Постанова

від 07.09.2021 по справі 640/62/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/62/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Волошка О.Л.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Сідько О.С.,

від відповідача: Скрибка І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Горизонти 2005" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Горизонти 2005" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Нові Горизонти 2005 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.09.2019р. № 00000760502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.09.2019р. № 00000770502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.09.2019р. № 00000780502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо нереальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами, спростовуються змістом господарських операцій, оскільки позивачем досягнуто економічного ефекту, господарські операції оформлені відповідними первинними документами. На час, коли позивач мав господарські взаємовідносини зі своїми контрагентами, відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про таких контрагентів були підтвердженими, такі особи були зареєстровані як платник податку, а відтак позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на обставини аналогічні викладеним у позові та стверджуючи про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору не було прийнято до уваги та надано правової оцінки доводам позивача щодо порушення податковим органом порядку призначення перевірки, а саме: відсутності у відповідача правових підстав для проведення перевірки, а також несвоєчасне повідомлення позивача про проведення перевірки. Разом з цим, апелянт наголошує на правомірності та реальності господарських операцій з його контрагентами, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Проте, суд першої інстанції, не надаючи правову оцінку відповідним доводам та доказам позивача, погодившись з висновками контролюючого органу, фактично визнав доведеною фіктивну діяльність контрагентів позивача та надав невірну оцінку спірним господарським операціям. конкретних господарських операцій, зокрема. Також, апелянт зазначає, що належних та допустимих доказів щодо недостовірності первинних документів за спірними операціями, щодо недобросовісності позивача як платника податку або фіктивності його постачальників, або їх узгоджених дій відповідачем не представлено, жодних обставин які б окремо або в сукупності спростовували б наявність розумної економічної причини (ділової мети) у вчиненні спірних операцій ані перевіркою ані під час розгляду справи відповідачем не наведено.

За наведених обставин, апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення є незаконним, а тому відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Відповідачем було подано пояснення апеляційну скаргу відповідно до змісту яких останній зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку у відповідності до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкового органу.

У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2019 № 10566 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Нові Горизонти 2005 .

За результатом проведеної перевірки складено акт від 12.08.2019 № 530/26-15-14-02-05/37-195681 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Нові Горизонти 2005 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1, п. 44.2 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 502 195,00 грн., у тому числі за 2016 в сумі 22 948,00 грн., за 2017 в сумі 479 247,00 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 419 044,00 грн., в тому числі по періодам: грудень 2016 у сумі 7 083,00 грн., серпень 2017 у сумі 144 902,00 грн., вересень 2017 у сумі 125 006,00 грн., жовтень 2017 у сумі 142 053,00 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 31 786,00 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2017 на суму 31 786,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем 18.09.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00000770502, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 627 744,00 грн. (за податковим зобов`язанням 502 195,00 грн. та 125 549 грн. за штрафними санкціями).

- № 00000780502, яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (сума завищення у розмірі 31 786,00 грн.)

- № 00000760502, яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 523 805,00 грн. (за податковим зобов`язанням 419 044,00 грн. та 104 761,00 грн. за штрафними санкціями).

Вважаючи прийняті суб`єктом владних повноважень рішення протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що факт отримання позивачем товарів/робіт/послуг від контрагентів не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними. Також, суд першої інстанції врахувавши висновки Верховного суду України, вказав, що податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Отже, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану контрагента, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для заниження бази оподаткування позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки та відповідно прийнятих на їх підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п. ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з приписами ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (78.1.4).

Положеннями п. 78.4. ст. 78 ПК України регламентовано, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 78.5. ст. 78 ПК України).

Відповідно до присів ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що контролюючий орган має право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки за умови дотримання наступних обставин у їх сукупності:

- наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст. 78 ПК України;

- прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення (оформленого наказом) про проведення документальної невиїзної перевірки;

- вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що контролюючий орган не мав законних підстав для проведення відповідної перевірки, оскільки у наказі не зазначено обставин щодо виявлення недостовірності даних декларацій (яких саме даних та у яких саме деклараціях).

