Постанова

від 05.10.2021 по справі 340/1117/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1117/21 Суддя І інстанції - Сагун А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального страхування України у Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району капіталізовані платежі в сумі 2072713,14 грн. на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління соціального страхування України у Кіровоградській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до п.1 Порядку №986 капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України здійснюється у випадках ліквідації страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам. Відтак незалежно від організаційно-правової форми, засновників та джерела

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельного району як страхувальник перебуває на обліку у Маловисківському відділенні управління виконавчої дирекції ФСС України у Кіровоградській області.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 04.01.2021 року перебуває в стані припинення юридичної особи, в результаті ліквідації (а.с. 31).

В Маловисківському відділенні Управління виконавчої дирекції ФСС України у Кіровоградській області перебувають на обліку та отримують страхові виплати особи, які отримали трудове каліцтво.

Відповідно до проведених розрахунків, станом на 31.01.2021 року, сума платежів, які підлягають капіталізації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг Новоархангельського району) для розрахунку з потерпілою на виробництві становить 2 072 713,14 грн.

Управлінням виконавчої дирекції Фонду направлено до відповідача заяву про грошові вимоги по капіталізованих платежах від 09.02.2021 року № 07-07-260 на загальну суму 2 072 713,14 грн. (а.с.6-7).

Відповідачем не надані докази виплати зазначених капіталізованих коштів. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Основними принципами державного соціального страхування в силу статті 3 Закону №1105-XIV є, зокрема:

- обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

- державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

- відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV, роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом приписів статті 4 Закону №1105-XIV, Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №986 (далі - Порядок №986).

Відповідно до пункту 3 Порядку №986, Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 Порядку №986, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Згідно до вимог ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. (частина 9 статті 111 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно до вимог ст. 1205 Цивільного кодексу України, у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

У цьому разі вимоги про відшкодування шкоди пред`являються до її правонаступників.

Як було зазначено вище, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 04.01.2021 року перебуває в стані припинення юридичної особи, в результаті ліквідації (а.с. 31).

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району (Далі Територіальний центр) було створено Новоархангельською РДА 14.01.1991 року. (а.с.31)

Територіальний центр як страхувальник перебуває на обліку у Маловисківському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Відповідно до п.12 Типового Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1417 Територіальний центр утримується за рахунок коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України виділяються з місцевих бюджетів на соціальний захист населення та соціальне забезпечення, інших надходжень, у тому числі від діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій.

При цьому, згідно із п.17 вказаного Положення Територіальний центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, штампи, бланки, печатку із своїм найменуванням.

Тобто, з викладеного вбачається, що саме Територіальний центр, як самостійна юридична особа, виходячи із свого фінансування, здійснює, зокрема, сплату страхових внесків до територіального органу Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Таким чином, оскільки Територіальний центр, як самостійна юридична особа, виходячи із свого фінансування, здійснює, зокрема, сплату страхових внесків до територіального органу Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, та враховуючи те, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, не тягне правонаступництва, то у відповідача наявне зобов`язання про відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, оскільки в силу статті 609 Цивільного кодексу України передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Окремо слід зазначити, що Територіальний центр, після початку процедури ліквідації, в разі потреби, не позбавлений права звернення до розпорядника коштів місцевого бюджету для виділення додаткового фінансування задля забезпечення сплати капіталізованих платежів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Управління соціального страхування України у Кіровоградській області про стягнення з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району капіталізованих платежів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області - задовольнити.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району капіталізовані платежі в сумі 2072713,14 грн. на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 05 жовтня 2021 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник