах права.

З огляду на встановлене та взявши до уваги обставини відсутності будь-яких активів банкрута, а також приймаючи до уваги, що Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 яка набрала законної сили, було затверджено звіт арбітражного керуючого ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 19.09.2019 по 31.12.2020 в загальній сумі 67372,16 грн. та наразі судом затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року у розмірі 18000, 00 грн, яка не заперечується кредитором, суд вважає за необхідне стягнути з АТ КБ "Приватбанк" основну грошову винагороду за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року в загальній сумі 85372,16 грн. (67372,16 грн.+18000,00 грн.), в решті вимог відмовити.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Враховуючи неявку в судове засідання учасників у справі про банкрутство та з метою з`ясування позиції кредитора щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, суд дійшов висновку про відкладення розгляду звіту ліквідатора.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в разі необхідності витребування нових доказів.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 12, 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 5, 13, 74, 77, 79, 86, 202, 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та покладення обов`язку по її сплаті на кредитора задовольнити частково.

2. Затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора арбітражного керуючого Шевченка В.Є. за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року у розмірі 18000,00 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Приватбанк" (код 14360570, адреса : вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича ( свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року, ІПН НОМЕР_1 , рахунок ІВАN НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк") основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора АТЗТ "Стиль Леньо" за період з 19.09.2019 року по 31.03.2021 року в сумі 85372,16 грн.

В решті вимог відмовити.

Видати наказ.

4. Відкласти розгляд звіту ліквідатора на "26" жовтня 2021 р. о 14:30 за адресою : м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під`їзд, зал № 111.

5. Ухвалу направити ліквідатору, комітету кредиторів, банкруту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в пункті 1-3 резолютивної частини ухвали протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 11.10.2021 року

Суддя Міньковський С.В.