Колегія суддів визнає обґрунтованими зазначені доводи апелянта, оскільки як вже зазначалось, відповідно до приписів ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що передумовою для призначення перевірки на підставі п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України має бути сукупність двох обставин:

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2019 року позивачем було отримано запит ГУ ДФС у м. Києві від 27.05.2019 № 98426/10/26-15-14-02-05 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) (том 1 а.с. 52-54, 55).

21 червня 2019 року позивачем на вказаний запит контролюючого органу було надано документи, які стосуються господарських взаємовідносин з ТОВ Апостеріорі , ТОВ Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік (а.с. 56-57).

Водночас, як вбачається зі змісту наказу про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Нові Горизонти 2005 від 24.07.2019 № 10566 зазначену перевірку призначено на підставі п.78.1.4 п. 78.1. ст. 78, ст. 79 ПК України та у зв`язку з отриманням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 27.05.2019 № 98426/10/26-15-14-02-05.

Таким чином, з наведеного слідує, що контролюючим органом було прийнято рішення (оформлене наказом) про проведення документальної невиїзної перевірки за відсутності передбачених п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, оскільки платником податків було надано на запит контролюючого органу документи, які стосуються господарських взаємовідносин з ТОВ Апостеріорі , ТОВ Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік , а контролюючим органом у свою чергу, не вказано, що надані платником податків документи не підтверджують достовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих цим платником податків.

Щодо доводів апелянта про невручення ТОВ Нові Горизонти 2005 копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до приписів ПК України з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки від 12.08.2019 № № 530/26-15-14-02-05/37-195681 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Нові Горизонти 2005 копію наказу ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2019 № 10566 та повідомлення від 24.07.2019 № 138889/10/26-15-14-02-05 про проведення перевірки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ТОВ Нові Горизонти 2005 .

Зі змісту наказу про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Нові Горизонти 2005 від 24.07.2019 № 10566 та повідомлення від 24.07.2019 № 138889/10/26-15-14-02-05 вбачається, що перевірка буде проведена у період з 30 липня 2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Водночас, позивач стверджує, що повідомлення про проведення перевірки було отримано ТОВ Нові Горизонти 2005 разом з копією наказу 30.07.2019, тобто після початку проведення перевірки контролюючим органом, що підтверджується наявним у справі доказами.

З огляду на зазначене, колегія суддів визнає обґрунтованими посилання апелянта, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Нові Горизонти 2005 з урахуванням того, що рішення (оформлене наказом) про проведення документальної невиїзної перевірки було прийнято контролюючим органом за відсутності передбачених п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, а копія наказу про проведення зазначеної перевірки та повідомлення про дату її початку та місце проведення були вручені платнику податків у день початку проведення цієї перевірки.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доводів та доказів контролюючого органу на спростування зазначених обставин.

Судом першої інстанції також не було надано правової оцінки зазначеним доводам позивача та відповідним обставинам справи, що вказує про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18 оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, надаючи правову оцінку іншим доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції по суті виявлених контролюючим органом в ході проведення перевірки порушень, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ Нові Горизонти 2005 показників у рядку 01 Дохід від будь-якої діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ТОВ Нові Горизонти 2005 встановлено їх заниження у сумі 2789974, 00 грн., в тому числі за 2016 рік у розмірі 127490,00 грн., за 2017 рік у сумі 2662484,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що згідно з наданими до перевірки документами встановлено здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Нові Горизонти 2005 з ТОВ Апостеріорі за грудень 2016 року в сумі 42500, в т.ч. ПДВ 7083,00 грн.

На підставі рахунку-фактури від 01.12.2016 № сф-0000138/1 ТОВ Нові Горизонти 2005 придбало товари у ТОВ Апостеріорі , а саме ігровий лабіринт Маню з гіркою в зібраному вигляді, що підтверджується даними податкової та видаткової накладних.

На підтвердження взаємовідносин з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки копії таких документів: рахунок-фактуру, податкову накладну та видаткову накладну, яка зі сторони ТОВ Апостеріорі підписана ОСОБА_1 .

Разом з цим, перевіркою встановлено наступну інформацію по вказаному контрагенту позивача.

Перебуває на обліку в ГУ ДФС у Київській області (м.Бровари). Вид діяльності за КВЕД 46.90-неспеціалізована оптова торгівля. Засновник - Велмі-Гарант (код 32309282), Буд-Інвестментз (код 38451504). Директор, головний бухгалтер - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 26.07.2016 по 30.03.2017 - ОСОБА_1 .

Згідно поданого Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік, основні фонди в складі активів відсутні; згідно поданого Податкового розрахунку сум доходу, врахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2016 рік, штатна чисельність працівників -3 особи.

Остання декларація з податку на додану вартість подана за листопад 2017 року.

Згідно ЄРПН ТОВ Апостеріорі у грудні 2016 року декларував придбання ТМЦ різної номенклатури.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ Апостеріорі не декларувало придбання товарів, які в подальшому продані ТОВ Нові Горизонти 2005 .

Також, при аналізі інформації з ЄДРСР, а саме з ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2018 у справі № 756/12341/18 встановлено, в провадженні п`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016041640000026 від 07.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, з посиланням на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи створили злочинну схему для отримання неконтрольованого державою особистого доходу шляхом проведення безтоварних фінансово-господарських операцій з підконтрольними суб`єктами господарювання, зокрема ТОВ Апостеріорі (код ЄДРПОУ 40688935) та іншими суб`єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, з метою формують податкового кредиту з податку на додану вартість суб`єктам господарювання та надання послуги з мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реальному сектору економіки.

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві отримано пояснення допитаного по кримінальному провадженню, як свідка, директора ТОВ Апостеріорі ОСОБА_1 , який зазначив, що не мав відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Апостеріорі .

Крім того, згідно даних ІС Податковий блок відносно господарської діяльності ТОВ Апостеріорі заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва 2846/8/26-54- 21-03 від 06.06.2018, згідно якої, в рамках к/п № 32016100050000073 від 11.08.2016 за ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 ККУ, допитано гр. ОСОБА_1 , який повідомив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду.

Встановлені дані і факти, за висновком контролюючого органу, доводять неможливість вищезгаданих господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки:

- від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

- реалізація товарів на адресу ТОВ Нові Горизонти 2005 не підтверджується наданими на перевірку документами;

ТОВ Апостеріорі має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення

господарської операції;

- відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо;

- інформація з ЄДРСР.

Також, згідно з наданими до перевірки документами встановлено здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Нові Горизонти 2005 з ТОВ Рембуд-Лайн за грудень 2016 року в сумі 44990,00 грн. в т.ч. ПДВ 14165,00 грн.

На підставі рахунку-фактури від 12.12.2016 № 12/12-10 ТОВ Нові Горизонти 2005 придбало товари у ТОВ Рембуд-Лайн .

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки копії таких документів: рахунок-фактуру, податкову накладну та видаткову накладну, яка зі сторони ТОВ Рембуд-Лайн підписана ОСОБА_8 .

В акті перевірки контролюючим органом зазначено таку інформацію по вказаному контрагенту позивача.

Перебуває на обліку в ГУ ДФС у м.Києві. Вид діяльності за КВЕД 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Засновник, директор, головний бухгалтер - ОСОБА_9 , з 14.06.2016 по 09.06.2017р. - ОСОБА_8 .

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік не подавався, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2016 суб`єктом господарювання не подавався, що свідчить про відсутність працюючих.

Остання декларація з податку на додану вартість подана за лютий 2017 року.

Згідно ЄРПН ТОВ Рембуд-Лайн у грудні 2016 року декларував придбання ТМЦ різної номенклатури.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ Рембуд-Лайн не декларувало придбання товарів, які в подальшому продані ТОВ Нові Горизонти 2005 .

Також, при аналізі інформації з ЄДРСР, а саме з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2018р. у справі № 757/38447/18-к встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000525 від 19.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи в період 2015-2017 р.р. вчинили ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі, шляхом надання відомостей та документів від суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності для подальшого відображення їх в документах податкової та бухгалтерської звітності товариств з метою мінімізації податкового навантаження. Зокрема встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, вчинили ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі, шляхом надання відомостей та документів від суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності для подальшого відображення їх в документах податкової та бухгалтерської звітності ТОВ РЕМБУД-ЛАЙН (ЄДРПОУ 40232073) та ін.

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві отримано пояснення допитаного по кримінальному провадженню, як свідка, директора ТОВ Рембуд-Лайн ОСОБА_8 , який зазначив, що не мав відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Рембуд-Лайн .

Встановлені дані і факти, за висновком контролюючого органу, доводять неможливість вищезгаданих господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме:

- від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

- реалізація товарів на адресу ТОВ Нові Горизонти 2005 не підтверджується наданими на перевірку документами.

ТОВ Рембуд-Лайн має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення

господарської операції;

- відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо;

- інформація з ЄДРСР.

Згідно з наданими до перевірки документами встановлено здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Нові Горизонти 2005 з ТОВ Латонік за серпень, вересень, жовтень 2017 року в сумі 2662484,40 грн. в т.ч. ПДВ 443747,40 грн.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ Латонік укладено договір № 1007/17 за умовами якого постачальник виконує поставки товарів та комплектуючих, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити в кількості, якості і за ціною згідно з накладною, що додається на умовах зазначених в даному договорі.

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки копії таких документів: договір, податкові накладні, видаткові накладні та ТТН, які зі сторони ТОВ Латонік підписані ОСОБА_8 .

В акті перевірки зазначено таку інформацію по вказаному контрагенту позивача.

Перебуває на обліку в ГУ ДФС у м.Києві. Вид діяльності за КВЕД 46.90-неспеціалізована оптова торгівля. Засновник - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Директор, головний бухгалтер - ОСОБА_8 з 28.04.2017 - теперішній час.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік не подавався, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2017 суб`єктом господарювання не подавався, що свідчить про відсутність працюючих.

Остання декларація з податку на додану вартість подана за червень 2019 року.

Також, при аналізі інформації з ЄДРСР, а саме з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2018р. у справі № 757/55681/18-к встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002108 від 27.06.2017 за фактами внесення неправдивих відомостей до установчих та реєстраційних документів ряду суб`єктів господарської діяльності, а також учинення невстановленими особами ряду фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності за ч. 2 ст. 205, ч. 2,3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Також, ТОВ Латонік належить до переліку суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві отримано пояснення допитаного по кримінальному провадженню, як свідка, директора ТОВ Латонік ОСОБА_8 , який зазначив, що не мав відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Латонік .

Встановлені дані і факти, за висновком контролюючого органу, доводять неможливість вищезгаданих господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки:

- від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

- реалізація товарів на адресу ТОВ Нові Горизонти 2005 не підтверджується наданими на перевірку документами.

ТОВ Латонік має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення

господарської операції;

- відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо;

- інформація з ЄДРСР.

З огляду на зазначене, контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні ТМЦ було отримано ТОВ Нові Горизонти 2005 від інших постачальників на безоплатній основі, що мало наслідком заниження показника доходів від будь-якої діяльності на суму 2789974,00 грн., в тому числі за 2016 рік у розмірі 127490,00 грн., за 2017 рік у сумі 2662484,00 грн.

Також, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено його заниження всього у сумі 5021925,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 22948,грн. та за 2017 рік в сумі 479247,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за грудень 2016 року, серпень-жовтень 2017 року встановлено його завищення всього у сумі 450830,00 грн., оскільки не підтверджується отримання ТОВ Нові Горизонти 2005 товарів від ТОВ Апостеріорі , ТОВ Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік .

Перевіркою повноти нарахування ПДВ за грудень 2016 року, серпень-жовтень 2017 року встановлено його заниження на загальну суму 419044,00 грн. та завищено від`ємне значення що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 31786,00 грн.

Отже, вирішуючи питання щодо правомірності зазначених висновків контролюючого органу, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями п. 44.2 ст. 44 ПК України врегульовано, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу приписів абзацу 1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з приписами пп. а п. 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Абзацом 1 п. 198.2. ст.198 ПК України врегульовано, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Положеннями п. 198.3 ст.198 ПК України врегульовано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 09 грудня 2020 року по справі № 420/6977/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій ТОВ Нові Горизонти 2005 з ТОВ Апостеріорі , ТОВ Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік у спірний період з позивачем було надано до суду відповідні первинні документи.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів колегією суддів встановлено, що між ТОВ Нові горизонти 2005 і ТОВ Апостеріорі у грудні 2016 року на підставі укладеного у спрощений спосіб договору, рахунку-фактури № РН-000134/1 від 01.12.2016, видаткової накладної № РН-0000134/1 від 01.12.2016 було здійснено операцію з поставки товару, а саме: ігровий лабіринт Манюляндія, у кількості 1 одиниця, вартістю 42 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 7083,00 грн.(том 1 а.с. 120, 121).

