Постанова

від 11.10.2021 по справі 520/3453/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 р. Справа № 520/3453/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 (суддя: Бадюков Ю.В., м. Харків) по справі № 520/3453/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "МЮНХЕН ЛТД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Харківській області від 17.02.2021 № 7672 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, винесене щодо ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області вчинити дії по виключенню ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.02.2021 № 7672, яким вирішено про відповідність ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 520/3453/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43645983) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Харківській області від 17.02.2021 р. № 7672 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, винесене щодо ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983).

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) вчинити дії по виключенню ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43645983) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 520/3453/21, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Зазначає, що підставою для прийняття рішення, за якої платник податку відповідає критеріям ризиковості, стала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Вважає, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, від 17.02.2021 № 7672 прийнято у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку. А також зазначає, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД" (код ЄДРПОУ 43645983) зареєстроване як суб`єкт господарювання - юридична особа, основним видом діяльності якого за КВЕД: 46.90 є неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно копії витягу протоколу від 17.02.2021 № 30 засідання комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: відповідно наявних баз даних ДПС: ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (п.н. 43645983), стан (0) платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності _ 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, платник ПДВ з 01.09.2020, звіт по ЄСВ за останній звітний період не надано, основні засоби відсутні, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), платник має офіс та склад. За результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

За результатами обговорення діяльності підприємств ТОВ "МЮНХЕН ЛТД" (п.н. 43645983) запропоновано, з метою упередження розповсюдження схемного кредиту внести зазначених платників до журналу ризикових підприємств ІС «Податковий блок» , відповідно критерію п.8 «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

За результатами обговорення Комісія ухвалила: « 1. Включити платників ТОВ "МЮНХЕН ЛТД» (п.н. 43645983) до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платника податку на додану вартість відповідно п.8 «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» .

Комісією ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі прийнято рішення від 17.02.2021 № 7672 про відповідність ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою прийняття даного рішення слугувала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із приписами ст.72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Положеннями п. 74.2 ст.72 Податкового кодексу України визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з приписами п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Положеннями п. 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Приписами пункту 25 Порядку №1165 передбачено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Приписами пункту 44 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Так, під час судового розгляду справи судом встановлено, що рішенням від 17.02.2021 №7672 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника підприємство позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Колегія суддів зазначає, що приписами ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, вважає за необхідне вказати, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.12.2020 по справі № 340/474/20 та постанові віл 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Зі змісту наданої під час судового розгляду справи копії витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2021 №30 вбачається, що за результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

При цьому, представником відповідача під час розгляду справи не було конкретизовано або надано пояснення стосовно того, в чому саме полягає формування та розповсюдження схемного податкового кредиту і відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вказує, що відповідачем під час судового розгляду справи не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Вказане свідчить про невиконання відповідачем обов`язку, передбачено приписами ч.2 ст. 77 КАС України.

Водночас, колегія суддів зазначає, що зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що здійснення господарської діяльності позивач провадить у офісному приміщенні, орендованому на підставі договору суборенди від 01.11.2020 № 01-11-20, укладеного з ТОВ СХІДТОРГ 2018 (ідентифіцкаційний код 42024212).

Також, позивачем у позовній заяві вказано, що Товариство, крім рахунків в органах державної казначейської служби України, має відкритий рахунок в ПАТ "МОТОР-БАНК" UA853130090000026007001030008.

Також, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД" (код ЄДРПОУ 43645983) зареєстроване як суб`єкт господарювання - юридична особа. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Позивачем здійснюється оптова торгівля алкогольними напоями на підставі отриманих ліцензій від 30.12.2020: ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту); ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту).

Також позивачем вказано, що для здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД" укладено договір суборенди від 01.01.2021 № 2021/1 з ТОВ ИН-ФОРМ-СЕРВИС (ідентифікаційний код 31555153) щодо нежитлового приміщення та внесене до єдиного державного реєстру місце зберігання алкогольних напоїв за адресою: м. Харків, пров. Новожанівський, б. 11, площею 799,7 кв.м..

Водночас, як зазначено позивачем, відповідно до штатного розкладу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЮНХЕН ЛТД", на підприємстві працює 7 працівників.

Вказані обставини та матеріали справи свідчать про те, що під час розгляду справи не встановлено відповідності підприємства позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, колегія суддів зауважує, що як вбачається з оскаржуваного рішення, останнє не містить обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податків за ознакою - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Посилання представника відповідача на листи СБУ від 02.02.2021 № № 30/2/3-388 та від 05.02.2021 № 30/2/3-551 про наявність кримінального провадження № 42020101040000067 колегія суддів відхиляє, оскільки згідно протоколу засідання комісії, вказані листи не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення платником податків, а зазначена в листах інформація не передбачена Постановою № 1165 як підстава для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Харківській області від 17.02.2021 р. № 7672 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, винесене щодо ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983);

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області вчинити дії по виключенню ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області вчинити дії по виключенню ТОВ «МЮНХЕН ЛТД» (ідентифікаційний код 43645983) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 520/3453/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк