Рішення

від 11.10.2021 по справі 904/7125/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7125/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОД КОМПАНІ", м. Дніпро

про стягнення збитків

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОД КОМПАНІ" про стягнення збитків у розмірі 179 059, 17 грн.

Ухвалою суду від 11.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/7125/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання ухвали від 11.08.2021.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 11.08.2021 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49000, м. Дніпро, вул. Червонозаводська, буд. 50.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 11.08.2021, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності відповідача, які не були спростовані (в тому числі через бездіяльність відповідача) в межах розгляду справи №826/10144/18, у позивача виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 179 059, 17 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

02.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив" (далі - контент-провайдер, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПІБУД" (далі - субконтент-провайдер, відповідач) укладено договір № 02/03/16-1(далі - договір) (арк. с. 51-58).

Відповідно до пункту 2.1 договору субконтент-провайдер надає контент-провайдерові послуги з забезпечення технічної можливості доступу до свого/їх контенту/контент-послуг користувачам мережі оператора (за їх запитами), перелік і опис яких наведені в додатках до договорів, з використанням свого інтерактивного центра. Контент-провайдер забезпечує доступ користувачів мережі оператора до інтерактивного центру субконтент-провайдера шляхом конфігурування, підтримки та вибору короткого номера доступу до послуги.

Пунктом 2.2 договору визначено, що субконтент-провайдер надає контент-провайдерові послуги з забезпечення технічної можливості доступу до WAP-порталів користувачам мережі оператора (за їх запитами), перелік і опис яких наведені в додатках до договору, а також послуги з підтримки таких WAP-порталу(ів) на умовах договору і додатків до нього, для подальшого надання користувачам мережі оператора контенту/контент-послуг (за їх запитами).

Відповідно до пункту 2.3 договору, розробка та/або придбання контенту і отримання прав на контент, організаційні та технічні дії щодо надання контенту/контент-послуг користувачам здійснюється субконтент-провайдером самостійно та за свій рахунок, своїми технічними засобами, шляхом передачі субконтент-провайдером такого контенту/контент-послуг безпосередньо до користувачів через транспортну мережу операторів, використовуючи власний WAP-портал або короткі номери операторів.

Пунктом 2.4 договору визначено, що контент/контент-послуги надаються на платній основі будь-якому користувачу, який ініціює запит до інтерактивного центру субконтент-провайдера через транспортну мережу оператора. Контент/контент-послуги самостійно надаються субконтент-провайдером від свого імені для будь-якого користувача, який надсилає запит в інтерактивний центр субконтент-провайдера, за допомогою передачі такого контенту/контент-послуги та запиту через мережу оператора. Контент-провайдер не надає (прямо або побічно) контенту/контент-послуги користувачам і/або операторові, не використовує контент, не контролює і не може контролювати вміст (наповнення) контенту, не відповідає перед оператором/користувачем або іншими третіми особами за вміст контенту, надісланого субконтент-провайдером користувачеві, та/або отриманого користувачем за допомогою контенту/контент-послуги субконтент-провайдера. Контент-провайдер не купує, не отримує контент від субконтент-провайдера і іншим чином не використовує його для передачі операторові або користувачеві.

Згідно з п. 4.1 договору визначено вартість послуг субконтент-провайдера: грошові кошти, отримані оператором від користувачів як оплата за транзакції по контент-послугам, визначених в додатках до цього договору, перераховуються оператором контент-провайдеру на підставі відповідних двосторонніх контрактів між останніми, за вирахуванням коштів, що належать операторові (доля оператора). При цьому, оператори оплачують контент-провайдеру контент-послуги в розмірі вартості транзакцій для користувачів мережі операторів за звітний період, зазначених у рахунках, виставлених операторами контрактним користувачам їх мереж, і вартості транзакцій за звітний період оплачених користувачами передплатних послуг, за винятком контакт-послуг, використання доступу до яких в певному звітному періоді за визначенням операторів здійснювалось користувачами з ознаками недобросовісних конкурентних дій, незаконного підприємництва, порушення прав споживачів, зловживання правом та іншими аналогічними ознаками. Також виключенню підлягають транзакції, в результаті яких сформувалась дебіторська заборгованість на рахунках абонентів, яка не була сплачена впродовж двох попередніх звітних періодів. При цьому, стандартна плата за встановлення з`єднання, а також стандартна плата за надсилання SMS-повідомлення та MMS-повідомлення є коштами операторів та не беруть участь у розрахунку вартості послуг субконтент-провайдера. Перші 12 секунд з`єднання, протягом яких субконтент-провайдер забезпечує безкоштовне доведення користувачам інформацію про умови доступу, зміст і тарифах контент-послуги, згідно пункту 3.27 договору, не беруть участь у розрахунку вартості послуг субконтент-провайдера.

В порядку і на умовах цих договорів контент-провайдер щомісячно оплачує субконтент-провайдеру послуги з забезпечення технічної можливості доступу до контент/контент-послуг користувачам мережі оператора по коротким номерам доступу за звітний період, у розмірі грошових коштів, отриманих контент-провайдером від операторів на свій поточний рахунок за відповідний звітний період по транзакціях по таким коротким номерам доступу, за вирахуванням долі контент-провайдера.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та закріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами ( пункт 8.1 договору).

Відповідно до акта про надання коду доступу до сервісу, розташування та виходу контенту/контентпослуг в комерційну експлуатацію від 02.03.2016, ТОВ «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» передано ТОВ ЮНІКОД КОМПАНІ реквізити доступу до сервісу контент-провайдера та параметри налаштування ІР протоколу.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписано акт№ ОУ-0328-01 надання послуг від 28.03.2016 на суму 1 068 355 грн, у тому числі ПДВ 178 059, 17 грн (арк. с. 23).