Постачальником - ТОВ Апостеріорі було зареєстровано податкову накладну № 4 від 01.12.2016. Оплата вартості товару, а у її складі й ПДВ, підтверджується платіжним дорученням від 12.12.2016 № 2458 на суму 42500,00 грн. (том 1 а.с. 122, 124).

Як встановлено судом та визнається відповідачем, вказані первинні містять усі необхідні та достатні відомості, які розкривають зміст та обсяг цієї господарської операції, дату вчинення, ідентифікують сторони, придбаний товар, його кількість та вартість.

Також, колегією суддів встановлено, що в подальшому придбаний у грудні 2016 року у ТОВ Апостеріорі товар, був реалізований позивачем в межах господарської діяльності, що підтверджується Договором №1/16-723/1 від 08.11.2016, видатковою накладною № РН-0000059 від 01.12.2016, актом приймання-передачі від 01.12.2016, копією ТТН від 01.12.2016, копією банківської виписки від 08.12.2016 (том 1 а.с. 123, 125-132).

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ Нові горизонти 2005 і ТОВ Рембуд-Лайн у грудні 2016 року на підставі укладеного у спрощений спосіб договору, рахунку-фактури № 12/12/10 від 12.12.2016, видаткової накладної № РН-12-2831 від 28.12.2016 було здійснено операцію з поставки комплектуючих до дитячих ігрових майданчиків на загальну суму 84 990,00 грн., у т.ч. ПДВ - 14165,00 грн. (том 1 а.с. 133,134).

Постачальником - ТОВ Рембуд-Лайн було зареєстровано податкову накладну № 180 від 31.12.2016 року. Оплата вартості товару, а у її складі й ПДВ, підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2017 р. № 2499 на суму 84990,00 грн. (том 1 а.с. 135,150).

Вказані первинні документи містять усі необхідні та достатні відомості, які розкривають зміст та обсяг цієї господарської операції, дату вчинення, ідентифікують сторони, придбаний товар, його кількість та вартість.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у подальшому придбаний у ТОВ Рембуд-Лайн був реалізований позивачем у ході здійснення господарської діяльності (том 1 а.с. 136-149).

10 липня 2017 року ТОВ Латонік (постачальник) та ТОВ Нові горизонти 2005 (покупець) уклали договір № 1007/17 відповідно до умов якого, постачальник виконує поставки товарів та комплектуючих, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити в кількості, асортименті, якості і за ціною згідно з накладною, що додається, та умовах зазначених у даному договорі (том 1 а.с.152-153)

Відповідно до умов вказаного договору у періоді серпень-жовтень 2017 ТОВ Нові горизонти 2005 придбало у ТОВ Латонік товар на загальну суму 2 662 484, 40 грн., у тому числі ПДВ - 443 747,40 грн., що підтверджується даними наявних у матеріалах справи рахунків-фактур, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних та платіжних доручень (том 1 а.с. 154-217).

Суму ПДВ за операцією Позивач включив до податкового кредиту на підставі зареєстрованих постачальником в ЄРПН податкових накладних (том 1 а.с. 218-250, том 2 а.с. 1-2)

Вказані первинні документи містять усі необхідні та достатні відомості, які розкривають зміст та обсяг цієї господарської операції, дату вчинення, ідентифікують сторони, придбаний товар, його кількість та вартість.

В подальшому придбаний у ТОВ Латонік товар був реалізований позивачем в межах господарської діяльності останнього (том 2 а.с. 3-70).

Також, на підтвердження використання в межах господарської діяльності придбаного у зазначених контрагентів товару позивачем було долучено до матеріалів справи відповідні докази (том 2 а.с. 71-84).

Як установлено судами, висновки Акту перевірки фактично ґрунтуються на наявних в базах податкового органу податкової інформації відносно контрагентів позивача щодо відсутності основних фондів, трудових та виробних ресурсів, руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі господарської діяльності.

Разом з тим, Акт перевірки відносно позивача свідчить про те, що його контрагенти не перевірялись, тобто не зазначено порушення ним податкового законодавства у встановленому порядку. Посилання на порушення податкового законодавства платником податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 №727, а тому вказані відомості не можуть бути прийняті до уваги як такі, що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 09 грудня 2020 року по справі № 420/6977/19.

Колегія суддів також зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів визнає обґрунтованими посилання скаржника, що зазначені в Акті перевірки висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючі не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Разом з тим, надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ Апостеріорі , TOB Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

При цьому, доводи контролюючого органу про те, що остання декларація з ПДВ подавалась ТОВ Апостеріорі за листопад 2017 року та TOB Рембуд-Лайн за лютий 2017 року не свідчить про те, господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами не могли мати реального характеру у грудні 2016 року, а з ТОВ Латонік у 2017 року, з огляду на те, що цим контрагентом позивача було подано останню декларацію з ПДВ за червень 2019 року.

Наявність первинних документів щодо здійснення господарських операцій позивача з з зазначеними контрагентами та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача в Акті перевірки не заперечується та відповідачем не спростовано. При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач не заперечує, що первинні бухгалтерські документи, якими позивач та його контрагенти супроводжували виконання спірних фінансово-господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, дозволяють беззаперечно встановити зміст та обсяги господарських операцій та ідентифікувати осіб, які були їх учасниками та відповідальні за їх здійснення.

Судом також встановлено факт використання придбаних у ТОВ Апостеріорі , TOB Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік товарів у межах господарської діяльності позивача, що підтверджується наявними у справі та дослідженими судом доказами.

Відповідач також не ставив під сумнів та не заперечував наявність у вказаних контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб`єктності на момент укладення і виконання описаних правочинів і формування позивачем спірних сум податкових вигод.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що перелічені докази є достатніми, відповідають вимогам ст.ст. 73-76 КАС України, містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та у встановленому порядку підтверджують правомірність доводів позивача.

Щодо посилання контролюючого органу на наявність інформації про те, що існують відкриті кримінальні провадження у яких фігурують контрагенти позивача, зокрема:

- кримінальне провадження № 32016041640000026 від 07 квітня 2016 року в якому вказується, що ТОВ Апостеріорі використовувалось групою осіб для проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, а допитаний в якості свідка директор зазначив, що не мав відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- кримінальне провадження № 42016000000000525 від 19 лютого 2016 в якому вказується, що ТОВ Рембуд-Лайн використовувалось групою осіб для проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, а допитаний в якості свідка директор зазначив, що не мав відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- кримінальне провадження № 42017000000002108 від 27 червня 2017 в якому вказується, що в переліку суб`єктів господарювання за ознаками фіктивності фігурує ТОВ Латонік .

Колегія суддів зазначає, що посилаючись на вказані обставини відповідачем не надано вироків суду, які набрали законної сили та якими було встановлено фіктивність вищезазначених контрагентів позивача та/або безтоварність спірних операцій. Також, відповідачем не доведено, що між позивачем та ТОВ Апостеріорі , TOB Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

Разом з тим, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, порушених, зокрема, за статтею 205 Кримінального кодексу України, та протоколи допиту посадових осіб (директорів) контрагентів позивача щодо їхньої непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб не приймається колегією суддів до уваги, оскільки сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15, від 18 березня 2021 року у справі № 480/3371/19.

Крім того, колегію суддів перевірено наяву у ЄДР ЮО ФОП ГФ інформацію відносно контрагентів позивача та встановлено, що ОСОБА_8 зазначений директором ТОВ Латонік з моменту реєстрації цього підприємства та по теперішній час.

Також колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача, що на контрагентів позивача заведено картки суб`єкта фіктивного підприємництва, оскільки зазначені картки вже після здійснення спірних операцій між позивачем та ТОВ Апостеріорі , TOB Рембуд-Лайн , ТОВ Латонік .

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту відсутності реального змісту господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи позивача, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та такими, що прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються доводами апелянта та наявними у справі доказами.

Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом у розмірі 17750,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 26625,05 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Горизонти 2005" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2019 № 00000760502; № 00000770502; № 00000780502.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Горизонти 2005" (ЄДРПОУ 37195681, вул. Корабельна, буд. 8, Київ 80, 04080) з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 4116011 вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04116) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 44 375,05 (сорок чотири тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 05 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О.Беспалов

І.О. Грибан

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2021 року