Ухвала від 11.10.2021 по справі 620/10043/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/10043/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Фермерського господарства "Полісся" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії ,

У С Т А Н О В И В:

Позивач 20.08.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУДПС у Чернігівській області, ДПС України, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№2710530/21409259 від 31.05.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.03.2021;

№2419307/21409259 від 23.02.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 23.12.2020;

№1984799/21409259 від 30.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 01.09.2020;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні господарства №2 від 03.03.2021, №16 від 23.12.2020 та №10 від 01.09.2020 - датою їх фактичного подання.

Ухвалою судді від 03.09.2021 поданий Фермерським господарством "Полісся" позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання, у тому числі, обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог.

На виконання вказаної ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, мотивована тим, що головний бухгалтер господарства хворіла вірусною пневмонією SARS-COV-2, у зв`язку із чим фізично не було можливості підготувати пакет документів для своєчасної подачі до суду. Крім того, Фермерське господарство "Полісся", обґрунтовуючи наведене, посилається на положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ) та зазначає, що карантин, запроваджений через пандемію коронавірусу COVID-19, не скасовано. Також позивач вважає, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм щодо підстав скорочення будь-яких строків, які запроваджуються пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу, а судам не надано повноважень щодо скорочення будь-яких строків.

Також позивач зазначає, що господарство намагалось самостійно подати документи до суду в частині оскарження рішень Комісії ГУДПС у Чернігівській області від 23.02.2021 №2419307/21409259 та від 30.09.2020 №1984799/21409259 шляхом відправлення позовної заяви та доданих до неї документів - 15.03.2021, однак зазначені документи не були доставлені до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши вказані доводи суд вважає їх необґрунтованими, враховуючи таке.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в Кодексі встановлено скорочений строк звернення до суду.

Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19), інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

При цьому, застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У постанові від 17.09.2020 (справа №640/12324/19) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Таким чином, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження спірних наказів, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 (справа №806/2321/16).

Відповідно до матеріалів справи, ФГ Полісся використано процедуру адміністративного оскарження спірних рішень ГУДПС у Чернігівській області, зокрема від 23.02.2021 №2419307/21409259. Рішення за результатами розгляду поданої скарги прийнято та надіслано контролюючим органом господарству 10.03.2021, тому саме з вказаної дати позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів і звернутися до суду з позовом, у межах тримісячного строку (до 10.06.2021). Проте, позовна заява подана 20.08.2021 (відповідно до відмітки на конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.

Також, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині оскарження рішення Комісії ГУДПС у Чернігівській області №1984799/21409259. Так, останнє прийнято суб`єктом владних повноважень 30.09.2020, тому строк звернення до суду з вимогою про його оскарження сплинув 30.03.2021.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що головний бухгалтер господарства хворіла вірусною пневмонією SARS-COV-2, у зв`язку із чим фізично не було можливості підготувати пакет документів для своєчасної подачі до суду.

Разом з тим, відповідно до наданих результатів аналізу №081448С, у головного бухгалтера було виявлено позитивний результат на наявність РКН вірусу SARS-CоV-2 09.12.2021. Вказаний результат видано 10.12.2020.

З огляду на те, що спірні рішення ГУДПС у Чернігівській області датовані 30.09.2020 (за три місяці до хвороби бухгалтера) та 23.02.2021 (через два місці після хвороби бухгалтера, а рішення за результатами розгляду скарги отримано 10.03.2021), суд вважає, що вищенаведена ФГ Полісся обставина об`єктивно не перешкоджала вчасному зверненню до суду з відповідним позовом.

У поданій заяві ФГ Полісся просить суд поновити йому строк звернення до суду з позовом посилаючись на положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ), однак, суд вважає неповажними вищенаведені підстави, враховуючи таке.

Дійсно, згідно Закону України від 30.03.2020 №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинність 02.04.2020, розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

20-денний строк з дня набрання чинності Законом №731-ІХ закінчився 06.08.2020.

Таким чином, посилання позивача на положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ) є необґрунтованими.

Також суд вважає не доведеним належними і допустимими доказами, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, факт звернення 15.03.2021 до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про оскарження вищевказаних рішень контролюючого органу від 30.09.2020 та від 23.02.2021 з огляду на те, що фіскальний чек АТ Укрпошти не містить інформації про вкладення, яке надсилалось. Крім того, вага листа склала 0,020 кг.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із зазначеним позовом.

Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в частині позовних вимог, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев`ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фермерського господарства "Полісся" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:

визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2419307/21409259 від 23.02.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 23.12.2020 і №1984799/21409259 від 30.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 01.09.2020;

зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні господарства №16 від 23.12.2020 та №10 від 01.09.2020 датою їх фактичного подання - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 11.10.2021.

Суддя С.В. Бородавкіна