Датою складання вказаних актів, відповідачем виписано на користь позивача відповідну податкову накладну № 25.

В період з 30.01.2018 по 09.02.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Джамп Інтерактив" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.04.2014 по 30.09.2017, валютного за період з 17.04.2014 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.04.2014 по 30.09.2017.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт, яким встановлено порушення ТОВ "Джамп Інтерактив" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 589 448 грн, у тому числі: за 2015 рік у сумі 3 214 828 грн, за 2016 рік у сумі 3 337 483грн, за 3 квартал 2017 року у сумі 37 137 грн.

В тому числі, актом перевірки зафіксовано, що позивачем у березні 2016 року включено до податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, виписаними, зокрема ТОВ "Юнікод Компані" на суму 178 059 грн.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі аналізу документів та інформації, що міститься у відкритих реєстрах, надано висновок про неможливість зазначених вище господарських операцій між ТОВ "Джамп Інтерактив" та ТОВ "Юнікод Компані" по договору 02/03/2016-02 від 02.03.2016 з причин, що не залежать від позивача.

Так, контролюючий орган встановив дефектний статус відповідача та дійшов висновку про нереальність господарської операції (відсутність можливості у ТОВ "Юнікод Компані" виконати умови договору № 02/03/2016-01) та, як наслідок, про не правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 179 059, 17 грн отриманого на підставі податкових накладних, виписаних відповідачем.

На підставі акта перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 00002851402 від 16.03.2018, яким збільшено ТОВ "Джамп Інтерактив" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 9 592 592,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 7 674 074, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 918 518,50 грн.

В тому числі, 179 059, 17 грн сума зобов`язання з ПДВ яка донарахована контролюючим органом у зв`язку з невизнанням наданих відповідачем послуг реальною господарською операцією.

ТОВ "Джамп Інтерактив" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, прийнятих на підставі акта перевірки, в тому числі податкового повідомлення-рішення № 00002851402.

Рішенням Окружного адміністративного сулу міста Києва по справі №826/10144/18 від 12.12.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, основним видом діяльності ТОВ "Юнікод Компані" є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Кількість працюючих - 1 особа. Декларація з податку на прибуток за 2015 ТОВ Юнікод Компані до податкового органу не подавалась, основні засоби - інформація відсутня. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.07.2017 (причина анулювання - 22 - ненадання декларацій протягом року). Остання звітність з податку на додану вартість подана платником податків за березень 2016 року. Згідно інформації ЄРПН, залучення сторонніх організацій до виконання задекларованих робіт не встановлено, згідно ЄРПН ТОВ Юнікод Компані у березні 2015 року декларувало придбання апельсинів, борошна, круп, бензину, взуття, тощо.

Таким чином, внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності ТОВ "Юнікод Компані", які не спростовані судами в межах розгляду справи №826/10144/18, у ТОВ "Джамп Інтерактив" виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 179 059, 17грн.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що прокуратурою Запорізької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017080000000089 від 15.02.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, де ТОВ Юнікод Компані вказано, як підприємство з ознаками фіктивності.

Таким чином, внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності ТОВ "Юнікод Компані", які не спростовані судами в межах розгляду справи №826/10144/18, у ТОВ "Джамп Інтерактив" виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 179 059, 17 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів відноситься до сфери дії Податкового кодексу України (частина 1статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 20013 статті 2001 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (п. 3 Наказу №1307).

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.

Згідно з пунктом 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абзаців 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзацу 21 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у місті Києві за результатами здійснення документальної виїзної перевірки виявлено порушення вимог податкового законодавства, в тому числі, не неможливість господарських операцій з ТОВ "Джамп Інтерактив" в межах договору № 02/03/16-1 від 02.03.2016 через не підтвердження можливості здійснення відповідачем операцій з постачання відповідних робіт (послуг), та позбавлено позивача права включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і, відповідно, визначено зобов`язання сплатити на користь держави грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 179 059, 17 грн, тобто позивач поніс збитки.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Наявність податкового боргу у позивача підтверджується матеріалами справи.

Суд вбачає наявність у спірних правовідносинах всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, що обґрунтовується наступним.

Згідно з пункту 14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих не резидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно вимог ст.198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Положення пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Згідно приписів абзацу 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Тобто, внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності відповідача, які не були спростовані (в тому числі через бездіяльність відповідача) в межах розгляду справи №826/10144/18, у позивача виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 179 059, 17 грн.

Враховуючи вищевикладене, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача та неможливістю включення сум ПДВ 179 059, 17грн до податкового кредиту, а також, відповідно, збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 179 059, 17 грн.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 179 059, 17 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 685, 89 грн покладаються на відповідача.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270 грн.

Отже позивач мав сплатити судовий збір за розгляд даної справи у розмірі 2 685, 89 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 670, 89 грн, що підтверджується платіжними дорученням від 26.04.2021 № 163 (арк. с. 12).

Тобто, позивачем здійснено сплату судового збору у розмірі меншому ніж встановлено чинним законодавством на 15 грн.

А тому, судовий збір у розмірі 15 грн підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статями2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165,178, 233, 238, 240,241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікод Компані" (49019, м. Дніпро, вул. Червонозаводська, буд. 50; ідентифікаційний код 39884496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 42-А; ідентифікаційний код 39182826) збитки в розмірі 179 059, 17 грн та2 685, 89 грнвитрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 42-А; ідентифікаційний код 39182826) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101, код ЄДПРОУ отримувача: 37988155, рахунок отримувача UA198999980313171206083004629, назва банку: Казначейство України, код банку (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 15 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко