Ухвала

від 07.10.2021 по справі 392/1491/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1491/21

Провадження № 1-кс/392/297/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Мала Виска

слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: слідчого ОСОБА_3 , предстанвика власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121090000434 від 05.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України проарешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

слідчий запогодженням зпрокурором звернуласядо судуз клопотаннямпро накладенняарештунамайно,яке буловилученов ходіогляду,а саме:автомобіль марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , два ключі до автомобіля, власником яких являється ОСОБА_6 , що являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, із забороною розпорядження та користування останніми, з метою забезпечення збереження у якості речового доказу, оскільки являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтуванняклопотання вказала,що05.10.2021 до ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення про те, що 05.10.2021 близько 09:40 год. на земельній ділянці, яка засіяна кукурудзою та знаходиться в користуванні ФГ "Подлецького", яка розташована біля с. Новогригорівка, Новоукраїнського району виявлено місцевих жителів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які з зазначеного поля виносили мішки з початками кукурудзи та мали намір їх завантажити до автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки були помічені ОСОБА_9 .

05.10.2021 СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.

В ході огляду місця події, проведеного на земельній ділянці з кадастровим номером 3523183800:02:000:0165, яка розташована біля с. Новогригорівка, Новоукраїнського району виявлено та вилучено вісім мішків з початками кукурудзи, загальною вагою 248 кг. Крім цього, в ході огляду місця події, проведеного біля домоволодіння, яке розташоване по

АДРЕСА_1 виявлено та вилучено автомобіль марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 та два ключі до даного автомобіля.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 надав показання, що 05.10.2021 він знаходився за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_7 , який попрохав його допомогти наламати на полі кукурудзи, запевнивши, що проблем з даного приводу не буде, на що він погодився та після чого ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та його син на ім`я ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ 2110 чорного кольору , за кермом якого знаходився ОСОБА_11 поїхали до поля, засіяного кукурудзою, яке розташоване біля с. Новогригорівка, Новоукраїнського району. Приїхавши до вказаного місця ОСОБА_10 взяв з багажника мішки та разом з ОСОБА_8 пішли до поля, де ОСОБА_10 зривав качани кукурудзи та поміщав їх до мішків, а ОСОБА_8 тримав зазначені мішки. Завантаживши сім чи вісім мішків початками кукурудзи до них під`їхав ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_10 взяв мішок з кукурудзою та мав намір погрузити його до автомобіля, але в цей час до поля приїхав житель с. Новогригорівка, Новоукраїнського району на ім`я ОСОБА_12 , який повідомив, що дана земельна ділянка знаходиться в його користуванні. Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на автомобілі поїхали до с. Новопетрівка, Новоукраїнського району, залишивши мішки з кукурудзою на полі. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно до ст. 63 КУ відмовились надавати пояснення з даного приводу.

З метою забезпечення належного збереження знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторін кримінального провадження до автомобіля марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 та двох ключів до даного автомобіля, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду, а також оскільки на даний час досудове розслідування триває та необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, а саме оглянути автомобіль із залученням спеціаліста з метою встановлення виявлення слідів чи речей, які мають значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні вказані речі визнано речовими доказами.

З посиланням на викладені обставини слідчим вказується на наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання.

Слідчий в судовому засіданні просив задовольнити клопотання в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, із посиланням на приписи статтей 98, 170, 171 КПК України, ст. 41 Конституції України, зазначив про те, що транспортний засіб, інші вилучені речі та документи були оглянуті слідчим, що було оформлено відповідним протоколом огляду місця події від 05.10.2021 року із застосування технічних засобів, і не позбавляє слідчого в подальшому провести окрему слідчу дію, як безпосередній огляд транспортного засобу із застосуванням відповідних технічних засобів фіксації, а тому накладення арешту у даному кримінальному провадженні не має правового значення для подальшого досудового розслідування. Крім того вказує, що слідчим суддею не може бути застосований такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна особи, яка не є підозрюваним. Також вважає, що слідчим у клопотанні та в судовому засіданні не доведено, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_6 , як і не доведено належними доказами законну мету арешту такого майна, а відтак в задоволені клопотання про арешт майна просив відмовити.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання надані стороною кримінального провадження та вивчивши письмові заперечення представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що 05.10.2021 року слідчим за заявою ОСОБА_9 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.15 ч.2 ст.185 КК України про те, що ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з поля, що знаходиться вкористуванні ФГ «Подлецького», виносили мішки з початками кукурудзи та мали намір їх завантажити до автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки були поміені ОСОБА_9 . Крім того, в матеріалах клопотання міститься рапорт ст.інспектора СРПП №1 ВП №1 (м. Мала Виска) про отримання повідомлення ОСОБА_9 та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 (а.к. 4, 5-7).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 05.10.2021 року, слідчим в присутності понятих було оглянуто земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0165, яка засаджена кукурудзою, виявлено 8 мішків із початками кукурудзи, вага яких при зважування становила 248 кг. (а.к. 16-17).

З протоколу огляду місця події від 05.10.2021 року слідчим в присутності понятих за участю власника майна ОСОБА_6 , проведеного біля домоволодіння, яке розташоване по

АДРЕСА_1 , оглянуто автомобіль ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_1 , який було вилучено разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та два ключі від вказаного автомобіля (а.к.18-19).

Вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що зазначене в клопотанні слідчого майно, має статус тимчасово вилученого, зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які можуть містити відомості про факти чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником автомобіля марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , являється ОСОБА_6 (а.к. 20).

Постановою слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 (м.Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 06.10.2021 автомобіль марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 та два ключі до даного автомобіля визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12021121090000434 від 05.10.2021 та автомобіль поміщено на зберігання на спеціальний майданчик, розташований в м. Кропивницький, так як він являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення (а.к. 22-23).

Крім того, до клопотання слідчим додано копії протоколів допиту потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_8 , які в сукупності з іншими матеріалами клопотання можуть свідчити про причетність ОСОБА_15 до викрадення початків кукурудзи із поля.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, що передбачає ч. 2ст. 131 КПК України.

Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 4статті 173 КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії", при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При вирішенні клопотання слідчого слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, згідно якої для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення, в розумінні вимогстатті 173 КПК України, доведено правову підставу для арешту вказаного у клопотанні майна, а саме автомобіля марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та вважає за необхідне накласти арешт на вказаний автомобіль, із забороною розпорядження ним, з передачею на відповідальне зберігання власнику до закінчення досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведена необхідність заборони у користуванні вказаним транспортним засобом його законним власником, а тому та вважає за можливе застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту транспортного засобу, шляхом заборони власнику його відчуження (розпорядження) будь-яким шляхом, що не позбавляє власника права ним користуватися.

В той же час, слідчим суддею не беруться до уваги доводи представника власника майна про те, що сідчий суддя не може накласти арешт на вказане в клопотанні майно, оскільки ОСОБА_6 не пред"явлено підозру, оскільки накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, на яку послається слідчий у клопотанні, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підстави по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому належить врахувати, що арешт майна має тимчасовий характер в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі чітко визначеніст. 219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положеньст. 174 КПК України.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, а також те, що на даний час проводяться процесуальні дії (необхідно, крім іншого, оглянути автомобіль із залученням спеціаліста з метою встановлення слідів чи речей, які мають значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні), слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню з метою збереження знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

В той же час, слідчий суддя зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , два ключі до автомобіля, власником яких являється ОСОБА_6 , оскільки не доведено стороною обвинувачення, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування.

У зв`язку з чим , відповідно п.3 ч.5 ст.173 та пункту 1 частини 6статті 100КПК України КПК України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , два ключі до автомобіля повернути власнику ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст.170-173,369- 372 КПК України,

постановив:

клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 проарешт майна задовольнити частково.

Накласти арештна майно,а саменаавтомобіль марки Богдан, моделі 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , з метою збереження у якості речового доказу, із забороною розпорядження останнім, передавши власникові ОСОБА_6 на відповідальне зберігання.

Попередити ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність заст. 388 КК Українипро необхідність збереження арештованого майна.

В іншій частині клопотання відмовити.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , два ключі до автомобіля повернути власнику ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 08.10.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_16