Рішення

від 14.08.2007 по справі 26/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

14.08.07                                                                                          

Справа№ 26/212

За позовом:

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,    м. Хмельницький

до відповідача:

Приватного підприємства „Фенікс-Д”, м. Львів

про стягнення

119 778,74 грн.                                                                                              

Суддя Деркач

Ю.Б.

при секретарі

Фарина М.Я.

Представники:

від позивача

не з'явився

від відповідача не

з'явився

Повний текст рішення виготовлено та

підписано 24.09.2007 р.

Суть спору: Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1,            м. Хмельницький звернувся до

господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Фенікс-Д”, м. Львів

про стягнення 119 778,74 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2007 р.

порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на

24.07.2007 р. Ухвалою суду від 24.07.2007 р. розгляд справи відкладався до

14.08.2007 р.

Представник позивача в судове

засідання призначене на 14.08.2007 р. не з'явився, подав уточнення від

14.08.2007 р. позовних вимог.

Відповідач явки повноважного

представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 02.07.2007

р. та 24.07.2007 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не

заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України

суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за

наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і

вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. між сторонами

укладено договір № 1 (далі по тексту -договір).

Відповідно до п. 1.1. Виробник

(позивач) зобов'язався у встановлені даним договором строки передати у

власність Дистрибутора (відповідача) товар, а Дистрибутор (відповідач)

зобов'язався прийняти товар та оплатити його за цінами та у строки, вказані в

цьому договорі та видаткових накладних.

На виконання умов договору позивач

поставив відповідачу товар на загальну суму 570 725,35 грн., що підтверджується

накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, слід зазначити, що на

момент укладення договору відповідач мав заборгованість перед позивачем, згідно

договору № НОМЕР_1р., на загальну суму 51 202,36 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України,

якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно

підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2. договору передбачено,

що кожна партія товару повинна бути оплачена Дистрибутором (відповідачем) до

дня поставки наступної партії, але не пізніше 21 календарного дня з моменту

поставки.

З матеріалів справи вбачається, що

відповідач своїх зобов'язань по договору щодо оплати отриманого товару належним

чином не виконував і станом на 04.06.2007 р. його заборгованість перед

позивачем становила суму в розмірі 106 151,66 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору за

несвоєчасну оплату поставленої будь-якої партії товару Дистрибутор (відповідач)

несе відповідальність у вигляді пені, яка обраховується виходячи з повної суми

заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день

прострочення включаючи день оплати. Позивачем нараховано відповідачу пеню на

загальну суму 3 612,32 грн.

Згідно п. 6.3. договору, у випадку

порушення Дистрибутором (відповідачем) строку, встановленого п. 5.2. даного

договору, більше ніж на 7 календарних днів, Дистрибутор (відповідач) несе

додатково відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми

прострочення.

В судовому засіданні 23.07.2007 р.

представником позивача подано уточнення позовних вимог, відповідно до якого

зазначив, що після направлення до суду позовної заяви з вимогою про стягнення з

позивача 106 151,66 грн. основного боргу, відповідачем погашено борг в сумі 6

600,00 грн., в тому числі 20.06.2007 р. -3 500,00 грн. та 02.07.2007 р. -3

100,00 грн. Однак твердження позивача, що вказана сума була проплачена

відповідачем до подання позовної заяви до суду є невірним, оскільки згідно

поштового штемпеля на конверті позовну заяву на адресу суду направлено

22.06.2007 р., а сума в розмірі 3 500,00 грн. проплачена відповідачем

20.06.2007 р., тобто до подання позовної заяви до суду. Отже, слід вважати, що

відповідач частково погасив заборгованість в сумі 3 500,00 грн. до звернення

позивача з позовною заявою до суду. Крім того, позивач в уточненні позовних

вимог зазначив, що при складанні позовної заяви виявлено помилку, а саме: по

накладній на повернення товару № 6 від 01.03.2006 р. на суму 348,82 грн. була

врахована сума 344,76 грн., що призвело до завищення суми боргу відповідача

перед позивачем на 4,06 грн. Таким чином, станом на 23.07.2007 р. основна сума

заборгованість відповідача перед позивачем склала 99 547,60 грн.

14.08.2007 р. позивачем подано

уточнення позовних вимог, відповідно до якого вбачається, що відповідач

частково погасив заборгованість позивачу в сумі 9 052,74 грн, в тому числі

31.07.2007 р. на суму 5 000,00 грн. та 06.08.2007 р. на суму 4 052,74 грн.

Таким чином, станом на день прийняття рішення по даній справі заборгованість

відповідача перед позивачем за поставлений товар складає суму в розмірі 90

494,86 грн. Крім того, у вказаному уточненні позовних вимог позивач відмовився

від стягнення пені в сумі 3 612,32 грн. та штрафу в сумі 10 014,76 грн. Також

слід зазначити, що директор відповідача зазначив на уточненні позовних вимог,

що він погоджується з зазначеним. Таким чином, станом на 14.08.2007 р.

заборгованість відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 90 494,86

грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що

позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення

частково.

Судові витрати слід покласти на

обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись

ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49,

п.п. 11, 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України,

суд -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов

задоволити частково.

2.          Судові

витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з

Приватного підприємства „Фенікс-Д”, м. Львів, вул. Щурата, 7/10 (відомості про

банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 32712554) на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,      м. АДРЕСА_1(р/р НОМЕР_2в АППБ „Райффайзен

банк Аваль”, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4) 90

494 грн. 86 коп. основного боргу, 1 026 грн. 48 коп. державного мита та 101

грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати

згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині

позовних вимог щодо стягнення 15 656,80 грн. основного боргу,   3 612,32 грн. пені та 10 014,76 грн. штрафу

провадження у справі припинити.

6. В

частині позовних вимог щодо стягнення 171,31 грн. державного мита та           16,88 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в задоволенні позову відмовити.

Суддя