Ухвала

від 12.10.2021 по справі 911/2964/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov .ua

УХВАЛА

"12" жовтня 2021 р. Справа № 911/2964/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агронадія про забезпечення позову

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт

про стягнення 964 543,62 гривень

встановив :

Через канцелярію Господарського суду Київської області до подання позовної заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю Агронадія надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) в межах суми стягнення 964 543,62 грн, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на поточному рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК , код банку (МФО) 305299, IВАN НОМЕР_1 , а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім`я Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) та будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову;

- до моменту погашення заборгованості відповідачем заявнику, в розмірі - згідно претензії заявника №211 від 13.08.2021, заборони відповідачеві здійснювати відчуження майна, у тому числі - шляхом передачі майна заявника до Фонду державного майна України.

Зі змісту відповідно поданої заяви слідує, що 02.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агронадія та Державним Підприємством Укрспирт (ідентифікаційний код 37199618) укладено договір поставки зернових культур №16-21-12, на виконання умов якого заявником здійснено поставку кукурудзи відповідачу за накладною №60 від 06.07.2021 на суму 1 114 543,62 гривень, які відповідач оплатив частково на суму 150 000 гривень, як наслідок у нього виникла заборгованість у розмірі 964 543,62 грн.

В розрізі наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник вказав, що за останній рік Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт активно сприяє приватизації спиртових заводів шляхом відчуження своїх виробничих комплексів, про що йде широке висвітлення в засобах масової інформації України, на сайті ДП Укрспирт та в звітності Фонду державного майна України.

Так, за доводами заявника, в липні, серпні 2021 року на сайті ДП Укрспирт та інтернет-сторінці в.о. директора ДП Укрспирт у мережі Фейсбук керівництвом вказаного підприємства, фактично визнано такі обставини:

- прискореними темпами здійснюється відчуження найбільш цінного майна у вигляді виробничих комплексів, тим самим знижується виробництво продукції;

- підприємство не витримує конкуренції з огляду на завищену собівартість продукції у порівнянні з приватними виробниками спирту;

- підприємство має настільки величезні борги, що їх погашення залежить виключно від змін діючого законодавства.

Вказані вище обставини, на переконання заявника, згідно ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню.

Як зауважив заявник, засоби масової інформації періодично публікують статті, котрі свідчать про чисельні порушення ДП Укрспирт законодавства України, що тягне за собою чисельну кількість штрафів та обтяжень, зокрема у публікації за посиланням https://www.slovoidilo.ua/2021/09/27/novvna/ekonomika/sud-oshtrafuvav-dvox-svidkiv-spravi-pro-rozratu-koshtiv-ukrspyrtu, вказується, при яких обставинах Вищий антикорупційний суд оштрафував двох осіб, яких викликали до Національного антикорупційного бюро для допиту в якості свідків у справі про можливу розтрату понад 26 млн грн Державного підприємства Укрспирт .

Крім того, заявник зазначив, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень України відносно попередніх кредиторів ДП УКРСПИРТ існує багато рішень по стягненню з останнього не одного десятку мільйонів гривень.

Так, заявник вказав, що за даними аналітичної системи YOUCONTROL (https://youcontrol.com.ua/contractor/?id=8008140#express-universal-file) по запиту контрагента ДП Укрспирт на 29.09.2021 міститься наступна інформація: Судові рішення, пов`язані з контрагентом: кількість судових справ компанії, де вона виступає відповідачем, за останні 3 роки: 44; кількість кримінальних судових справ, пов`язаних з компанією, за останні 3 роки: 74; кількість судових справ компанії, за останні 3 роки: 255; відкрито виконавчих проваджень: 11.

Вказані вище обставини, а також наявність у відповідача податкового боргу, за доводами заявника, встановлено також судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду заяви про забезпечення позову у справі №911/1808/21.

Враховуючи викладене вище, заявник вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позову, який він має намір подати, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, а вжиття вказаних заходів, на переконання заявника, сприятиме запобіганню порушень прав сторін на час вирішення спору в суді, а в разі його задоволення - забезпечить можливість досягнення мети звернення з відповідним позовом до суду, захисту порушених прав та інтересів заявника.

Приписами ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З системного аналізу вищевказаних процесуальних приписів слідує, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Однак заявником не обґрунтовано та доказово не підтверджено наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову -накладення арешту на грошові кошти відповідача, а саме: вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на витрачання/списання коштів з рахунків, у тому числі не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо.

Доказово не підтверджені доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості перед іншими контрагентами, податкового боргу, як і наявність відкритих проваджень у судах та виконавчих проваджень про стягнення коштів з відповідача не є тими обставинами, які свідчить про: вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання грошового зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, як і не підтверджують такі посилання скрутний фінансовий стан відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №910/14149/19.

Викладені ж заявником доводи про підтвердження керівництвом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт у викладених в мережі Інтернет публікаціях обставин погіршення майнового стану підприємства, як і вказані заявником посилання на відповідні інтернет-сторінки судом оцінюються критично, позаяк ст. 73 ГПК України презюмує виключений перелік засобів встановлення доказів: письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Водночас ст. 73 ГПК України не містить приписів, що звільняють особу від обов`язку подання доказів, у тому числі електронних, тоді як приписи ст. 96 ГПК України унормовують порядок подання електронних доказів, відповідно до якого електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу заявника на те, що приписи ст. 75 ГПК України, які покладено в основу доводів заявника про звільнення його від доказування обставин погіршення майнового стану відповідача за майбутнім позовом, презюмують визнання учасниками справи певних обставин в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників, а не у будь-якому зовнішньому, неперевіреному джерелі інформації.

Також судом визнаються неспроможними посилання заявника на обставини підтвердження керівництвом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт погіршення майнового стану підприємства у викладених в мережі Інтернет публікаціях з огляду на те, що такі обставини не є загальновідомими.

Наведені ж у заяві, доказово непідтверджені припущення позивача про потенційну неможливість відповідачем виконати рішення суду оцінюються судом критично, позаяк підставою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути та/або зменшитись, а вказані обставини мають бути обґрунтованим та доказово доведеним, тоді як арешт коштів на рахунках відповідача може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності останнім та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/3836/20.

Викладені заявником обставини та доводи щодо невиконання відповідачем умов договору поставки зернових культур №16-21-12 від 02.07.2021 є спірним предметом дослідження за майбутнім позовом, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст. 73, 74 ГПК України, заявником доказово не обґрунтовано, що невжиття обраних заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти може істотно ускладнити/унеможливити виконання рішення суду за позовом, з яким має намір звернутися заявник.

Посилання заявника на позицію судів у справі №911/1808/21, як на підставу застосування заходів забезпечення позову, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідна оцінка наданих заявником доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, здійснюється судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин конкретної справи.

Необхідність же застосування заходів забезпечення позову в частині заборони відповідачеві здійснювати відчуження майна, у тому числі - шляхом передачі майна заявника до Фонду державного майна України, заявником не доведено та необгрунтовано з огляду на те, що такі заходи стосуються неідентифікованого за жодними ознаками майна, тоді як наміру звернутися до суду з вимогами майнового характеру щодо такого майна, заявник у поданій заяві не обґрунтував, як наслідок дослідити наявність зв`язку між відповідним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги не вбачається за можливе.

З огляду наведеного вище, враховуючи доказову необґрунтованість доводів позивача стосовно обставин утруднення виконання рішення суду та необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а також недоведеність наявності підстав для застосування таких заходів та їх взаємозв`язку з вимогами за майбутнім позовом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агронадія про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агронадія про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 12.10.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема