Рішення

від 07.10.2021 по справі 320/6332/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Київ № 320/6332/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київспецтранс"

до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київспецтранс" (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову від 30 червня 2020 року №205273.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувану постанову від 30 червня 2020 року №205273 складено на неналежного суб`єкта господарювання (орендодавця) транспортного засобу. При цьому, позивач наголошує, що ним було отримано дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні. З урахуванням наведеного, позивач вважає відсутніми підстави, визначені абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , для накладення штрафу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року адміністративну справу №320/6332/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/63320/20 передано на розгляду головуючій судді Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Заперечуючи проти задоволення позову у відзиві на позов представник відповідача зауважує, що дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні, отримано позивачем загальну вагу автопоїзду з вантажем 44,00, проте при здійсненні габаритно-вагового контролю встановлено, що вага транспортного засобу становить 45,1. З урахуванням наведеного відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 30 червня 2020 року №205273.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області складено акт від 13 травня 2020 року №207536 (далі - акт перевірки) про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано, перевищення транспортним засобом марки MAN номерний знак НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів.

Також, 13 травня 2020 року Співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на вісь 24,685 т при допустимій 22 т, відповідальність за що передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову від 30 червня 2020 року №205273, якою за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% за що передбачена відповідальність абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт на позивач накладено адміністративно-господарський штраф 17 000 грн.

Незгода позивача із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу зумовила звернення до суду з даним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі по тексту - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21 Порядку №1567).

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київспецтранс" отримано дозвіл №2020-13853001-317НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні на автомобіль марки MAN номерний знак НОМЕР_1 причіп BROSHUIS НОМЕР_2 , вантаж будівельна техніка строком дії з 13 травня 2020 року по 21 травня 2020 року , параметри транспортних засобів: довжина 22,00 м, ширина 3.30 м., висота 4.00 м, загальна вага автопоїзду 44.00 т, навантаження на найбільш навантажену вісь 7.40т.

Так, згідно наявної в матеріалах справи довідки №044884 від 13 травня 2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю вказаного вище транспортного засобу повна маса останнього становить 45,100 т.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про перевищення вагових обмежень встановлених дозволом №2020-13853001-317НГ.

Згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу викладеного вище слідує, що суб`єктом юридичної відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-ІІІ є автомобільний перевізник.

Згідно статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу, згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Судом встановлено, що автомобіль марки MAN номерний знак НОМЕР_1 взято позивачем в оренду у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі договору оренди транспортних засобів від 01 січня 2020 року №1120.

Отже, автомобільним перевізником в розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" в даному випадку є саме Товариство з обмеженою відповідальністю Київспецтранс .

Так, матеріалами справи підтверджено, що в акті №035836 від 13 травня 2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зазначено, що суб`єктом, що перевіряється є ОСОБА_1 .

Проте, в акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13 травня 2020 року зазначено як ОСОБА_1 , так і Товариство з обмеженою відповідальністю Київспецтранс .

Так, формальний недолік проведення перевірки має місце тоді, коли він не призвів до порушення процедурних гарантій суб`єкта перевірки, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист при проведенні перевірки.

Необхідно зауважити, що формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом перевірки законодавства про автомобільний транспорт не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 у справі №826/15257/15.

З урахуванням того, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю Київспецтранс повідомлялось про час і місце розгляду справи та щодо останнього було складено оскаржувану постанову, суд вважає вказане вище порушення при складанні акту №035836 від 13 травня 2020 року формальним.

Щодо доводів позивача, про те, що повідомлення про розгляд справи порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт останній отримав в день розгляду такої справи, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Так, згідно наявної в матеріалах справи копії трекінгу, повідомлення про розгляд справи було направлено відповідачем на адресу позивача 25 червня 2020 року та було у точці доставки 26 червня 2020 року, проте отримано представником позивача лише 30 червня 2020 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зволікання з отримання поштового відправлення не свідчить про порушення відповідачем порядку повідомлення про розгляд справи порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 30 червня 2020 року №205273 відповідач діяв згідно вказаних вище норм законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київспецтранс" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко